Рішення

від 28.09.2018 по справі 904/3378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2018м. ДніпроСправа № 904/3378/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція", м. Синельникове Дніпропетровської області

про стягнення 79628,09 грн,

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

27.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" (далі - відповідач), у якій заявило вимоги про стягнення основного боргу у сумі 58158,13 грн, 5% річних у сумі 5476,48 грн та інфляційних втрат у сумі 15993,48 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №205, укладеного між сторонами 14.09.2018.

Ухвалою суду від 01.08.2018 було залишено позовну заяву без руху та надано позивачу час для усунення недоліків на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Позивач повністю виконав вимоги вказаної ухвали, надіславши до суду 13.08.2018 відповідні докази усунення недоліків.

Ухвалою від 20.08.2018 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи викладені правові норми, сторонам було надано право у межах 30 днів з дня відкриття провадження у справі подати до суду необхідні для розгляду справи документальні докази чи заявити будь-які клопотання.

Позивачем додаткові докази не подавались.

Відповідач своїм правом на подання до суду у тридцятиденний термін із дня відкриття провадження у справі документів, визначених ст.ст. 165-167, 251 ГПК України, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 30.08.2018 поштового відправлення з ухвалою суду.

Положеннями ст. 248 ГПК України передбачено розумний строк для розгляду судом справ у порядку спрощеного позовного провадження, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що ухвала про відкриття провадження була надіслана відповідачу завчасно на його юридичну адресу, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, ст. 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на що суд дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 165 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ" (далі – підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" (далі – замовник, відповідач) укладено договір підряду №205 (далі – договір), відповідно до пункту 1.1 за завданням замовника підрядник зобов'язується на свій ризик виконати йому та здати йому в установлений договором строк роботи з улаштування зовнішнього освітлення, згідно проекту "Реконструкція зони відпочинку з відновленням гідрологічного режиму водойми упорядкуванням прилеглої території в районі вулиці Робоча м. Синельникове Дніпропетровської області", а замовник зобов'язується прийняти від підрядника ці роботи і оплатити їх.

Згідно з пунктом 1.3 договору роботи за цим договором виконуються засобами та силами підрядника матеріали для виконання робіт надаються замовником. Внутрішньо-майданчикові механізми для виконання робіт надаються замовником. При цьому відповідальність за якість матеріали несе сторона, яка їх надала.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що виконані роботи за цим договором передаються за актом приймання-передачі виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін.

У відповідності до п. 2.1 договору, ціна робіт за цим договором складає 291673,20 грн, у тому числі ПДВ 20% - 48612,20 грн, що підтверджується кошторисом на виконання робіт.

Кошторис на виконання робіт є твердим. Точна вартість робіт встановлюється за фактом виконання, після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору обумовлено, що замовник до початку робіт передає підрядникові устаткування, матеріали і конструкції (надалі - ТМЦ) номенклатури замовника, необхідні для виконання робіт згідно заявки на матеріали (додаток №1).

Списання товарно-матеріальних цінностей виконується згідно оформлених актів виконаних робіт КБ-2в, відомостей ресурсів з переліком номенклатури ТМЦ, отриманих від замовника, який складається підрядником і затверджується замовником (п. 3.2 договору).

За умовами п. 4.1 договору виконання робіт за цим договором починається з моменту перерахування авансу згідно договору п. 5.2 та надання всіх проектних документів, узгоджених відповідними службами.

Пунктом 4.3 договору визначено, що підрядник повинен виконати роботи, згідно графіка виконання робіт, по будівництву першої черги до 20 жовтня 2015р.

Згідно з п. 4.4 договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повідомлення замовника підрядником про готовність робіт до приймання або письмово повідомити про необхідність усунення недоліків. У разі виявлення таких недоліків сторони складають акт з переліком необхідних доробок. Приймання-передача виконаних робіт у такому разі здійснюється після усунення таких недоліків.

Підставою для оплати робіт є підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, надані рахунок на оплату та підписаний акт інвентаризації залишків ТМЦ за поточний місяць (п. 4.5 договору).

У п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником робіт, після підписання сторонами акта виконаних робіт.

Аванс в розмірі 20% від вартості робіт перераховується виконавцю до початку виконання робіт. (п. 5.2 договору).

Оплата робіт здійснюється замовником на підставі акту приймання передачі виконаних робіт згідно з виставленим рахунком підрядника, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника у банку, реквізити якого вказані у цьому договорі (п. 5.3 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору оплата робіт здійснюється замовником на протязі 10 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт та надання документів, передбачених в п. 4.5, а також по мірі надходження коштів замовнику за виконані підрядником роботи.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 (п. 7.2 договору).

Додатковою угодою №1 до договору, укладеною 11.03.2016, сторони дійшли згоди про те, що у зв'язку з додатковими обсягами робіт договірна ціна збільшується на суму 41160,17 грн та складає 332833,37 грн, що підтверджується кошторисом на виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач платіжним дорученням №1358 від 09.10.2015 перерахував на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у сумі 58334,64 грн.

У період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року позивачем було виконано будівельні роботи з улаштування зовнішнього освітлення згідно з проектом "Реконструкція зони відпочинку з відновленням гідрологічного режиму водойми упорядкуванням прилеглої території в районі вулиці Робоча м. Синельникове Дніпропетровської області" на загальну суму 236492,67 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3 до них:

- за жовтень 2015 року від 29.10.2015 на суму 105447,79 грн (а.с. 19-21);

- за лютий 2016 року №3 від 29.02.2016 на суму 41160,17 грн (а.с. 24-27);

- за лютий 2016 року №2 від 29.02.2016 на суму 42415,13 грн (а.с. 28-30);

- за серпень 2016 року від 26.08.2016 на суму 28063,79 грн (а.с. 32-34);

- за серпень 2016 року від 26.08.2016 на суму 19405,79 грн (а.с. 35-36),

а також податковими накладними: №13 від 29.10.2015 на суму 69999,99 грн, №16 від 29.02.2018 на суму 60688,46 грн, №30 від 26.08.2016 на суму 28063,79 грн та №31 від 26.08.2016 на суму 19405,79 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт з улаштування зовнішнього освітлення відповідно до умов договору є таким, що настав.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у рахунок оплати за договором також сплатив позивачу 69999,99 грн на підставі платіжного доручення №1625 від 17.11.2015 (а.с. 23).

Позивач зазначає, що у листопаді 2016 року листом за №94 від 23.11.2016 направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за договором у сумі 108158,04 грн в семиденний термін після отримання вказаної вимоги.

Заявлену вимогу відповідач виконав лише частково та з порушення визначеного у ній терміну, перерахувавши позивачу 50000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення №2688 від 24.04.2017 на суму 10000,00 грн, №3165 від 21.08.2017 на суму 20000,00 грн, №3718 від 13.11.2017 на суму 20000,00 грн (а.с. 41-43).

Остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач перед позивачем не здійснив, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Виходячи з загальної суми вартості робіт за підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та суми здійснених відповідачем оплат за договором, заборгованість відповідача перед позивачем становить 58158,04 грн (236492,67 грн - 58334,64 грн - 69999,99 грн - 10000,00 грн - 20000,00 грн - 20000,00 грн). В той же час позивачем у позовній заяві помилково визначено суму заборгованості у розмірі 58158,13 грн.

Положеннями частини 2 статті 317 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 статті 879 цього Кодексу визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу не спростував, доказів належного виконання умов договору в частині оплати вартості прийнятих ним робіт з улаштування зовнішнього освітлення суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 58158,04 грн.

Приписами ст. 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних ним підрядних робіт нарахував та заявив до стягнення з відповідача 5% річних у сумі 5476,48 грн за період з 07.09.2016 по 27.07.2018 (688 днів) та інфляційні витрати в сумі 15993,48 грн за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року, посилаючись на положення ст. 625 ЦК України та умови п. 6.3 договору.

У відповідності до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань за визначений ним період судом встановлено наявність помилок як у визначенні базової суми нарахування, яка полягає у прийнятті позивачем за основу розрахунку невірної суми заборгованості в розмірі 58158,13 грн замість 58158,04 грн, так й у визначенні розміру сукупного індексу інфляції за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року - 1,275 замість 1,252.

Тож, після здійсненого судом перерахунку інфляційні нарахування на суму заборгованості в розмірі 58158,04 грн за період з жовтня 2016 року по червень 2018 року становлять 14695,69 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми 5% річних суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту положень ст. 625 ЦК України, кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплати річних лише у розмірі 3%; інший розмір процентів повинен бути встановлений або законом, або узгоджений сторонами у договорі.

В укладеному між сторонами договорі відсутні умови щодо узгодження розміру річних за прострочення замовником виконання зобов'язань по оплаті. Пункт 6.3 договору, на який посилається позивач як на підставу нарахування річних, передбачає відповідальність за несвоєчасну оплату робіт за договором у вигляді штрафу в розмірі 5% від суми боргу, а не річні як помилково зазначено позивачем.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача в щодо стягнення з відповідача річних є правомірними при їх нарахуванні у розмірі 3%.

Крім того, позивачем при здійсненні розрахунку річних, так само як при нарахуванні інфляційних втрат, помилково прийнято за основу розрахунку суму заборгованості в розмірі 58158,13 грн замість 58158,04 грн, та невірно визначено початкову дату періоду нарахування.

З огляду на хронологію підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та здійснення оплат за договором, заборгованість у сумі 58158,04 грн складається із: залишку заборгованості в розмірі 10688,46 грн за актом за лютий 2016 року №2 від 29.02.2016 на суму 42415,13 грн і заборгованості за актами за серпень 2016 року від 26.08.2016 на суми 28063,79 грн та 19405,79 грн.

Враховуючи умови п. 5.4 договору та приписи ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по оплаті вартості робіт, прийнятих ним за актами форми КБ-2в за серпень 2016 року від 26.08.2016, у строк до 09.09.2016 включно. Тому право на нарахування річних на заборгованість у сумі 47469,58 грн (28063,79 грн + 19405,79 грн) у позивача виникло лише з 10.09.2016.

Після здійсненого судом перерахунку річні в розмірі 3% становлять 3279,43 грн і складаються з: 3% річних у сумі 604,13 грн, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 10688,46 грн за період з 07.09.2016 по 27.07.2018 (688 днів), та 3% річних у сумі 2675,30 грн, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 47469,58 грн за період з 10.09.2016 по 27.07.2018 (686 днів).

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за підрядні роботи в сумі 58158,04 грн, інфляційних нарахувань у сумі 14695,69 грн та 3% річних у сумі 3279,43 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1684,66 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Чехова, буд. 38; ідентифікаційний код 32233232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ватоліної, буд. 4; ідентифікаційний код 25517017) основний борг у сумі 58158,04 грн, інфляційні нарахування у сумі 14695,69 грн, 3% річних у сумі 3279,43 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1684,66 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано – 28.09.2018.

Суддя В.Д. Воронько