Рішення

від 28.09.2018 по справі 909/653/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/653/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут",

до відповідача: Середньоугринівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 21 740 грн 38 к.

Без повідомлення (виклику) сторін

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулося з позовом до Середньоугринівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2018 №41FBIFZ226-18 у розмірі 21740,38 грн, з яких основний борг - 19768,98грн, інфляційні втрати - 301,89 грн, 3% річних - 135,37 грн, пеня - 1534,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати у встановлений строк поставленого природного газу. Зазначає, що внаслідок нездійснення відповідних проплат у відповідача існує заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 19768,98 грн. Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та 3% річних. Згідно з умовами п. 6.2.1 вказаного договору нарахував пеню за прострочення платежів.

          Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

          Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження від 30.07.2018).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 30.07.2018, яку отримав 03.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№11599/18 від 06.08.2018. Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 04.08.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№11742/18 від 09.08.2018.

          Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.07.2018 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.                     Відповідач у встановлений строк відзиву та будь-яких інших доказів суду не надав.

          Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

          Враховуючи викладене вище та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

          Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

          Обставини справи, дослідження доказів.

          Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду докази відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" , як постачальником, та Середньоугринівськоою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, як споживачем, укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від від 29.01.2018 №41FBIFZ226-18, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 році природній газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та в порядку, що визначені договором (п. 1.1).

Річний плановий обсяг постачання газу — до 4559 тис.куб.м (п. 1.2).

Пункт 1.3. визначає планові обсяги постачання газу по місяцях у 2018 році.

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пунктів призначення) (п. 1.5).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в такому порядку, зокрема, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.9.2).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі (п. 2.9.3).

Розрахунки за поставлений споживачеві природній газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п. 3.1).

Ціна газу становить 9212,10 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ - 1842,42 грн, всього з ПДВ — 11054,52 грн (п. 3.2).

Ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3).

Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору (п. 3.5).

Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6).

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць — з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (п. 4.1).

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.1).

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3).

Постачальник зобов'язується забезпечувати постачання газу до пунктів призначення за умови та в обсягах, визначених договором, за умови дотримання споживачем дисциплін відбору газу та розрахунків за його постачання (п. 5.2.1).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків — до їх повного здійснення (п. 11.1).

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк (п. 11.2).

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. 11.5).

26.02.2018 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу, відповідно до внесли зміни до п. 3.2 і погодили, що ціна газу становить 8936,60 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ — 1787,32 грн., всього з ПДВ — 10723,92 грн.

На виконання умов договору позивачем за період лютий 2018 - квітень 2018 поставлено природній газ в обсязі 1999,854 тис.куб.м на суму 62734,93 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу №ЗІФ000048897 від 28.02.2018, №ЗІФ00010579 від 31.03.2018 та №ЗІФ00013918 від 30.04.2018.

Строки і суми здійснених відповідачем проплат підтверджуються розрахунками, які надані позивачем, а також актом звіряння взаємних розрахунків за квітень 2018 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача надсилав претензію від 18.05.2018 № IFZ-Пя-1488-0518 з вимогою оплатити заборгованість за природній газ на суму 27 917,11 грн. Докази направлення долучено до матеріалів справи (фіскальний чек від 18.05.2018 №7601003011614). Проте, вказана вимога задоволена частково в сумі 8148,15 грн.

За таких обставин, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 19768,98 грн.

          В розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов"язань перед позивачем щодо оплати спожитого природного газу згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2018 №41FBIFZ226-18 в розмірі 19768,98 грн.

          При винесенні рішення суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наведеного договір від 29.01.2018 №41FBIFZ226-18 є договором поставки.

На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природній газ, відповідно до якого остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до десятого числа місяця наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо поставки природного газу відповідачу. Відповідач здійснював часткову його оплату, при цьому з порушенням визначених у договорі строків.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми

          Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

          Пунктом 6.2.1 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2018 №41FBIFZ226-18 сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивач за період з 11.03.2018 по 02.07.2018 (з врахуванням проплат) нарахував відповідачу пеню в сумі 1534,15 грн.

          Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

          Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

          Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн покласти на відповідача.          

          На підставі викладеного, у відповідності до ст. 129 Конституції України, керуючись статтями 76, 77, 78, 79, 91, 129, 222, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Середньоугринівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в розмірі 21740,38 грн задовольнити.

          Стягнути з Середньоугринівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, 124, с.Середній Угринів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77363, код 04356662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код 39595350) 19768,98 (дев"ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень дев"яносто вісім копійок) - основної заборгованості, 1534,15 (одну тисячу п"ятсот тридцять чотири гривні п"ятнадцять копійок) - пені, 301,89 (триста одну гривню вісімдесят дев"ять копійок) - інфляційних втрат та 135,37 (сто тридцять п"ять гривень тридцять сім копійок) 3% річних, а також 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) - судового збору.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.09.2018

Суддя                                                             Максимів Т.В.