Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/8052/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 910/8052/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" Простягнення 43 854,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сума попередньої оплати в розмірі 33 698,00 грн. за договором поставки від 22.01.2018 №18-042 та 4 394,59грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми обладнання за кожний день прострочення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач вказував на те, що на підставі укладеного договору поставки від 22.01.2018 №18-042 сплатив Відповідачу 33 698,00 грн., проте Відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.

Ухвала суду від 24.07.2018 про відкладення розгляду справи була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62Б, офіс 2.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідними відмітками про це органу поштового зв'язку (за зазначеною адресою не знаходиться).

Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за поштовою адресою, визначену в договорі : 01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 4, офіс 207, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.08.2018.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначене судове засідання 13.09.2018 представник відповідача не з'явився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Позивач просив суд розглядати справу без участі представника Позивача.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" (надалі - Покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" (надалі - Постачальник) було укладено договір поставки №18-042 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити комплект складського обладнання (надалі - Обладнання).

Відповідно до п. 5.1, 5.2, 6.2 Договору умови Обладнання, строк поставки Обладнання, вартість Обладнання та умови оплати визначаються в Специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору, датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, сторони у додатку №1 від 22.01.2018 до договору узгодили умови оплати та поставки. Відповідно до п. 2 Додатку, попередня оплата в розмірі 70% (33698,00грн. з ПДВ) від вартості обладнання згідно п.1 Додатку має бути перерахована на розрахунок Постачальника протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору та надання Покупцю рахунку-фактури. Підпунктом 2.2 Додатку визначено, що оплата в розмірі 30% (14 442,00грн.) від вартості обладнання згідно п.1 Договору має бути перерахована на розрахунок Постачальника протягом 5 днів з дня підписання видатково-прибуткової накладної та акту виконаних робіт.

Пунктом 3 Додатку, сторони визначили умови поставки Обладнання за умовами DАР - м. Харків, вул. Аравійська, буд.24, корпус Б-2, склад Покупця (Згідно Інкотермс - 2010 - перевезення за рахунок Постачальника). Термін готовності Обладнання на складі Постачальника 30 робочих днів від дати отримання постачальником попередньої оплати згідно п.2.1 даного Додатку.

Позивач на електрону адресу отримав Рахунок-фактуру №СС-00042 від 22.01.2018. У відповідності до умов договору Позивач належним чином згідно умов договору перерахував у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Відповідача визначену у Додатку до договору суму 33 698,00грн., про що свідчить платіжне доручення №15187 від 25.01.2018, як передоплату за Обладнання.

Отже, суду доведено факт здійснення Позивачем попередньої оплати в розмірі 33698,00грн., проте, Відповідачем в порушення умов Договору товар поставлено не було.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач неодноразово звернувся до Відповідача з листами №23 від 23.02.2018, №25 від 03.03.2018, направляв Претензією від 17.04.2018 №1 про виконання відповідачем зобов'язань за договором, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3. Додатку до Договору строк виконання зобов'язання з поставки товару встановлений - 30 робочих днів від дати отримання постачальником попередньої оплати.

Проте, Відповідач свого обов'язку з поставки товару в строк встановлений п. 2.1 Додатку не виконав.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, аванс у сумі 33 698,00грн. підлягає поверненню особі, яка його сплатила, тобто Позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем вимога про повернення коштів попередньої оплати в розмірі 33 698,00грн. надіслана Відповідачу 17.04.2018, про що свідчить опис вкладення та фіскальний чек.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний повернути Позивачеві сплачену останнім суму попередньої оплати у розмірі 33 698,00грн. відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України в строк до 27.04.2018. Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 33698,00грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 4 394,59 грн. суд вказує наступне.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч.1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.5 Договору за несвоєчасну поставку Обладнання Постачальник має сплатити Покупцю штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Обладнання за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної суми Обладнання, що постачається

22.01.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №118-042 від 22.01.2018 відповідно до якої вартість Обладнання без ПДВ складає 40 16грн. 67коп., ПДВ складає 8 023грн.33коп. Вартість Обладнання з урахуванням ПДВ складає 48 140грг. 00коп.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України управлена сторона має право на неустойку, яке виникає незалежно від наявності у неї збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що неустойка (штраф, пеня) не є зобов'язанням, а являється санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Відтак, виходячи з вищенаведених правових норм, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплата неустойки.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 199, 230, 231 Господарського кодексу України та згідно з п. 8.5 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Обладнання за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної суми Обладнання, що постачається. Перевіривши арифметичний розрахунок пені судом встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Обладнання за кожний день прострочки у розмірі 4 394,59грн.

Позивач, також просив стягнути з відповідача 4000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду договір про надання правової допомоги №11 від 14.04.2018 та Додаткову угоду №1 від 18.06.2018 до Договору №11, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" та Адвокатським бюро "Олександра Кулаковського", Акт приймання - передачі №1 до Договору №11 від 18.06.2018, в яких визначено перелік наданих послуг, а також платіжне доручення №17489 від 18.06.2018 на суму 4 000,00 грн. призначення платежу "оплата за га підготовку та направлення претензії та позовної заяви". Позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" також підписано керуючим адвокатом Адвокатського бюро "Олександра Кулаковського" О. Кулаковським.

Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення витрат на оплату адвокатських послуг є обґрунтованою і тому підлягає задоволенню у сумі 4 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи Групп" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62Б, офіс 2, поштова адреса: 01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 4, офіс 207, код ЄДРПОУ 40939904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ален-К-Харків" (61052, м. Харків, вул. Аравійська, буд. 24, корпус Б-2, код ЄДРПОУ 35475941) заборгованість у розмірі 33 698 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп., 4 394 ( чотири тисячі триста дев'ятсот чотири) грн. 59коп. пені, 4 000 (чотири тисячі) грн. 00коп. витрат на правову допомогу, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн.00коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.09.2018

Суддя І.І. Борисенко