Рішення

від 24.09.2018 по справі 910/7842/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2018Справа № 910/7842/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Василенка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс

про стягнення заборгованості в розмірі 313 193,70 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шадевська Ж.Е., за довіреністю № 02 від 16.01.2018;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національний спортивний комплекс Олімпійський звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс про стягнення заборгованості в розмірі 313 193,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 16-08/17-3 від 16.08.2017, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

25.06.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 23.07.2018.

У судове засідання 23.07.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.09.2018.

У судове засідання 03.09.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

У судовому засіданні 03.09.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2018.

03.09.2018, судом в порядку статей 120-121 ГПК України, повідомлено відповідача про призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання 24.09.2018 з'явився, представник відповідача не з'явився.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літера А.

Станом на дату розгляду справи по суті конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку із закінченням терміну їх зберігання на відділенні.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 29.05.2018 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (замовник, відповідач) і Державним підприємством Національний спортивний комплекс Олімпійський (виконавець, позивач) було укладено Договір № 16-08/17-3 (далі - Договір), за умовами якого, виконавець надає послуги, а замовник оплачує зазначені послуги в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору перелік послуг за даним Договором визначається в Додатку № 1 до даного Договору.

Пунктом 3.1.3 Договору встановлено обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі провести розрахунки з виконавцем, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість послуг, що надають замовнику за цим Договором складає без ПДВ - 241 666,67 грн., ПДВ 20% - 48 333,33 грн., всього з ПДВ 290 000 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим Договором у відповідному періоді (місяці) складає:

№Місяць у якому надаються послугиВартість послуг без ПДВ, грн.ПДВ-20%, грн.Загальна вартість послуг за місяць з ПДВ-20%, грн. 1серпень 2017 (з 16.08.2017 по 31.08.2017 включно) 60 416,67 12 083,33 72 500,00 2вересень 2017 120 833,33 24 166,67 145 000,00 3жовтень (з 01.10.2017 по 15.10.2017 включно) 2017 60 416,67 12 083,33 72 500,00 У відповідності до п. 4.3 Договору вартість послуг сплачується замовником виконавцю за наступним графіком:

№Сума без ПДВ, грн.ПДВ-20%, грн.Сума з ПДВ, грн.Строк оплати (включно) 1 60 416,67 12 083,33 72 500,00до 10.09.2017 2 120 833,33 24 166,67 145 000,00до 20.09.2017 3 60 416,67 12 083,33 72 500,00до 15.10.2017 За умовами п. 4.6 Договору прийняття послуг за даним Договором здійснюється замовником шляхом підписання щомісячних Актів протягом 3 робочих днів місяця наступного за місяцем надання послуг. У разі відсутності у виконавця письмової обґрунтованої відмови замовника від підписання Акту протягом 3 календарних днів з дати відправлення відповідного Акту виконавцем, такий Акт вважається підписаним обома сторонами без зауважень, а послуги вважаються наданими в повному обсязі та належної якості.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг з дати підписання та триває до 15.10.2017 включно, крім грошових зобов'язань сторін та зобов'язань щодо відшкодування збитків, які діють до повного їх виконання (п. 7.3 Договору).

У Додатках № 1 та № 2 до Договору сторонами погоджено перелік послуг та вартість послуг.

Як зазначає позивач, ДП Національний спортивний комплекс Олімпійський послуги були надані належним чином у повному обсязі на загальну суму 290 000 грн., що підтверджується підписаними між сторонами Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак ТОВ Сопрано Партнерс свої зобов'язання з оплати наданих послуг за вказаний період у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 250 000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 4.6 Договору прийняття послуг за даним Договором здійснюється замовником шляхом підписання щомісячних Актів протягом 3 робочих днів місяця наступного за місяцем надання послуг. У разі відсутності у виконавця письмової обґрунтованої відмови замовника від підписання Акту протягом 3 календарних днів з дати відправлення відповідного Акту виконавцем, такий Акт вважається підписаним обома сторонами без зауважень, а послуги вважаються наданими в повному обсязі та належної якості.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами без зауважень та заперечень підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 663 від 31.08.2017 на суму 72 500,00 грн., № 740 від 02.10.2017 на суму 145 000,00 грн., № 851 від 16.10.2017 на суму 72 500,00 грн.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У відповідності до п. 4.3 Договору вартість послуг сплачується замовником виконавцю за наступним графіком:

№Сума без ПДВ, грн.ПДВ-20%, грн.Сума з ПДВ, грн.Строк оплати (включно) 1 60 416,67 12 083,33 72 500,00до 10.09.2017 2 120 833,33 24 166,67 145 000,00до 20.09.2017 3 60 416,67 12 083,33 72 500,00до 15.10.2017 З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково оплачено вартість отриманих послуг у розмірі 40 000,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 250 000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 250 000,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 36 764,04 грн., 3 % річних в розмірі 5 259,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21 170,00 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

За умовами пункту 5.5 Договору у разі порушення замовником строків оплати послуг, передбачених цим Договором він сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на день прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивачем не враховано погоджені сторонами кінцеві строки оплати за отримані за Договором послуги.

Здійснивши власник розрахунок, з урахуванням погоджених сторонами строків оплати та заявлених позивачем періодів, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 36 565,40 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 5 247,74 грн. та інфляційні втрати в розмірі 18 142,05 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літера А; ідентифікаційний код: 40983272) на користь Державного підприємства Національний спортивний комплекс Олімпійський (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 55; ідентифікаційний код: 14297707) заборгованість в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн., пеню в розмірі 36 565 (тридцять шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 40 коп., інфляційні втрати в розмірі 18 142 (вісімнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 05 коп., 3% річних в розмірі 5 247 (п'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.09.2018.

Суддя О.А. Грєхова