Рішення

від 20.09.2018 по справі 911/1417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р. Справа № 911/1417/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

(03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, код 30859524)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс»

(07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Червоноармійська, буд.32, код 24887574)

про стягнення 7161,21 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» про стягнення 7161,21 гривень у порядку регресу з підстав ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України та підп. "ґ" підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.08.2018.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №911/1417/18. Призначено справу до розгляду по суті на 20.09.2018.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2018, 02.08.2018 та 13.09.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016 в м. Києві на Південному шляхопроводі, водій ОСОБА_2, керуючись автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3. б. 13.1. Правил дорожнього руху.

Факт ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3016337513836553.

Згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 21.12.2016, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові зазначено, що ОСОБА_2 працює у ТОВ Автотранс водієм.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу DAF д.н.з. 01247КМ на момент ДТП була застрахована у ПАТ Страхова компанія Українська страхова група відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АК/6035612), який на момент ДТП був діючим.

05.12.2016 до ПАТ Страхова компанія Українська страхова група звернувся водій CITROEN д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи за участю автомобіля DAF поліс №АК-6035612 від 06.07.2016.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.

ПАТ СК Українська страхова група на вимогу виконання умов полісу АК/6035612 на підставі калькуляції №ДКЦВ-12818 від 19.12.2016, розрахунку фізичного зносу, страхового акту №ДКЦВ-12818 від 18.01.2017 та розрахунку до нього було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 7161,21 гривень, яке було перераховано на рахунок визначений страхувальником, що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №1049 від 19.01.2017.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що право на подання страховою регресного позову до страхувальника врегульовано ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , п.п. ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу якщо він письмово не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1. ст. 33 цього Закону, а саме не пізніше трьох робочих днів письмово повідомити страховика про настання ДТП.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до підпункту 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страховика повідомити письмово страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення про настання страхового випадку від відповідача надійшло 07.12.2016, тобто поза строками встановленими чинним законодавством.

Таким чином, позивач, як особа, яка відшкодувала завдану водієм відповідача шкоду на підставі Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів має право на регресне відшкодування у випадках і розмірі, визначених Законом, тобто ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Доказів існування поважних причин відсутності змоги вчасно виконати обов'язок щодо повідомлення страховика про настання спірного ДТП відповідачем до матеріалів справи не надано.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» (07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Червоноармійська, буд.32, код 24887574) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, код 30859524) 7161,21 гривень страхового відшкодування в порядку регресу та 1762,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.09.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак