Рішення

від 20.09.2018 по справі 914/1316/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 Справа №914/1316/18

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівський хлібзавод №1» , м. Львів

про стягнення заборгованості за договором № 90108 від 05.09.2007р. про постачання електричної енергії в розмірі 37 946,14 грн

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність №119-2427/2 від 17.07.18р.)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівобленерго» до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівський хлібзавод №1» про стягнення заборгованості за договором № 90108 від 05.09.2007р. про постачання електричної енергії в розмірі 37 946,14 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 04.09.2018р.

04.09.2018р. за вх.№32500/18 від відповідача надійшла заява про часткову оплату суми заборгованості згідно платіжного доручення №01316030 від 21.08.2018р. на суму 5285,08грн.

04.09.2018р. за вх.№2276/18 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з оплатою за активну електроенергію в сумі 5285,08грн. та просить стягнути з ПАТ «Львівський хлібзавод №1» - 30285,59грн. за спожиту активну електроенергію, 1957,90грн. - пені, 172,76 грн. - 3% річних з простроченої суми та 244,81грн. - додаткових нарахувань з урахуванням індексу інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2018р. надав суду усні пояснення, просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2018р. надав суду усні пояснення.

Ухвалою суду від 04.09.2018р. розгляд справи відкладено на 20.09.2018р.

21.03.2018р. позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості, відповідно до якої станом на 19.03.2018р. загальна сума боргу становить 6 858,56 грн.

19.09.2018р. представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 28215,05грн. за спожиту активну електроенергію, 1957,90грн. - пені, 172,76 грн. - 3% річних з простроченої суми та 244,81грн. - додаткових нарахувань з урахуванням індексу інфляції.

19.09.2018р. представник відповідача подав до суду лист про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №01318403 від 13.09.2018р. на суму 2070,54грн., яке підтверджує часткову оплату заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2018р. підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання 20.09.2018р. представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.09.2018р., суд зазначає наступне.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, зокрема, до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України).

Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито в порядку спрощеного та вже відбулося перше судове засідання 04.09.2018р., у господарського суду Львівської області відсутні правові підстави для прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.09.2018р.

У відповідності до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 24.09.2018р. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

05.09.2007р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 90108, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до положень п.2.2.2. договору, постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Згідно п.2.3.3 договору, споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

13.01.2012р. між ПАТ Львівобленерго та ВАТ Львівський хлібзавод №1 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №90108 від 05.09.2007 року, де змінено номер Договору про постачання електричної енергії з №90108 на №90597/01.

01.10.2013р. між ПАТ Львівобленерго та ПАТ Львівський хлібзавод №1 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №90597/01 від 05.09.2007 року, де змінено номер Договору про постачання електричної енергії з №90597/01 на №90555/01.

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору, розрахунковим вважається період з 01 числа попереднього місяця до 30 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п.4 додатку №2 до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Відповідно до абз.2 п.6 додатку №2 до договору, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п.6.33. ПКЕЕ, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, погодженої НКРЕ, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. №19, було укладено додаток №7б до договору №90059 від 10.05.2007р. «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» . Згідно з п.2.3.4. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б).

Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати активної електричної енергії в розмірі 30285,59 грн. за період з грудня 2017р. по липень 2018р. (відповідно до заяви про зменшення від 04.09.20180р.).

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в 30285,59 грн. за спожиту активну електроенергію (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 04.09.20180р.).

Крім того, позивач нарахував відповідачу, керуючись п. 4.2.1 договору, 1957,90грн. пені, а також відповідно до положень ст. 625 ЦК України 172,76 грн. 3% річних з простроченої суми та 244,81грн. додаткових нарахувань з урахуванням індексу інфляції.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про електроенергетику» , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що 05.09.2007р. між позивачем і відповідачем укладено договір № 90108 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п.1.2. ПКЕЕ, засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості отриманої електричної енергії.

Порушуючи умови договору, а саме п. 2.3.3 договору, відповідач не здійснив повної оплати за спожиту електроенергію у встановлені терміни, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в 30285,59 грн. за спожиту активну електроенергію (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 04.09.2018р.). Після відкриття провадження ПрАТ Львівський хлібзавод №1 оплатив 2070,54грн. основної суми боргу. Відтак, в цій частині провадження слід закрити.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28215,05грн. за спожиту активну електроенергію (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 04.09.2018р.).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 172,76 грн. 3% річних та 244,81грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1957,90грн. пені суд зазначає наступне.

За умовами п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 1957,90грн. пені за період з 01.04.2018р. по 31.05.2018р., відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається повністю на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7 ,13 ,14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівський хлібзавод №1» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 168, ідентифікаційний код 05492054) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 28215,05грн. основного боргу, 1957,90грн. пені, 172,76 грн. 3% річних, 244,81грн. інфляційних втрат та 1762,00грн. судового збору.

3.В частині стягнення 2070,54грн. основної суми боргу провадження закрити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 25.09.2018р.

Суддя Ділай У.І.