Рішення

від 27.09.2018 по справі 917/1082/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 Справа № 917/1082/18

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (вул. Степового фронту, буд.46, м. Полтава, 36021)

про стягнення 21 406,68 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з»явилися

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" про стягнення 21 406,68 грн. заборгованості по договору № 1529 „С" від 06.11.2007 р. про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.09.2018 р. господарський суд прийняв дану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні; судове засідання у справі призначити на 27.09.2018 р.; викликати відповідача у судове засідання; визначити відповідачу строк до 26.09.2018 р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; запропонувати сторонам, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвала суду від 07.09.2018 направлена на адресу відповідача, яка відповідає місцю проживання, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресі вказаній у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням строку зберігання , згідно штемпелю на конверті дана відмітка проставлена 17.09.2018р.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 27.09.2018р., на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача на виклик суду не з"явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, в строк до 26.09.2018 р. заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надіслав, про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 07.09.2018 року (відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу.).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача та не подання ним відзиву на позов у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

01.10.2008 р. між Полтавським обласним виробничим обєднанням "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (споживач) було укладено договір № 1529 „С" від 06.11.2007 р. про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі Договір).

До договору сторони неодноразово вносили зміни шляхом укладення додаткових угод.

За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляд гарячої води на з метою забезпечення опалення до межі будівлі кафе "Фієста", розташованого по вул. Степного Фронту, 46.

В свою чергу споживач зобов'язується проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Отже в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, ще регулюють правовідносини у сфері теплопостачання: у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 29 договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, Всі розрахунки за договором проводяться на підставі виконаних рахунків.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"' встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24.02.2017 р. на підставі постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.2017 р..

1558,93 грн/Гкал (без ПДВ) з 05.01.2018 р. на підставі постанови НКРЕКП № 1529 від 28.12.2017 р.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі, показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (пінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п. 15 договору, облік споживання теплової енергії проводиться по лічильнику.

Статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 30 договору. Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за. розрахунковим періодом.

Теплопостачальною організацією за період з 01.12.2017 р. по 30.04.2018 р. (включно) було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення на загальну суму 10 574,62 грн.

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві акти приймання-передачі теплової енергії та були пред"явлені відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії (копії наявні у матеріалах справи). Факт направлення вказаних актів та рахунків підтверджується реєстрами рахунків згрупованих поштових відправлень (копії залучені до матеріалів справи).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.12.2017 р. по 30.04.2018 р. (включно), заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 10 574,62 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 21 406,68 грн. заборгованості, з яких: 10 574,62 грн. основний борг за період з 01.12.2017 р. по 30.04.2018 р. (включно), 10 574,62 грн. пені за період з 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р., 140,38 грн. 3% річних за період 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р. та 117,06 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2018 р. по травень 2018 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як визначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання по договору. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема: відомостями про споживання, рахунками, актами про обсяги переданої теплової енергії.

Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідач не здійснив розрахунків за спожиту теплову енергію у строки, встановлені договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 10 574,62 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути 10 574,62 грн. пені за період з 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р., 140,38 грн. 3% річних за період 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р. та 117,06 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2018 р. по травень 2018 р.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 140,38 грн. 3% річних за період 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р. та 117,06 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2018 р. по травень 2018 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов"язань щодо оплати за отриману теплову енергію за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У п. 16 Договору визначено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно ст. 1 Закону України № 686-XIV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги".

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10 574,62 грн. пені за період з 10.01.2018 р. по 16.08.2018 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов"язань щодо оплати за отриману теплову енергію за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (вул. Степового фронту, буд.46, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код 03338030) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, 36008, код 24824771) 10 574,62 грн. основного боргу, 10 574,62 грн. пені, 117,06 грн. інфляційних, 140,38 грн. 3% річних, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.08.2018р.

Суддя Киричук О.А.