Рішення

від 26.09.2018 по справі 914/826/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 Справа №914/826/18

Господарський суд Львівської області у складі суддя Чорній Л.З., при секретарі М. Фарина, розглянувши матеріали

позовної заяви: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Доси , м. Кам'янка-Бузька Львівської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів

про стягнення 22 506,97 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

третя особа: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Приватним акціонерним товариством Львівобленерго , м. Львів до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Доси , м. Кам'янка-Бузька Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів про стягнення 22 506,97 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2018 року відкрито провадження у справі №914/826/18 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.05.18 р. Ухвалою суду від 30.05.18 р. вирішено перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, до участі у розгляді справи на стороні позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, підготовче судове засідання призначено на 27.06.18 р. Ухвалою суду від 27.06.18 р. підготовче засідання відкладено на 11.07.18 р. Ухвалою суду від 11.07.18 р. підготовче засідання відкладено на 01.08.18 р. Ухвалою суду від 01.08.18 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.09.18 р. Ухвалою суду від 04.09.18 р. розгляд справи відкладено на 26.09.18 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим , що між сторонами існують договірні відносини по постачанню електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії №12873 від 27.08.2011 р. Як зазначає позивач, ним своєчасно та в повному обсязі надаються відповідачу, обумовлені договорами послуги, однак відповідач, всупереч умов договору, не здійснює своєчасної оплати вартості отриманих послуг в результаті чого сума основного боргу по договору склала 18 025,35 грн., пеня 1 835,19 грн., 520,24 грн. 3% річних та 2 126,19 грн. інфляційні нарахування.

Відповідач проти позовних вимог заперечив зсилаючись на те, що вказані у позовній заяві нарахування проведені ПАТ Львівобленерго з порушенням вимог чинного законодавства, виставлені не по показах ОСББ Доси , а показах КЕВ м. Львова. Вказав на необхідність створення комісії для проведення звірки по знятих показах приладу обліку та приладів обліку, які встановлені в квартирах мешканців будинку №54 по вул. Гвардійській в м. Кам'янка-Бузька.

Заяви і клопотання сторін .

07.05.18 р. позивачем подано клопотання №1215/18 про залучення до участі у розгляді справи на стороні позивача в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова.

30.05.18 р. позивачем подано клопотання про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

09.07.18 р. відповідачем подано відзив на позов №25399/18

30.07.18 р. позивачем надано суду відповідь на відзив за вх.№27970/18.

Обставини справи.

28.07.2011 р. між ПАТ Львівобленерго та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Доси укладено договір про постачання електричної енергії № 12873 (Договір).

Відповідно до п.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживач) для потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами Договору споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 Порядок розрахунків та №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Згідно з п. 7 Додатку №2 Порядок розрахунків до Договору сторони домовились, що тривалість оплати отриманих Споживачем рахунків має не перевищувати 05 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, зазначив позивач, в порушення умов Договору, ОСББ Доси не здійснило оплати за спожиту активну електричну енергію, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18 025,35 грн.

Крім цього, згідно умов договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно до п. 4.2.1 договору відповідачу нараховано пеню в сумі 1 835,19 грн.

Також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 520,24 грн. 3% річних та 2 126,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що, на його думку, проведені нарахування здійснено всупереч умов договору та всупереч вимог чинного законодавства України, відтак вказав на необхідне створити комісію та провести звірку по знятих показах приладу обліку та приладів обліку, які встановлені в квартирах мешканців будинку №54 по вул. Гвардійській в м. Кам'янка-Бузька. Однак, до поданого відзиву не долучено жодних підтверджуючих документів, актів розходу електричної енергії тощо.

Оцінка суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що між сторонами існують договірні відносини по постачанню електричної енергії, про що між сторонами укладено договір №12873 від 28.07.2011 р. Про постачання електричної енергії . Відповідно до умов вказаного договору позивач, як постачальник електричної енергії, продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для потреб електроустановок відповідача, а останній зобов'язується оплачувати за використану електричну енергію.

Крім цього, як встановлено судом, 21.05.15 р. між позивачем та КЕВ м. Львова укладено договір про постачання електричною енергією №12166, згідно Додатку №12 якого субспоживачем по цьому договору є відповідач - ОСББ Доси .

Відповідно до додатку №2 (порядок розрахунків) до договору №12166 від 21.05.15 р. КЕВ м. Львова подає позивачу показники спожитої електричної енергії за розрахунковий період, оформлені актом про використану електричну енергію за розрахунковий період з вказанням у п.2 акту точку обліку - ОСББ Доси .

Однак, оскільки з мешканцями ОСББ Доси позивачем укладені окремі договори (згідно правил користування електричною енергією для населення), то споживання електричної енергії відповідачем складає різницю між споживанням КЕВ м. Львова по договору №12166 та споживанням мешканців-фізичних осіб.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг з водопостачання позивачем відповідачу відповідними рахунками на оплату, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи, а також копіями актів КЕВ м. Львова про використану електричну енергію ОСББ Доси за спірний період.

Однак, за весь час існування договору про постачання електричної енергії, відповідачем - ОСББ Доси здійснено наступні оплати, а саме: 28.12.12 р. на суму 500,00 грн.; 10.02.15 р. на суму 1000,00 грн., 31.01.17 р. на суму 200,00 грн., 27.02.17 р. на суму 207,00 грн.

Враховуючи вказане, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 18 025,35 грн.

Що стосується посилання відповідача на невірні покази електричної енергії, то, суд зазначає, що до відзиву, поданого суду, відповідачем не долучено жодних підтверджуючих документів, не долучено також актів розходу електричної енергії за підписом ОСББ Доси та ПАТ Львівобленерго , а також матеріали справи не містять інших даних та письмових доказів щодо споживання іншої кількості електроенергії відповідачем, ніж та, що зазначена в позовній заяві.

Крім цього, умовами договору, 4.2.1 договору про постачання електричної енергії встановлено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

З врахуванням вказаного, позивачем, згідно поданого розрахунку, за період з 04.05.2017 р. по 03.11.17 р. нараховано відповідачу 1 835,19 грн. пені.

Враховуючи те, що умовами договору сторонами погоджено нарахування пені протягом усього періоду прострочення зобов'язання, у суду наявні підстави для її стягненя з відповідача в повному розмірі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного відповідачу нараховано 520,24 грн. 3% річних. Також проведено додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції на суму 2 126,19 грн.

Суд здійснивши перерахунок трьох процентів річних в сумі 520,24 грн. та 2 126,19 грн. інфляційних втрат (з урахуванням положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України у постанові «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. №14), дійшов висновку, що такий здійснено вірно, відтак вказані суми підлягають до задоволення в повному обсязі.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає: 18 025,35 грн. основного боргу, 1 835,19 грн. пені, 520,24 грн. 3% річних та 2 126,19 грн. інфляційних втрат.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 22 506,97 грн. заборгованості. Натомість відповідачем позовні вимоги не спростовані, належних доказів на їх спростування суду не надано, хоча судом створено рівні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і є такими, що підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ .

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за подання позовної заяви до суду покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 12,13, 74,76,77,86,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку Доси (80400, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35581716) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька,3; поштова адреса: 79052, м. Львів, вул. сяйво, буд.10; код ЄДРПОУ 00131587) 18 025,35 грн. основного боргу, 1 835,19 грн. пені, 520,24 грн. 3% річних, 2 126,19 грн. інфляційних втрат та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.09.2018 року.

Суддя Чорній Л.З.