Рішення

від 24.09.2018 по справі 916/1037/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1037/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: ОСОБА_1,

від позивача (закладу): не з'явився,

від позивача (управління): ОСОБА_2,

від відповідача (ФОП): не з'явився,

від відповідача (відділу): не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Настасіївського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Миколаївської районної ради Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Миколаївська районна рада Одеської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1037/18, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 02.07.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 р. залучено до участі у справі Миколаївську районну раду Одеської області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, та відкладено підготовче засідання на 23.07.2018 р.

Відповідно до наказу голови суду від 16.07.2018 р. № 52-а суддю Господарського суду Одеської області Лічмана Л.В. відряджено до м. Києва у Вищу кваліфікаційну комісію суддів України для участі у співбесіді в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді строком на три дні з 23.07.2018 р. по 25.07.2018 р. включно, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 р. призначено підготовче засідання на 06.08.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 21 день до 27.08.2018 р., закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.08.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2018 р.

Учасники справи, в т.ч. Настасіївський навчально-виховний комплекс ,,Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Миколаївської районної ради Одеської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Відділ освіти Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області, Миколаївська районна рада Одеської області, представники яких у судове засідання 24.09.2018 р. не прибули, про час та місце проведення засідання суду повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 24.09.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Настасіївського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Миколаївської районної ради Одеської області (далі - Заклад) та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Управління) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3Ю.) та Відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Відділ), згідно якої просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений шляхом підписання сторонами удаваного правочину - угоди № 2 про обробіток землі від 15.01.2016 р. між Відділом та ФОП ОСОБА_3;

- зобов'язати ФОП ОСОБА_3 повернути Закладу земельну ділянку площею 50 га загальною вартістю 1558383,00 грн, що розташована на території Настасіївської сільської ради, отриманою на підставі угоди № 2 про обробіток землі від 15.01.2016 р.

Обґрунтовуючи позов, Прокурор посилається на приписи ст.207 ГК України, ст.ст.203,215,235,792,1212 ЦК України, ст.ст.1,92,93,95,122,123,124,134, розділ 15 ЗК України, ст.ст.1,4,5,6,13,15,17,19 Закону України ,,Про оренду землі» , п.25 постанови пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11, постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2013 р. у справі № 926/123/13-г та від 10.08.2016 р. у справі № 924/205/15, умови угоди про обробіток землі від 15.01.2016 р. № 2, державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 002973, рішення 21 сесії ХХІІІ скликання Настасіївської сільської ради Миколаївського району від 02.10.2001 р. № 158, лист Відділу у Миколаївському районі Управління від 10.04.2018 р. № 605/113-18, лист Відділу від 17.05.2018 р. № 165 тощо та вказує на удаваність угоди про обробіток землі від 15.01.2016 р. № 2, її укладання з метою приховання оренди земельної ділянки, оформленої з порушенням чинного законодавства.

ФОП ОСОБА_3 у письмовому відзиві на позовну заяву просить у її задоволенні відмовити, оскільки договір, для визнання якого недійсним Прокурор звернувся з позовом до суду, на теперішній час розірваний, а земельна ділянка на його виконання взагалі не передавалась.

Управління шляхом надання письмових та усних пояснень позов підтримало, в той час як інші учасники справи позицію з приводу спірних правовідносин не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників учасників справи фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 002973 земельну ділянку площею 50 га на підставі рішення 21 сесії ХХІІІ скликання Настасіївської сільської ради Миколаївського району від 02.10.2001 р. № 158 надано у постійне користування Закладу.

Згідно інформації Відділу у Миколаївському районі Управління від 10.04.2018 р. № 605/113-18: нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення по Одеській області складає 31167,66 грн за 1 га, тобто 1558383 грн за 50 га; земельна ділянка, надана Закладу в постійне користування, знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної форми власності.

15.01.2016 р. між Відділом (Сторона 1) та ФОП ОСОБА_3 (Сторона 2) укладено угоду № 2 про обробіток землі (ОСОБА_4), за змістом п.1.1 якої Сторона 2 обробляє та проводить агротехнологічні роботи на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Настасіївської сільської (селищної) ради за адресою: село Настасіївка Миколаївського району Одеської області, площею 50 га з цільовим призначенням ведення підсобного сільського господарства.

ОСОБА_4 укладено строком до 01.01.2019 р. (п.2.1 ОСОБА_4).

Сторона 1 отримує від Сторони 2 кошти за обробіток земельної ділянки у визначених ОСОБА_4 розмірах та строках (п.3.1 ОСОБА_4).

Кошти вносяться Стороною 2 один раз на квартал не пізніше 15 числа звітного періоду у вигляді грошового внеску на розрахунковий рахунок Відділу… у розмірі 400,00 грн за 1 га. Щорічний загальний розмір коштів за цією угодою складає 20000,00 грн, в т.ч. щоквартальний платіж становить ? частки річного (п.3.2 ОСОБА_4).

В п.5.2 ОСОБА_4 зазначено, що Сторона 2 зобов'язана приступити до обробітку земельної ділянки після укладення даної ОСОБА_4, проводити агротехнологічні роботи по обробітку земельної ділянки з додержанням норм правил використання землі згідно земельного та екологічного законодавства, у відповідності до розділу 3 цієї ОСОБА_4 своєчасно вносити кошти.

11.07.2018 р. за взаємною згодою сторін припинено дію ОСОБА_4, в зв'язку з чим укладено відповідний договір б/н.

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується визнання недійсною укладеної між відповідачами ОСОБА_4 як такої, що є удаваною.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Господарський суд зазначає, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

За змістом ОСОБА_4 на її підставі ФОП ОСОБА_3 фактично отримано за плату право користування державним майном - земельною ділянкою площею 50 га з цільовим призначенням ведення підсобного сільського господарства, яка розташована на території Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

Використання ФОП ОСОБА_3 до моменту припинення дії ОСОБА_4 земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування Закладу та відноситься до земель державної власності, підтверджується листом Відділу від 17.05.2018 р. № 165, відповідно до якого грошові кошти у розмірі 112500,00 грн внесено на його рахунки.

Отже, оспорюваний правочин між відповідачами спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, тобто ОСОБА_4 є удаваною згідно з ч.1 ст.235 ЦК України.

Враховуючи наведене та зміст ч.2 ст.235 ЦК України, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) землі державної форми власності, зокрема положення Закону України ,,Про оренду землі» .

Відповідно до ст.1 Закону України ,,Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-ХІV в редакції, чинній на момент укладання ОСОБА_4, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.4 Закону України ,,Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи… Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

В ст.6 Закону України ,,Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Частиною 2 ст.16 Закону України ,,Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.124 ЗК України в редакції, чинній на момент укладання ОСОБА_4, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача, яким є Заклад, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування без рішення компетентного органу або без проведення аукціону.

Оспорювана ОСОБА_4, за якою передано земельну ділянку державної форми власності, не відповідає наведеним вище приписам, що є підставою для визнання її недійсною за правилами ст.ст.203,215 ЦК України, тому позов Прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути Закладу земельну ділянку, то в цій частині господарський суд закриває провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В письмовому відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_3 заперечується факт передачі їй Відділом земельної ділянки, проте внесення Стороною 2 грошових коштів у розмірі 112500,00 грн на рахунки Сторони 1 підтверджує зворотнє.

Враховуючи те, що в процесі вирішення спору сторонами укладено договір від 11.07.2018 р. про припинення дії ОСОБА_4, а також те, що Прокурором не надано доказів того, що після припинення дії ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_3 продовжує користуватись земельною ділянкою саме на її підставі, господарський суд вважає повернутими землі, орендовані за ОСОБА_4, а, відтак, провадження у справі в частині зобов'язання повернути земельну ділянку слід закрити в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цієї норми процесуального закону та того, що спір виник внаслідок неправомірних дій обох відповідачів, судовий збір в розмірі 1762,00 грн, сплачений за подачу позову про визнання договору недійсними, покладається на відповідачів у рівній мірі. Решта судового збору в розмірі 23375,74 грн, сплаченого за вимогу, провадження по якій закрито, буде повернуто Прокурору після надходження відповідного клопотання до суду як-то передбачено п.5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду № 2 про обробіток землі від 15.01.2016 р., укладену між Відділом освіти Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області (67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Шкільна, буд. 22А, код 02145234) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (67022, Одеська обл., Миколаївський р-н, с. Новогригорівка, вул. Крупська, буд. 39, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

В решті позову провадження у справі закрити.

Стягнути з Відділу освіти Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області (67000, Одеська обл., Миколаївський р-н, смт. Миколаївка, вул. Шкільна, буд. 22А, код 02145234) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 881/вісімсот вісімдесят одну/ грн 00 коп. судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (67022, Одеська обл., Миколаївський р-н, с. Новогригорівка, вул. Крупська, буд. 39, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код 03528552) 881/вісімсот вісімдесят одну/ грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 вересня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман