Рішення

від 31.08.2018 по справі 0440/5897/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Справа № 0440/5897/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з проведення 25.04.2018 року камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу державним підприємством Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування .

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано здійснено камеральну перевірку Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування , яка оформлена актом від 25.04.2018 року за № 21031/363/04-36-12-08-33/36004020, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1. Позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок та строки проведення камеральної перевірки. Крім того зазначив, що відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, при цьому нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення перевірки своєчасності сплати грошових зобов'язань у межах камеральної перевірки. Також в порушення вимог Податкового кодексу України, камеральною перевіркою перевірявся акт камеральної перевірки від 05.09.2017 року, замість декларації з ПДВ. Таким чином враховуючи протиправність камеральної перевірки, відсутність несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є протиправними та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

31.08.2018 року представником позивача до суду було подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи за відсутності повноважного представника.

Представник відповідач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи неявку представників позивача і відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою контролюючого органу на підставі підпункту 191 1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП НВК АТАМ (код ЄДРПОУ 36004020) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 25.04.2018 року за № 21031/363/04-36-12-08-33/36004020.

Проведеною камеральною перевіркою податкових розрахунків з плати податку на додану вартість встановлено порушення позивачем вимог п.п. 57.3 статті 57 глави 2 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки від 25.04.2018 року за № 21031/363/04-36-12-08-33/36004020 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1, яким за порушення граничного строку сплати, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку більше як 30 календарних днів суми грошового зобов'язання в розмірі 510 304,15 грн., штраф в розмірі 20% у сумі 102 060, 83 грн.

Правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1 винесеного Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі-ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки є виключно податкова звітність платника податків. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки).

Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку (з методичної та арифметичної точки зору), що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, перебуває поза межами даної перевірки. Своєчасність же сплати податків та зборів, розмір яких визначено у тому числі у податковій звітності платника, є предметом виключно документальної перевірки.

Відповідач не мав права під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, а за результатами її здійснення виносити з цього питання будь-яке рішення.

Згідно складеного акту перевірки від 25.04.2018 року, контролюючий орган проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати товариством узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входили до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій із проведення перевірки.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: - невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з Актом камеральної перевірки № 10816/04-36-14-18/36004020 від 05.09.2017 року встановлено завищення від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, та заниження від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду.

Відповідно до пп. 1,2 п. 2.1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений Міністерством фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, діючий на момент виникнення податкового зобов'язання) контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Проте, згідно акту перевірки від 25.04.2018 року № 21031/363/04-36-12-08-33/36004020, узгоджене податкове зобов'язання виникло на підставі акту камеральної перевірки № 10816/04-36-14-18/36004020 від 05.09.2017 року, що не відповідає вимогам ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки актом оформлюються лише результати перевірки та акт не є рішенням, яким здійснюється донарахування та виникає відповідне зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31 січня 2018 року у справі № 804/5957/16 (К/9901/4034/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та невідповідність нормам чинного податкового законодавства України оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1, з огляду на що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправними та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8716 (#248081653) від 16.07.2018 року, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування (код ЄДРПОУ 36004020, вул. Гагаріна, 4, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з проведення 25.04.2018 року камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу державним підприємством Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_1