Рішення

від 29.08.2018 по справі 0440/5448/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Справа № 0440/5448/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД , третя особа Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

18.07.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД (далі - відповідач), третя особа Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, в якій просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД код ЄДРПОУ 41194269 на користь держаного бюджету в сумі 166 792,00 грн. стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у сумі 166 792,00 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань на підставі податкової декларації № НОМЕР_1 від 20.08.2017 року у сумі 166 622,00 грн. та нарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 30.08.2017 року у сумі 170,00 грн. Вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 14.08.2018 року о 15:10 год.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Враховуючи неявку сторін, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 29.08.2018 року о 10:50 год.

Від позивача 15.08.2018 року до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання сторони та третя особа не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач, пред'явлені позовні вимоги не оспорив, станом на дату розгляду справи відзив на позов не подав.

Від третьої особи до суду станом на дату розгляду справи жодних заяв, клопотань, пояснень не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи клопотання представника позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД (код ЄДРПОУ 41194269) зареєстровано, як юридична особа та перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державні податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підриємців та громадських формувань адреса відповідача: вул. Дніпропетровське шосе, б. 20В, Довгинцівський район, Дніпропетровська область, 50105.

Відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.08.2017 року за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість в розмірі 166 622,00 грн., що підлягає сплаті до бюджету.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми, відповідачу податковим органом було виставлено податкову вимогу форми Ю від 05.09.2017 року № 7006-17 про наявність податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням станом на 04.09.2017 року, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена довіреній особі 22.09.2017 року.

Крім того, податковим органом 30.08.2017 року податковим повідомленням-рішенням форми ПС № НОМЕР_2 за порушення п. 120.1 ст. 120 гл. 2 Податкового Кодексу України нараховано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

Доказів добровільного погашення відповідачем зазначеного податкового боргу або оскарження податкової вимоги від 05.09.2017 року № 7006-17 та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 30.08.2017 року в адміністративному або судовому порядку матеріали справи не містять.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податку на додану вартість присвячено ст. 180- 211 розділу V Податкового кодексу України.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом визначені ч. 1, ч. 2 ст. 203 Податкового Кодексу України.

Так, зазначеними нормами встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В силу п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 цього кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаннями нарахувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок надання якої до контролюючих органів передбачено цим кодексом, відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно ч. 1 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідачем у порядку передбаченому чинним законодавством самостійно розраховано та задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 166 622,00 грн., яка є узгодженою.

Проте, у встановлений строк відповідачем зазначене у декларації податкове зобов'язання не виконано, тому вважається податковим боргом.

У зв'язку із цим податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу від 05.09.2017 року № 7006-17 про наявність податкового боргу, яка була належним чином вручена.

За порушення п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2017 року № НОМЕР_2 податковим органом нараховано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

На момент утворення заборгованості податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, позивачем не були відкликані, відтак, податкове зобов'язання є узгодженим.

Від так, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 166 972,00 грн., який виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошового зобов'язання нарахованого самостійно платником податків та донарахованого контролюючим органом.

Докази, які б підтвердили сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору у справі відсутні.

Оскільки, з моменту надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги строк передбачений законодавством для стягнення коштів та продаж майна платника податків настав, податковий орган мав підстави для стягнення податкового боргу.

Враховуючи наявність податкового боргу та відсутність доказів його добровільного погашення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 166 792,00 грн. та їх задоволення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД , третя особа: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів, підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД код ЄДРПОУ 41194269 на користь держави в сумі 166 792,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Судові витрати згідно положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) до Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД (код ЄДРПОУ 41194269, вул. Дніпропетровське шосе, 20-В, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50105) третя особа: Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39738741, пр. Героїв Підпільників, 42, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50074) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Доміор ЛТД (код ЄДРПОУ 41194269) на користь держави в сумі 166 792,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1