Рішення

від 07.08.2018 по справі 0440/5047/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року Справа № 0440/5047/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 , третя особа Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

06.07.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 (далі - відповідач, КП ЖЕП №49 ДМР ), третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- стягнути податковий борг з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 (код ЄДРПОУ 32616452) на користь держави в сумі 25 454,57 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в розмірі 25 454,57 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлені терміни сум самостійно задекларованих та нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. У добровільному порядку податковий борг відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 07.08.2018 року о 12:10 год.

Позивачем 07.08.2018 року подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання сторони та третя особа не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач, пред'явлені позовні вимоги не оспорив, станом на дату розгляду справи відзив на позов та жодних заяв, клопотань не надав.

Від третьої особи до суду станом на дату розгляду справи жодних заяв, клопотань не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи клопотання позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 (код ЄДРПОУ 32616452) зареєстровано, як юридична особа та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державні податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреса відповідача: проспект Газети Правда , буд. 125, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000.

У зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, відповідачу податковим органом було виставлено податкову вимогу про наявність, станом на 28.09.2012 року, податкового боргу який становить 40 075,74 грн., у тому числі основний платіж 28 858,71 грн., штрафні санкції 6 806,19 грн. пеня 4 410,84 грн., яка, згідно відмітки на копії податкової вимоги, була отримана 05.10.2012 року бухгалтером КЖЕП № 49.

За результатами перевірки КП ЖЕП №49 ДМР з питання порушення терміну сплати (перерахування) податку на прибуток ГУ ДФС України у Дніпропетровській області було складено акт від 15.02.2017 року № 816/04-64/12-03/32616452. У висновках акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення КП ЖЕП №49 ДМР термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, організацій, що належать до комунальної форми власності за 2013 рік.

Відповідно матеріалам справи, зазначений акт отримано відповідачем 16.02.2018 року.

На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2017 року, яким за порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 126 гл. 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, нараховано штраф у розмірі 1534,87 грн.

За результатами перевірки КП ЖЕП №49 ДМР з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року ГУ ДФС України у Дніпропетровській області було складено акт від 31.05.2017 року № 1328/04-64/12-032616452. У висновках акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП ЖЕП №49 ДМР узгодженої суми податкового зобов'язання в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.

Відповідно матеріалам справи зазначений акт отримано відповідачем 15.06.2017 року.

На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 26.06.2017 року, яким за порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, нараховано штраф у розмірі 268,70 грн.

За результатами перевірки КП ЖЕП №49 ДМР з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року ГУ ДФС України у Дніпропетровській області було складено акт від 25.09.2017 року № 13037/04-36-12-13/32616452. У висновках акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання КП ЖЕП №49 ДМР податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року.

Відповідно матеріалам справи зазначений акт отримано відповідачем 03.10.2017 року.

На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 11.10.2017 року, яким за порушення п. 49.2, п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 гл.2 розділу ІІ та ст. 102 розділу V Податкового кодексу України, нараховано штрафні санкції на суму 170,00 грн. (отримано відповідачем 20.10.2017 року).

За результатами перевірки КП ЖЕП №49 ДМР з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року ГУ ДФС України у Дніпропетровській області було складено акт від 26.01.2018 року № 3152/04-36-12-13/32616452. У висновках акту зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну подання КП ЖЕП №49 ДМР податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року.

Відповідно матеріалам справи, зазначений акт отримано відповідачем 13.02.2018 року.

На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 20.02.2018 року, яким за порушення п. 49.2, п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 гл.2 розділу ІІ та ст. 102 розділу V Податкового кодексу України, нараховано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. (отримано відповідачем 28.02.2018 року).

Доказів добровільного погашення відповідачем податкової вимоги від 28.09.2012 року та зазначених штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 21.03.2017 року, № НОМЕР_2 від 26.06.2017 року, № НОМЕР_3 від 11.10.2017 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2018 року матеріали справи не містять.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2015-2018 років до податкового органу подано наступні податкові декларації з податку на додану вартість на загальну суму 22 461,00 грн. із самостійно задекларованими сумами: № НОМЕР_5 від 19.08.2015 року - 1 788,00 грн., № НОМЕР_6 від 17.09.2015 року - 881,00 грн., № НОМЕР_7 від 16.10.2015 року - 971,00 грн., № НОМЕР_8 від 19.11.2015 року - 1764,00 грн., № НОМЕР_9 від 18.12.2015 року - 1 491,00 грн., № НОМЕР_10 від 18.01.2016 року - 379,00 грн., № НОМЕР_11 від 16.02.2016 року - 201,00 грн., № НОМЕР_12 від 17.03.2016 року - 201,00 грн., № НОМЕР_13 від 18.04.2016 року - 1 422,00 грн., № НОМЕР_14 від 17.05.2016 року - 661,00 грн., № НОМЕР_15 від 16.06.2016 року - 1 064,00 грн., № НОМЕР_16 від 11.07.2016 року - 199,00 грн., № 91477726526 від 17.08.2016 року - 1 006,00 грн., № НОМЕР_17 від 12.09.2016 року - 1 614,00 грн., № НОМЕР_18 від 19.10.2016 року - 161,00 грн., № НОМЕР_19 від 17.11.2016 року - 666,00 грн., № 924112/287 від 14.12.2016 року - 525,00 грн., № НОМЕР_20 від 16.01.2017 року - 1 283,00 грн., № НОМЕР_21 від 16.02.2017 року - 308,00 грн., № НОМЕР_22 від 17.03.2017 року - 311,00 грн., № НОМЕР_23 від 13.04.2017 року - 1 053,00 грн., № НОМЕР_24 від 19.05.2017 року - 635,00 грн., № НОМЕР_25 від 17.06.2017 - 714,00 грн., № НОМЕР_26 від 28.07.2017 року - 409,00 грн., № НОМЕР_27 від 21.08.2017 року - 454,00 грн., № НОМЕР_28 від 19.09.2017 року - 813,00 грн., № НОМЕР_29 від 17.10.2017 року - 390,00 грн., № НОМЕР_30 від 20.11.2017 року - 376,00 грн., № НОМЕР_31 від 11,01.2018 року - 261,00 грн., № НОМЕР_32 від 11.01.2018 року - 460,00 грн.

Матеріали справи містять копії облікових карток відповідача, згідно яких вищезазначені задекларовані суми відповідачем не сплачені.

З урахуванням зазначеного, за відповідачем обліковується податкове зобов'язання на загальну суму 25 454,57 грн., яка згідно матеріалам справи на момент розгляду справи залишається відповідачем не сплаченою.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податку на додану вартість присвячено ст. 180- 211 розділу V Податкового кодексу України.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом визначені ч. 1, ч. 2 ст. 203 Податкового Кодексу України.

Так, зазначеними нормами встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації

Податок на прибуток регулюється ст. 133-142 розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати визначені п.1 ст. 137 Податкового Кодексу України.

Так, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

В силу п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягується до відповідальності у вигляді штрафу у визначених цією статтею розмірах.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 цього кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаннями нарахувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок надання якої до контролюючих органів передбачено цим кодексом, відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно ч. 1 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними.

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України 28.09.2012 року податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу про наявність податкового боргу, яка була належним чином вручена.

Оскільки відповідачем не надано доказів погашення зазначеного податкового боргу, вказана податкова вимога вважається не відкликаною.

Судом встановлено, що відповідачем у порядку передбаченому чинним законодавством самостійно розраховано та задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 461,00 грн., яка є узгодженою.

Проте, у встановлений строк відповідачем зазначене у деклараціях податкове зобов'язання не виконано, тому вважається податковим боргом.

За порушення п. 49.2, п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 гл.2 розділу ІІ, ст. 102 розділу V, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання та сплати податкової декларації відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 21.03.2017 року, № НОМЕР_2 від 26.06.2017 року, № НОМЕР_3 від 11.10.2017 року, № НОМЕР_4 від 20.02.2018 року податковим органом нараховано штрафні санкції в розмірі 1534,87 грн., 268,70 грн., 170,00 грн., 1020,00 грн. відповідно.

Відповідачем зазначені штрафні санкції на загальну суму 2 993,57 грн. не сплачені, тому вважається податковим боргом.

Судом встановлено, що на момент утворення заборгованості податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, позивачем не були відкликані, відтак, податкове зобов'язання є узгодженим.

Від так, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 25 454,57 грн., який виник внаслідок несплати у встановлені терміни сум грошового зобов'язання нарахованого самостійно платником податків та донарахованого контролюючим органом.

Докази, які б підтвердили сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору у справі відсутні.

Оскільки, з моменту надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги строк передбачений законодавством для стягнення коштів та продаж майна платника податків настав, податковий орган мав підстави для стягнення податкового боргу.

Враховуючи наявність податкового боргу та відсутність доказів його добровільного погашення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 25 454,57 грн. та їх задоволення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 , третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів, підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню податкового боргу з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 код ЄДРПОУ 32616452 на користь держави в сумі 25 454,57 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Судові витрати згідно положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 (код ЄДРПОУ 32616452, Слобожанський проспект, 125, м. Дніпро, 49000), третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39499924, пр. Слобожанський, 95а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49026) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство № 49 код ЄДРПОУ 32616452 на користь держави в сумі 25 454,57 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1