Рішення

від 28.09.2018 по справі 0740/758/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2018 року м. Ужгород№ 0740/758/18 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Микуляка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТВУД до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення інспекційного відвідування і скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТВУД звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення інспекційного відвідування і скасування наказу.

Позовні вимоги мотивовано тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І., за участю головних державних інспекторів Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А.Ф., Гукс М.М., Берник З.П. відповідно до наказу від 13.06.2018р. № 101 та на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.06.2018р. № 613 здійснено в період з 18.06.2018р. по 19.06.2018р. інспекційне відвідування ТОВ ЕСТВУД з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.

Процедура здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовую найману працю регулюється Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від № 26.04.2017р. № 295 Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування Управлінням Держпраці наведено в п. 5 Порядку № 295.

Вказаним пунктом також передбачено, що інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення. При проведенні інспекційного відвідування працівниками Управління Держпраці в Закарпатській області не було надано жодного документа ТОВ ЕСТВУД , на підставі якого була призначена та проведена перевірка.

Позивач вважає, що дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ТОВ ЕСТВУД у період з 18.06.2018 по 19.06.2018 суперечать Порядку № 295 та є протиправними, у зв'язку з чим, наказ заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 13.06.2018 № 101 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 4 КАС України: письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 162 КАС України: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обгрунтувавши тим, що дії посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування у ТОВ ЕСТВУД є правомірними, наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 13.06.2018 № 101 винесений з урахуванням вимог Порядку контролю та ратифікованих Україною Конвенцій МОП № 181 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, а отже є законним і скасуванню не підлягає (а.с.16-22).

Відповідь на відзив у встановлений судом строк позивач не надав. З матеріалами справи ознайомлений (а.с.55).

Враховуючи неведене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований згідно з законодавством України як юридична особа та відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-29). Місцезнаходження юридичної особи (юридична адреса) - ТОВ ЕСТВУД : 90100, Закарпатська обл., Іршавський район, м. Іршава, вул. Білецька, буд. 61, КОД ЄДРПОУ 37720879.

12 червня 2018 року до Управління Держпраці у Закарпатській області надійшла заява гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.06.2018 щодо невиплати їм позивачем розрахунку при звільненні за місцем фактичного здійснення діяльності Товариством з обмеженою діяльності ЕСТВУД в с. Сіль, Великоберезнянського району Закарпатської області, буд. № 182 А. (а.с.23).

Окрім цього, відповідно до службової записки від 14.06.2018, в ході підготовки до інспекційного відвідування, за зверненням ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, де вказано, що вони працювали в с. Сіль № 182 А в ТОВ ЕСТВУД , директор ОСОБА_3. При усному спілкуванні із заявниками, відповідачем було вияснено, що заявниками при написанні заяви в назві товариства ними було допущено помилку, повна і правильна назва товариства ЕСТВУД , заяву про звільнення вони не писали, з наказом ознайомлені (а.с.25).

Наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 13.06.2018 № 101 Про проведення інспекційних відвідувань , на підставі звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1, начальника відділу Управління Держпраці ОСОБА_4 зобов'язано організувати проведення інспекційних відвідувань суб'єктів господарювання, зокрема ТОВ ЕСТВУД в с. Сіль № 182а (а.с.38).

Крім того, відповідачем було видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.06.2018 № 101, відповідно до якого з метою перевірки додержання вимог законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, було направлено головного державного інспектора Цапулич Н.І., за участю головних державних інспекторів Берника З.П., Гукс М.М., Сумари А.Ф. та інспектора праці ОСОБА_5; строк дії направлення з 18 червня 2018 року по 26 червня 2018 року. При цьому, у направленні також зазначено про те, що попереднє відвідування цього суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта суб'єкта господарювання) не проводилося (а.с.41).

В період з 18.06.2018 по 19.06.2018 відповідачем було проведено перевірку діяльності позивача, висновки якої викладено в Акті інспекційного відвідування юридичної особи № ЗК 263/8/АВ від 19 червня 2018 року, відповідно до якого проведено інспекційне відвідування ОСОБА_3, директора ТОВ ЕСТВУД , місце здійснення діяльності: 89021, с. Сіль, № 182 А, Великоберезнянького району, місце реєстрації: 90100, м. Іршава, вул. Білецька, буд. 61, інд. код згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.01.2011 року (а.с.42-48).

За результатами перевірки, інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ТОВ ЕСТВУД ОСОБА_3 допустила до виконання роботи 6 (шість) осіб, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 без укладення з ними трудового договору, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування протиправними, звернувся до суду з позовом про визнання таких дій протиправними та просить скасувати наказ на їх проведення.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам у даній справі, суд виходить із наступного.

Зокрема, доводи позивача, що при проведенні інспекційного працівниками Управлінням Держпраці у Закарпатській області не було надано жодного документа ТОВ ЕСТВУД на підставі якого була призначена і проведена перевірки, суд відхиляє, виходячи з наступних підстав.

Державна служба України з питань праці (Держпраці), відповідно до Положення, затвердженого Постаново Кабінету ОСОБА_12 України від 11.02.2015р. № 9, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_12 України через ОСОБА_12 соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю , зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно підпунктом 5 пунктом 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України Про затвердження Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці від 27.03.2015 року № 340 (далі - Положення): Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та підпорядковується їй у відповідності з Положенням про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право : проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Згідно з ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі № 81 1947 року (ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 08.09.2004 № 1985-ІV): інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

В силу статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі № 81 1947 року: інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України : якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України : чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_12 України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Окрім цього, відповідно до пп.1, 2 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від № 26.04.2017р. № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні : інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Копію направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.06.2018 № 613 директор ТОВ ЕСТВУД ОСОБА_3 отримала в день проведення інспекційного відвідування, про що засвідчує її підпис на оригіналі документа , а саме на Акті перевірки (а.с.48).

В той же час, як вбачається з акту перевірки, директор ОСОБА_3 вказала не те, що зауважень до акту перевірки немає , що підтверджується її особистим підписом (а.с.48).

Щодо спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, ст. 5 КАС України прописано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Із наведеної норми закону випливає, що позивач на власний розсуду визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оспорюване рішення (наказ на проведення інспекційного відвідування ) є індивідуальним актом, поняття якого розкрито в п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, зокрема, - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Із змісту положення ст. 25 КАС України вбачається, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної або юридичної особи, вирішуються за вибором позивача.

Отже, законодавцем чітко визначено можливість оскарження особою в судовому порядку не будь-яких, а тільки тих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються конкретної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перший критерій - прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. У межах повноважень означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Другий критерій - прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей.

Третій критерій законності дій та рішень - це прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_12 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

При цьому, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 року у справа № 21-11а14 та від 21.05.2013 року у справі № 21-87а13.

Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може , має право , за власної ініціативи , дбає , забезпечує , веде діяльність , встановлює , визначає , на свій розсуд .

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може (висновок Верховного Суду від 27.02.2018р., викладений у Постанові по справі № 816/591/15-а, № К/9901/4844/18).

Право проводити перевірки, в тому числі видавати накази на їх проведення, є дискреційними (виключними) повноваженнями державного органу, зокрема правом відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги про визнання дій Управління Держпраці у Закарпатській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування ТОВ ЕСТВУД у період з 18.06.2018 по 19.06.2018 протиправними і скасування наказу заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 13.06.2018 № 101, задоволенню не підлягають.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТВУД до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення інспекційного відвідування і скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_13