Рішення

від 28.09.2018 по справі 520/9373/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9373/18

Провадження № 2/520/5492/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О., Коваль В.П.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати батьківство ОСОБА_1 щодо його доньки - ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса.

Свої вимоги мотивував тим, що він, ОСОБА_1 спільно проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3. У березні 1985 року ОСОБА_3 від нього завагітніла, однак, вагітність приховала. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2. 28 січня 1986 року здійснено реєстрацію народження доньки у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського району м. Одеси. У виданому Свідоцтві про народження вказано прізвище матері - ОСОБА_2 й ім'я та по- батькові позивача. Повністю зазначено: батько - ОСОБА_4. Матір вчиняла дії згідно ст. 135 Сімейного кодексу, де вказано, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Матір отримувала допомогу як одинока матір згідно Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21.11.1992 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла, тому визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою згідно ст.126 Сімейного кодексу уже не є можливим.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суджу з даним позовом.

Ухвалою судді від 01.08.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явилась, позов визнала в повному обсязі, вказуючи, що завжди вважала позивача своїм батьком і лише зара, після смерті матері та відчима, виявила невідповідність у своїх документах.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін та свідків, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами по справі є сімейно-правовими та урегульовані положеннями СК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2, про що свідчить копія Свідоцтва про народження НОМЕР_3, де в графі батько вказаний - ОСОБА_4, а в графі мати - ОСОБА_3.

Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00021033294 від 20 вересня 2018 року відомості про батька дитини в актовий запису було внесено на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Мати дитини ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1431 від 02.02.2017 року.

Підставою для звернення до суду стало те, що мати дитини померла, а від так позивач не може внести зміни до актового запису на підставі ст. 126 СК України.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Судом встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_2, здійснена відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Позивач визнає своє батьківство повністю та вважає ОСОБА_2 своєю рідною дочкою, що також визнається самою ОСОБА_2 та підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_5, яка є матір'ю покійної ОСОБА_3, та ОСОБА_6, яка є матір'ю позивача , а також наданими фотокартками.

Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, так як він є обґрунтованим, законним та підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 19, 125-128, 135 СК України, ст.ст. 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ленінград, Росія, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки міста Одеса, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2.

Зазначити, що дане рішення є підставою для внесення змін в актовий запис про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 № 251, складений 29 січня 1986 року, в графі батько, записати батьком дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ленінград, Росія, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_1 та видати нове свідоцтво про народження дитини з урахуванням внесених змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2018 року