Ухвала

від 26.09.2018 по справі 522/18772/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18772/15-ц

Провадження № 2/522/4119/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації „РОДІНА", Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання Рішення Установчих Зборів № 1 оформлене протоколом Установчих Зборів № 1 від 14 березня 2008 року частково недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації „РОДІНА", Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання Рішення Установчих Зборів № 1 оформлене протоколом Установчих Зборів № 1 від 14 березня 2008 року частково недійсним.

Позивач не одноразово не з'являється в судові засідання. В судові засідання призначені на 12.07.2018 р. та 26.09.2018 р. позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи судом сповіщався у встановленому законом порядку.

Судова повістка повернулася до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.131 ЦПК України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, позивач про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином та вважається повідомленим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Також, суд знаходить, що характер справи не дозволяє закінчити її розгляд за відсутності позивача, так як судом не встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи.

Крім того, судом встановлено, що заяви про розгляд справи за його відсутності позивачем не подавалось, як і не повідомлялось про поважність причин своєї не явки в судове засідання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що привело до затягування судового розгляду справи.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до Громадської організації „РОДІНА", Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання Рішення Установчих Зборів № 1 оформлене протоколом Установчих Зборів № 1 від 14 березня 2008 року частково недійсним залишити без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача у судові засідання без поважних причин.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації „РОДІНА", Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання Рішення Установчих Зборів № 1 оформлене протоколом Установчих Зборів № 1 від 14 березня 2008 року частково недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

26.09.2018