Рішення

від 28.09.2018 по справі 822/1888/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1888/18

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Францішек-В" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Францішек-В", в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 17254,55 грн;

- стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 259,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15.04.2018 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські у розмірі 17254,55 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується звітом форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Вказує, що розмір пені у сумі 259,00 грн підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на виконання вимог законодавства, відповідач щомісячно, протягом 2017 року направляло до Хмельницького районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність однієї вакантної посади для працевлаштування інвалідів уповноваженими органами. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.06.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Ухвалою суду від 08.06.2018 року провадження у справі №822/1888/18 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі №К/9901/5558/17 (806/1368/17).

29.08.2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив провадження у справі поновити та розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство "Францішек-В" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32301110, а також працедавцем, який відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язаний створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем 06.01.2017, 07.02.2017, 20.03.2017, 10.04.2017, 04.05.2017, 06.06.2017, 07.07.2017, 14.08.2017, 04.09.2017, 04.10.2017, 07.11.2017, 06.12.2017 року подано звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) на посаду швачка для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, що підтверджується копіями такої звітності та листом

У січні 2018 року відповідач подав до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (за формою № 10-ПІ), згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 22 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , - 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 17253 грн.

Таким чином, згідно звіту відповідач не забезпечив працевлаштування 1 інваліда.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідач, у зв'язку з відсутністю в його штаті необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 17254,55 грн та пеню в сумі 259,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч.1-2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно зі ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч.1 ст.239 ГК України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб'єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Відповідно до ч.1,3 ст.18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ Про зайнятість населення (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд звертає увагу, що обов'язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів саме щомісяця був встановлений ч.4 ст.20 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII Про зайнятість населення , який втратив чинність 01 січня 2013 року, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

Отже, з 01 січня 2013 року періодичність подання звітів 3-ПН не була регламентована законом.

Вказане питання врегульоване з прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (далі - Наказ № 316).

Згідно з п.5 Наказу № 316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Тобто, на час існування спірних правовідносин (у 2017 році) законодавство не встановлювало обов'язку підприємств подавати форму 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Натомість, існував обов'язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії.

Відповідач щомісячно подавав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , а саме 06.01.2017, 07.02.2017, 20.03.2017, 10.04.2017, 04.05.2017, 06.06.2017, 07.07.2017, 14.08.2017, 04.09.2017, 04.10.2017, 07.11.2017, 06.12.2017 року, тим самим вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.06.2018 року по справі №806/1368/17 (адміністративне провадження № К/9901/5558/17).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, якщо товариство створило робоче місце, проінформувало державну службу зайнятості про наявність вільного робочого місця, яке може бути зайняте інвалідом, але інвалід на це місце не направлявся, то штрафні санкції до такого товариства не повинні застосовуватися. При цьому, позивачем не вказано та не надано доказів того, що до відповідача направлялись інваліди, або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності на підставі ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів обґрунтованості та відповідності законодавству своїх позовних вимог, а відповідач довів, що ним вжито передбачених законодавством заходів, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ст.139 КАС України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Францішек-В" про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Приватне підприємство "Францішек-В" (вул. Центральна, 15, с.Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 32301110)

Головуючий суддя ОСОБА_1