Рішення

від 28.09.2018 по справі 826/4642/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року № 826/4642/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ ДоГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0030141207 від 18 жовтня 2017 року, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ (далі по тексту - позивач, ТОВ ТРЕСВЕЛ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Головне управління ДВС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2017 року №0030141207.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних є здійснення відповідачем блокування договору про визнання електронних документів, що стало відомо при отриманні електронної квитанції про відмову в прийнятті декларацій з податку на додану вартість у травні 2017 року, із позначкою можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Позивач вважає, що відповідачем навмисно було здійснено блокування накладних, а технічна неможливість подачі податкової декларації в електронній формі, яка виникла з вини відповідача, не відповідає критерію пропорційності, зазначеному в пункті 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного кодексу України, в зв'язку з чим вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 282 006,12 грн. Додатково представник позивача зазначає, що дія договору про визнання електронних документів була не припинена, відповідач фактично здійснив розірвання договору в односторонньому порядку, тим самим порушив умови договору, що, в свою чергу, унеможливило здійснити позивачем своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Посилаючись на те, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось не з вини позивача, останній вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов повідомив, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за які було застосовано штрафні санкції на суму 282 006,12 грн.

У відповіді на відзив податкового органу представник позивача стверджує, що контролюючим органом не заперечується вжиття Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ всіх можливих заходів з метою врегулювання ситуації та своєчасної реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19 вересня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ , за результатами якої складено відповідний акт перевірки №8020/26-15-12-07-20/41006632 від 19 вересня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-липень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:

- ПН №10 від 12 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 128 календарних дні);

- ПН №11 від 12 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 129 календарних дні);

- ПН №12 від 12 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 129 календарних дні);

- ПН №13 від 12 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №14 від 12 квітня 2017 року зареєстрована 02 вересня 2017 року (затримка на 125 календарних дні);

- ПН №16 від 13 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №17 від 13 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №18 від 13 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №20 від 14 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 129 календарних дні);

- ПН №21 від 14 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №22 від 14 квітня 2017 року зареєстрована 04 вересня 2017 року (затримка на 127 календарних дні);

- ПН №23 від 15 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 129 календарних дні);

- ПН №24 від 18 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 114 календарних дні);

- ПН №25 від 19 квітня 2017 року зареєстрована 03 вересня 2017 року (затримка на 111 календарних дні);

- ПН №26 від 20 квітня 2017 року зареєстрована 01 вересня 2017 року (затримка на 109 календарних дні);

- ПН №27 від 20 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 113 календарних дні);

- ПН №29 від 20 квітня 2017 року зареєстрована 03 вересня 2017 року (затримка на 111 календарних дні);

- ПН №30 від 20 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 113 календарних дні);

- ПН №33 від 21 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 113 календарних дні);

- ПН №34 від 21 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 113 календарних дні);

- ПН №35 від 21 квітня 2017 року зареєстрована 05 вересня 2017 року (затримка на 113 календарних дні);

- ПН №38 від 22 квітня 2017 року зареєстрована 06 вересня 2017 року (затримка на 114 календарних дні).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0030141207 від 18 жовтня 2017 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 282 006,12 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання позивачем податкових накладних, по яким виник спір) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності з пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, складені позивачем податкові накладні підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом наступних 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час реєстрації податкових накладних у травні 2017 року позивачу надійшли квитанції №1, в яких зазначалось: Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №223, а саме: можливо припинено дію договору про визнання електронних документів, відправник: автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.12.10 .

У зв'язку з отриманням зазначених квитанцій №1, Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ 12 травня 2017 року надіслало на реєстрацію новий договір про визнання електронних документів №120520171.

Водночас, 12 травня 2017 року позивач отримав квитанцію №1, з якої вбачається, що договір про визнання електронних документів №120520171 не прийнято, оскільки діє договір про визнання електронних документів від 13 лютого 2017 року №130220171.

Позивачем повторно направлено на реєстрацію податкові накладні №10 від 12 квітня 2017 року, №11 від 12 квітня 2017 року, №12 від 12 квітня 2017 року, №13 від 12 квітня 2017 року, №14 від 12 квітня 2017 року, №16 від 13 квітня 2017 року, №17 від 13 квітня 2017 року, №18 від 13 квітня 2017 року, №20 від 14 квітня 2017 року, №21 від 14 квітня 2017 року, №22 від 14 квітня 2017 року, №23 від 15 квітня 2017 року, №24 від 18 квітня 2017 року, №25 від 19 квітня 2017 року, №26 від 20 квітня 2017 року, №27 від 20 квітня 2017 року, №29 від 20 квітня 2017 року, №30 від 20 квітня 2017 року, №33 від 21 квітня 2017 року, №34 від 21 квітня 2017 року, №35 від 21 квітня 2017 року, №38 від 22 квітня 2017 року, однак вказані податкові накладні повторно не були зареєстровані за умови діючого договору про визнання електронних документів від 13 лютого 2017 року №130220171, що підтверджено податковим органом у квитанції №1 від 12 травня 2017 року.

З метою врегулювання ситуації, що склалась, Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ листом №1205-01 від 12 травня 2017 року надіслав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказані вище податкові накладні у паперовому вигляді.

Факт отримання зазначених податкових накладних у паперовому вигляді підтверджується відбитком штемпелю від 13 травня 2017 року на вказаному листі.

За таких обставин, зважаючи на наявні матеріали справи, реєстрація податкових накладних №10 від 12 квітня 2017 року, №11 від 12 квітня 2017 року, №12 від 12 квітня 2017 року, №13 від 12 квітня 2017 року, №14 від 12 квітня 2017 року, №16 від 13 квітня 2017 року, №17 від 13 квітня 2017 року, №18 від 13 квітня 2017 року, №20 від 14 квітня 2017 року, №21 від 14 квітня 2017 року, №22 від 14 квітня 2017 року, №23 від 15 квітня 2017 року, №24 від 18 квітня 2017 року, №25 від 19 квітня 2017 року, №26 від 20 квітня 2017 року, №27 від 20 квітня 2017 року, №29 від 20 квітня 2017 року, №30 від 20 квітня 2017 року, №33 від 21 квітня 2017 року, №34 від 21 квітня 2017 року, №35 від 21 квітня 2017 року, №38 від 22 квітня 2017 року відбулась з порушенням граничних строків реєстрації.

Так, пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що зазначене порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Абзацом 4 підпункту 201.10.14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної за наявності його вини.

Як вбачається з наявних матеріалів та зазначалось вище, дія договору про визнання електронних документів не припинялась. Вказане також підтверджується наданою позивачем квитанцією №1 від 12 травня 2017 року, яка була надіслана позивачу при спробі зареєструвати новий договір. В квитанції зазначено, що документ не прийнято, оскільки діє договір про визнання електронних документів від 13 лютого 2017 року №130220171.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 9 Порядку №1246, за операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Таким чином, підставою для неприйняття податкових накладних позивача в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних стали причини, які не відповідали дійсності.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних, яка відбулась за відсутності його вини, а відтак наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0030141207 від 18 жовтня 2017 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0030141207 від 18 жовтня 2017 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕСВЕЛ (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 10-12, офіс 4, код ЄДРПОУ 41006632) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 09 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко