АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Системи Автоматизація Сервіс» (код ЄДРПОУ 34567177) наявні на рахунках цього товариства, відкритих в АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня), заборонивши здійснення з них видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000004206 від 17.11.2017 відомості про причетність до злочину директора, службових осіб ТОВ «Системи Автоматизація Сервіс» не внесені до ЄРДР, жодній посадовій особі товариства про підозру у вчиненні злочину не повідомлено. Вважає, клопотання прокурора про арешт грошових коштів необґрунтованим, оскільки не доведено необхідність здійснення такого арешту, не обґрунтовано правову підставу для арешту майна.
Зазначає, що суду не надано доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є предметом кримінального правопорушення. Після накладення арешту на грошові кошти товариство не може здійснювати господарську діяльність, розраховуватися за договорами з іншими контрагентами, виконувати інші зобов`язання.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. З ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що в провадженні управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження №42017000000004206 від 17.11.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.
12.03.2018 року постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури ОСОБА_8 майно вказане у клопотанні визнано у кримінальному провадженні №42017000000004206 від 17.11.2017 речовим доказом.
30.05.2018 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів ТОВ «Системи Автоматизація Сервіс» (код ЄДРПОУ 34567177) наявних на рахунках цього товариства, відкритих в АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.
Цього ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної
особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження №42017000000004206 від 17.11.2017, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи апеляційної скарги про не перебування посадових осіб вказаного товариства у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні не заслуговують на увагу.
Посилання апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є необгрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Системи Автоматизація Сервіс» (код ЄДРПОУ 34567177) наявні на рахунках цього товариства, відкритих в АТ «Прокредитбанк» (МФО 320984), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (англійський фунт стерлінгів), № НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ "СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ СЕРВІС" ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3440 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2018 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 76797033 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні