Постанова

від 25.09.2018 по справі 808/2602/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2018 рокусправа № 808/2602/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський"

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 (суддя Прасов Олександр Олександрович)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський" до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський", звернувся з позовом до Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначив третіми особами без самостійних вимог Національну акціонерну компанію Нафтогаз України , УПФУ в Запорізькому районі Запорізької області, ВАТ по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз , ТОВ Південна будівельна компанія , ТОВ Паливна компанія Серіол-Плюс , ПП Нива-Строй , ПП ВАФ-Орбіта .

В позові зазначено, що в межах зведеного виконавчого провадження №200/4 державним виконавцем в 2007 році на нерухоме майно ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський" було накладено арешт. Водночас, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2009 року у справі про банкрутство ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський", затверджено мирову угоду, що свідчить про фактично повне виконання зобов'язань перед кредиторами позивача. Однак на даний час арешт не знято. Вважає, що відповідач в 2009 році, закінчуючи зведене виконавче провадження №200/4, порушив ч. 1 ст. 38 ЗУ Про виконавче провадження , в редакції, що діяла на час завершення виконавчого провадження, оскільки у разі закінчення виконавчого провадження (ст. 37) припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відмовлено у відкритті провадження.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції зазначив, що в силу ч. 2 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (ТОВ "КБМ "Ручаївський") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У судовому засіданні представник позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суду пояснив, що оскаржує дії державного виконавця відносно не скасування державним виконавцем арешту на майно ТОВ "КБМ "Ручаївський" при завершенні зведеного виконавчого провадження в 2009 році. Також пояснив, що державним виконавцем у 2009 році не надсилалася копія постанови про завершення виконавчого провадження, про завершення виконавчого провадження позивач дізнався лише в 2018 році.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час арешт на майно позивача не скасований.

При цьому, частиною 5 ст.59 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» , передбачено, що (у всіх інших випадках) арешт може бути знятий за рішенням суду .

Водночас, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (ч.2 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України).

Так, у відповідності до ч.1 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, для зняття арешту з майна позивач має звернутися до суду в порядку ЦПК.

Позивач, посилаючись у позові на ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України вважає, що він на теперішній час обмежений у праві розпорядження власним майном внаслідок наявності обтяжень, встановлених державним виконавцем постановами АА№732696, АА№813198 від 17.02.2007 та АА732784 від 17.12.2009 про накладення арешту на нерухому майно позивача, винесених у зведеному виконавчому провадженні №200/4, однак спір про зняття арешту з майна може бути вирішено лише в порядку ЦПК.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2009 у справі №16/3/08 про банкрутство ТОВ КБМ «Ручаївський» , затверджено мирову угоду від 17.03.2009 предметом якої є домовленість між ТОВ КБМ «Ручаївський» як боржником та ВАТ «Запоріжгаз» , ТОВ «Капіталбуд» , ОСОБА_2, ТОВ «Серіол-Плюс» , ПП «Нива-Строй» , ПП «ВАФ-Орбіта» , ТОВ «ГОЛДЕН ЕПЛ» , НАК «Нафтогаз України» , розпорядником майна ОСОБА_3, Відділенням виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжі, Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, УПФ у Запорізькому районі Запорізької області як Кредиторами про погашення вимог кредиторів, що свідчить про фактичне повне виконання зобов'язань перед кредиторами з боку ТОВ КБМ «Ручаївський» .

Оскільки вищезазначена справа вирішувалася в порядку ГПК (Господарського процесуального кодексу України), то спір відносно дій державного виконавця може бути заявлений в порядку ГПК. Так, державний виконавець, здійснюючи примусове виконання судових рішень, є суб'єктом владних повноважень, та оскарження його рішення, дій, бездіяльності відноситься до справ адміністративної юрисдикції. Однак, порядок судового оскарження рішення, діянь (дій або бездіяльності) виконавця (в редакції норм на час виникнення правовідносин), визначено статями 383 - 389 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України та ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України. При цьому згідно зі ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ . Відтак для визначення підвідомчості відповідної категорії справ необхідно з'ясувати, який саме суд видав виконавчий документ. Оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та видана Господарським судом, то оскарження дій державного виконавця слід здійснювати в порядку ГПК, а не в порядку КАС України, як помилково визначився позивач.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зазначені процесуальні кодекси України викладено в новій редакції.

Так, господарське процесуальне законодавство встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина 1 статті 340 ГПК ). Отже оскаржуючи рішення державного виконавця (дію, бездіяльність) позивач має звернутися не в порядку КАС України, а в порядку ГПК України, оскільки Господарський суд Запорізької області від 07.05.2009 (справа №16/3/08) розглянув справу як суд першої інстанції.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що 06 червня 2018 року ОСОБА_4 Верховного Суду в рамках справи № 921/16/14-г/15, провадження № 12-93гс18 (ЄДРСРУ № 74660021) та справи № 127/9870/16-ц, провадження № 14-166цс18 (ЄДРСРУ № 74777526) досліджувала питання юрисдикційної підсудності справ щодо оскарження рішень державної виконавчої служби. В рішенні ВС вказано, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами , іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ , у порядку, передбаченому законом.

Отже, звертаючись до суду в порядку КАС України, позивач припустився помилки.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами, які мають розглядатись за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана позовна заява не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в відкритті провадження.

Це є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи представника позивача спростовуються нормами законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 25.09.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.09.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 26.09.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова