Постанова

від 25.09.2018 по справі 916/297/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Справа № 916/297/18 м. Одеса, проспект Шевченка,29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран

при секретарі судового засідання І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» - ОСОБА_1, за довіреністю;

від ТОВ «Юком-трейд» - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

на рішення господарського суду Одеської області від 18 червня 2018 року

у справі №916/297/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юком-трейд»

про стягнення 183298,39 грн

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час і місце ухвалення рішення: 18.06.2018р. о 14:32, м. Одеса, господарський суд Одеської області, зала №12,

повний текст рішення складений 22.06.2018р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.09.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

19.02.2018р. ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Юком-трейд» про стягнення боргу за послуги понадлімітного водовідведення в сумі 183298,39 грн за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору про надання послуг централізованого водопостачання і водовідведення від 03.10.2012р. №6376/3, укладеного з ТОВ Юком , а саме перевищення ним у вказаний період встановленого угодою об'єму скидання стоків. ТОВ «Юком-трейд» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ «Юком» відповідно до п.2.4 його статуту. Кількість скинутих в мережу каналізації вод, з огляду на невстановлення відповідачем засобу їх обліку, позивач визначив на рівні кількості спожитої води. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ ,,Інфокс» посилалося на приписи ст.ст.11,525,526,629 ЦК України, п.4.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, умови названого вище договору, додаткову угоду від 29.01.2013р. до нього, уточнені звіти про водокористування ТОВ ,,Юком-трейд» за листопад 2014р., лютий 2015р., серпень 2015р., вересень 2015р., листопад 2015р., травень 2016р., липень 2016р., вересень-грудень 2016р., січень-вересень 2017р., акти про проведення контрольного зняття показників лічильника від 24.10.2014р., 18.11.2014р., 07.05.2015р., 29.05.2015р., 06.07.2015р., 04.09.2015р., 23.12.2015р., 03.02.2016р., 22.06.2016р., 25.11.2016р., 14.04.2017р., 15.09.2017р., листи позивача з вимогою погасити заборгованість тощо.

26.03.2018р. відповідач надав суд відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні, оскільки ТОВ ,,Інфокс» безпідставно не розповсюджує на спірні правовідносини Правила користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, п.5.30 яких передбачає випадок, коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення. У такій ситуації, яка безпосередньо стосується ТОВ ,,Юком-трейд» , адже видом діяльності останнього є виробництво безалкогольних напоїв, розлитих у пляшки, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. При цьому, відповідач вважає, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, мають вищу юридичну силу в порівнянні з Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, на які ТОВ ,,Інфокс» посилається в позові. Також відповідач зазначає, що ним повідомлено ТОВ ,,Інфокс» про вид своєї діяльності та надано уточнені звіти про водокористування, від врахування яких позивач неправомірно відмовився.

30.03.2018р. позивач надав відповідь на відзив, в якій прохав суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що п.5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, застосовується лише за умови відображення відповідної можливості в договорі . Вказана споживачем у звітах водокористування графа ,,Обсяг води, який увійшов у склад продукції» не бралась до уваги виробником, т.я., по-перше, укладеною між сторонами угодою не передбачено такий порядок обліку та розрахунків кількості прийнятих стоків, а, по-друге, неможливо встановити, яким чином визначено дані обсяги, з урахуванням відсутності приладу обліку стоків. ТОВ ,,Інфокс» зазначає, що відповідно до договору видом діяльності ТОВ є надання послуг, в той час об'єктом, на який постачається вода, - офіс, склад. Будь-які зміни до договору, зокрема в частині характеристики об'єкту та виду діяльності споживача, не вносились . Окремо позивач звертав увагу суду на ту обставину, що понадлімітні обсяги стічних вод підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування, очищення, в зв'язку з чим п.4.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 р. №632, передбачено п'ятикратний розмір тарифу для підприємств, які перевищують указані в договорі допустимі обсяги.

16.04.2018р. відповідач надав заперечення на відповідь на відзив на позов, в якому підтримав викладені у відзиві обставини, просив відмовити у задоволені позову та вказав, що ним не перевищувались дозволені договором обсяги скиду стічних вод. Також відповідач вважає, що додані до позову акти контрольного зняття показників лічильників не повинні прийматись судом як належні докази, оскільки у більшості з них відсутні підписи представників ТОВ ,,Юком-трейд» .

18.06.2018р. позивач надав суду додаткові пояснення, в яких виклав порядок нарахувань помісячно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2018р. (повний текст складено 22.06.2018р.) відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду обґрунтовано тим, що для споживачів, які використовують питну воду у складі виготовленої ними продукції, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Кількість використаної для виробництва води повідомляється споживачем шляхом надання розрахунків виробнику. Останній має право перевіряти подані споживачем дані. Жодних застережень стосовно того, що споживач, який не має засобу обліку скинутої води, не вправі застосовувати п.5.30 Правил №190, цей нормативний акт не містить та не може містити, оскільки за наявності лічильника визначення об'ємів скинутої води до каналізаційних мереж відбувається, виходячи з його показників. ТОВ ,,Юком-трейд» здійснює виробничу діяльність, пов'язану з доочищенням та розливом питної негазованої води, безалкогольних напоїв, тобто для визначення кількості скинутих ТОВ ,,Юком-трейд» стоків має використовуватись п.5.30 Правил №190, що безпідставно не враховано ТОВ ,,Інфокс» . Також, ТОВ ,,Інфокс» представило уточнені звіти про водокористування ТОВ ,,Юком-трейд» за листопад 2014 р., лютий 2015 р., серпень 2015 р., вересень 2015 р., листопад 2015 р., травень 2016 р., липень 2016 р., вересень-грудень 2016 р., січень-вересень 2017 р., фактичний об'єм водовідведення в яких по жодному місяцю не співпадає з розрахунком понадлімітного скиду, доданим до позову. За інші 26 місяців, в яких, на думку ТОВ ,,Інфокс» , також має місце перевищення обсягів скидання, звіти взагалі не надано. Акти про проведення контрольного зняття показників лічильника від 24.10.2014 р., 18.11.2014 р., 07.05.2015 р., 29.05.2015 р., 06.07.2015 р., 04.09.2015 р., 23.12.2015 р., 03.02.2016 р., 22.06.2016 р., 25.11.2016 р., 14.04.2017 р., 15.09.2017 р. теж не є достатніми доказами в частині фактичного об'єму водовідведення, оскільки кожен з них складено за неповний місяць, що унеможливлює перевірку судом правильності щомісячного показника кількості води; актами, як і звітами про водокористування, не покривається увесь період з січня 2014 р. по жовтень 2017 р.; більшість актів не підписано представником споживача, що суперечить п.5.21 Правил №190, де передбачено зняття показів засобів обліку представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Не прийняті до уваги судом й доводи ТОВ ,,Інфокс» про те, що п.5.30 Правил №190 застосовується, якщо це закріплено в договорі, адже таких обмежень названий пункт або інша норма Правил №190 не містить. При цьому, з приводу здійснення ТОВ ,,Юком-трейд» виробництва напоїв, позивач був обізнаний, доказами чого є, зокрема, отримані ним звіти про водокористування. Крім того, судом зазначено, що з огляду на обґрунтування позивачем та відповідачем неможливості подання доказів у встановлені законом і судом строки під час підготовчого засідання тим, що для їх отримання слід було звернутись до відповідних відділів товариств, які несвоєчасно передали документи, ту обставину, що названі сторонами причини пропуску строків не є поважними, господарський суд не прийняв до розгляду докази, подані разом з клопотанням відповідача (зареєстрованим 29.05.2018р. за вх. №10507/18) та додатковими поясненнями позивача (зареєстровані 18.06.2018р. за вх. №12084/18).

Не погодившись зі вказаним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що згідно п.3.14 Правил №190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Порядок обліку стічних вод закріплений у п.3.7 договору, а саме об'єми стоків приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за показаннями прибору обліку стоків у відповідності з п.п.3.14,5.29 Правил №190. Відповідач з відповідними пропозиціями щодо внесення змін до договору в частині порядку здійснення розрахунків не звертався, здійснює оплату поточних платежів за послуги водовідведення в повному обсязі без будь-яких зауважень, тобто ним свідомо порушені умови договору в частині понадлімітного водовідведення, що тягне за собою стягнення плати у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу для підприємств, які перевищують указані в договорі допустимі обсяги згідно п.4.2 Правил №632.

Також в оскаржуваному судовому рішенні суд зазначає, ТОВ Юком-трейд являється виробником питної води, в зв'язку з чим на нього розповсюджується специфічний порядок визначення кількості скинутих стоків. Що стосується посилань ТОВ Інфокс на неможливість з урахуванням відсутності приладу обліку стоків перевірити дані, повідомлені ТОВ Юком-трейд , то в цій частині суд звертає увагу на зміст п.5.31 Правил № 190, які дозволяють перевіряти подану споживачем інформацію щодо кількості стічних вод, скинутих до централізованих мереж водовідведення. При застосуванні п.5.30 Правил №190, відповідач зобов'язаний надати позивачу можливість перевірити правильність здійснених розрахунків. При цьому, за наявності водоміру у позивача є можливість перевірити обсяги водоспоживання, проте судом при розгляді даної справи залишено поза увагою той факт, що позивач за відсутності засобів обліку на водозаборах не має ніякої можливості перевірити правильність розрахунку обсягу водовідведення. Позивачу впродовж всього періоду заборгованості не надано жодного доказу стосовно об'ємів води, що увійшли до складу продукції. Відповідно до п.5.29 Правил №190 право обрати метод визначення кількості стічних вод належить позивачу і такий метод було обрано та закріплено у договорі, а саме об'єм стоків визначається рівними об'ємами спожитої води або визначається за показаннями прибору обліку стоків. Судом першої інстанції залишено поза увагою надані додаткові пояснення позивача, в яких детально розписано розрахунок заборгованості за кожен місяць та містяться посилання на ті звіти про водоспоживання, які раніше були надані суду в якості доказів. Стосовно неспівпадіння об'ємів водовідведення у наявних звітах про водоспоживання та розрахунку суми заборгованості також були надані пояснення. Так, у зв'язку з наявністю субспоживача, об'єми, які виставлені у розрахунку суми заборгованості, менші, ніж вказані відповідачем у наданих звітах про водоспоживання. Щодо неможливості встановити об'єми водовідведення за наявними актами контрольних зйомок, то ці докази лише підтверджують правильність ведення обліку водоспоживання у наданих звітах відповідачем. Дійсно, відповідач у наданих звітах вказує графу об'єм води, який увійшов до складу продукції, але він за весь період заборгованості не надав позивачу жодного належного доказу, який би підтверджував ті об'єми води, які увійшли до складу продукції. Факт понадлімітного водовідведення підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про водокористування, які надавались відповідачем відповідно до умов договору. Обсяг спожитої води відповідно до наданих звітів в кожному місяці перевищує ті ліміти, які встановлено договором. Надані звіти оформлені належним чином, містять підпис та печатку, поставлені відповідачем.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.07.2018р. поновлено ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2018р. у справі №916/297/18; відкрите апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 20.08.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи.

13.08.2018р. відповідач надав суду відзив на скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження. Також, відповідач зазначив, що регулярно надає позивачу уточнені звіти, в яких наявні дані про обсяги отриманої води та обсяги води, що увійшла до складу продукції, різниця між якими складає обсяг стічних вод, але позивач продовжує проводити розрахунок обсягів стічних вод відповідно до обсягів отриманої води. Правила №190 були ухвалені пізніше, їх дія поширюється на всю територію України, тобто мають вищу юридичну силу, ніж Правила №632, затверджені рішенням виконкому Одеської міськради. Обсяг стічних вод складає 5% від отриманої води відповідачем та не перевищує встановлені умовами договору ліміти. Відзив підписаний ОСОБА_3, якому адвокат ОСОБА_4, діючий на підставі ордеру, видав довіреність.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2018р. призначено справу №916/297/18 до розгляду на 25.09.2018р. об 11:30.

13.09.2018р. позивач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій гарантійного листа відповідача №10427 від 06.09.2018р. та розрахунку понадлімітного скиду з 01.01.2014р. по липень 2018р., а також просив оскаржене рішення суду скасувати та задовольнити його позов, оскільки тільки 06.09.2018р. позивачу надійшов цей гарантійний лист від відповідача, де останній фактично погодився з позовом.

Вказане клопотання на підставі ч.3 ст.269 ГПК України колегією суддів задоволено з тих підстав, що додаткові докази не могли бути подані суду першої інстанції, враховуючи, що саме ТОВ Юком-трейд ініціювало направлення листа, що надійшов позивачу 06.09.2018р. з пропозицією реструктуризації заборгованості за над лімітний скид стічних вод у сумі 228757,42грн. на 18 місяців з гарантією щомісячної оплати за графіком.

25.09.2018р. позивач надав суду письмові пояснення, в яких ще раз наголосив на необхідності задоволення апеляційної скарги і позову та зазначив, що ОСОБА_3, який підписав відзив, не є адвокатом та відповідно немає права здійснювати представництво відповідача, у тому числі надавати відзив, тому останній не повинен бути приєднаний до матеріалів справи.

У судове засідання 25.09.2018 р. представник відповідача не з'явився, від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки його представник приймає участь в іншому судовому засіданні, але судова колегія, враховуючи думку представника позивача та те, що явка учасників процесу не визнавалася обов'язковою, ухвалила розглянути скаргу за його відсутністю, взявши до уваги також і закінчення строку, відведеного для розгляду справи в суді апеляційної інстанції 28.09.2018р.

У судовому засіданні 25.09.2018 р. представник позивача підтримав скаргу і просив задовольнити на викладених у ній підставах.

Також, у судовому засіданні 25.09.2018р. судова колегія ухвалила не брати до уваги відзив відповідача на апеляційну скаргу, оскільки він підписаний ОСОБА_3, якому адвокат ОСОБА_4 видав довіреність на представництво інтересів, тобто ОСОБА_3 не є адвокатом та відповідно не має права здійснювати представництво відповідача, а отже колегія суддів вважає відзив підписаним неуповноваженою ТОВ Юком-трейд особою.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється учансикми справи, що між ТОВ ,,Інфокс» (виробник) та ТОВ ,,Юком» (споживач) був укладений договір від 03.10.2012р. на послуги водопостачання та водовідведення №6376/3, згідно з п.1.1 якого предметом договору є надання виробником послуг з водопостачання, а також з водовідведення (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, що скидаються споживачем відповідно до дислокації об'єктів (додаток №1). Також п.1.1 договору передбачено, що послуги з приймання стоків холодного водопостачання здійснюються в межах встановлених об'ємів - 12,0 м 3 в місяць.

Відповідно до п.2.1 договору сторони зобов'язані керуватися діючими нормативними актами, зокрема, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632.

Відповідно до п.3.7 договору обсяг стоків, що виводяться від споживача, приймаються рівними обсягам спожитої води або визначаються за показами засобів обліку стоків згідно з п.п.3.14,5.29 Правил водокористування.

Згідно з п.4.5 договору загальна позовна давність за вимогами, пов'язаними з невиконання умов договору, встановлюється строком 5 років.

Згідно з п.7.3 договору він діє до 31.12.2015, але вважається продовженим на 5 років, якщо за місяць до його виконання сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

Відповідно до п.2.4.15 споживач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно з додатком №1 до договору від 03.10.2012р. дислокація об'єктів підприємства ТОВ ,,Юком» (офіс, склад ) - м. Одеса, пров. Петренко, 1/4, вхід зі сторони вул. Павла Кравцова, 6. Видом господарської діяльності зазначено - послуги .

Відповідно до п.2.4 статуту ТОВ «Юком-трейд» останнє є правонаступником ТОВ «Юком» .

29.01.2013р. між ТОВ ,,Інфокс» , як виробником, та ТОВ ,,Юком-трейд» , як споживачем, укладено додаткову угоду, відповідно до якої п.1.1 договору викладений наступним чином: Виробник надає послуги по централізованому водопостачанню (подача холодної питної води на об'єкти споживача) та по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, зливових, ненормативно-очищених стічних вод від свердловин і шахтних колодязів, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації), відповідно до дислокації об'єктів (додаток №1). Інші умови договору залишені незмінними.

Листами від 23.10.2014р. та від 09.12.2014р. відповідача було повідомлено про необхідність сплати заборгованості за послуги понадлімітного водовідведення.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, понадлімітні обсяги стічних вод підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення... Підприємства сплачують водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору. Обсяги стічних вод підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами водокористування.

В п.1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зазначено, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п.5.30 Правил №190 у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Для споживачів харчової промисловості, де питна вода є не тільки напівфабрикатом, а й компонентом для виготовлення продукції, обсяг стічних вод, що надходить до централізованих мереж водовідведення, обчислюється як різниця між кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику.

Відповідно до п.5.31 Правил №190 виробник має право шляхом обстеження на місці перевіряти подані споживачем дані про кількість та якість стічних вод, що скидаються до централізованих мереж водовідведення, відповідно до умов договору.

Згідно з п.3.14 Правил №190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, засіб обліку стічних вод у період, за який здійснено позивачем нарахування, у ТОВ ,,Юком-трейд» був відсутній.

Порядок обліку стічних вод закріплений у п.3.7 договору, відповідно до якого обсяг стоків, що виводяться від споживача, приймаються рівними обсягам спожитої води або визначаються за показами засобів обліку стоків згідно з п.п.3.14,5.29 Правил водокористування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що договір від 03.10.2012р. на послуги водопостачання та водовідведення №6376/3 укладений між ТОВ ,,Інфокс» та ТОВ ,,Юком» , яке, на час укладання договору надавало невизначені послуги в офісі (складі), тобто не було підприємством, яке виробляє продукцію, до складу якої входить питна вода, що згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення.

29.01.2013р. між ТОВ ,,Інфокс» та ТОВ ,,Юком-трейд» укладено додаткову угоду, відповідно до якої інакше викладено назву договору, преамбулу договору, перший абзац його п.1.1 та банківські реквізити. Інші умови договору залишені незмінними, в тому числі і п.3.7 договору щодо порядку розрахування обсягів стоків.

Судова колегія також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що при укладанні додаткової угоди ТОВ ,,Юком-трейд» повідомило позивача про включення до видів своєї діяльності виробництва напоїв, розлитих у пляшки та необхідності приведення змісту умов договору до фактичних обставин, що настали у зв'язку із тим, що на об'єктів, визначеному Додатком 1 до договору Дислокація об'єктів підприємства ТОВ Юком змінився фактичний володілець та користувач (ТОВ Юком-трейд ).

Слід зазначити, що ТОВ Юком -трейд (ідентифікаційний код 34055650), що не заперечується позивачем, згідно п.2.4 Статуту є правонаступником ТОВ Юком (ідентифікаційний код 32904820).

Більш того, відповідач з відповідними пропозиціями щодо внесення змін до договору в частині порядку обліку стічних вод не звертався, договір є діючим, а отже в силу ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, незважаючи на те, що відповідач згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань, наявним у матеріалах справи, та іншими доказами, здійснює виробництво напоїв, тобто питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися із застосуванням п.5.30 Правил №190, яким передбачена можливість оплати за скидання стоків за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції, як то було здійснено судом першої інстанції, оскільки сторони, підписуючи договір, обрали для себе інший порядок розрахунку обсягів стоків, та при підписанні додаткової угоди від 29.01.2013р. ТОВ Юком-трейд за погодженням з Виробником залишило відповідні положення договору незмінними і підтвердило на ними свої зобов'язання (пункт 5 додаткової угоди - т.1, а.с.18) .

З розрахунку понадлімітного скиду за рік, доданого позивачем до позову, враховуючи, що п.1.1 договору передбачений об'єм приймання стоків у розмірі 12 куб.м. в місяць, вбачається, що фактичний об'єм водовідведення у відповідача у:

- 2014 році у куб.м. склав: у січні - 72 (перевищення - 60), у лютому - 115 (перевищення - 103), у березні - 116 (перевищення - 104), у квітні - 158 (перевищення - 146), у травні - 191 (перевищення - 179), у червні - 0, у липні - 290 (перевищення - 278), у серпні - 196 (перевищення - 184), у вересні - 178 (перевищення - 166), у жовтні - 228 (перевищення - 216), у листопаді - 126 (перевищення - 114), у грудні - 176 (перевищення - 164);

- 2015 році у куб.м. склав: у січні - 88 (перевищення - 76), у лютому - 181 (перевищення - 169), у березні - 136 (перевищення - 124), у квітні - 145 (перевищення - 133), у травні - 218 (перевищення - 206), у червні - 250 (перевищення - 238), у липні - 214 (перевищення - 202), у серпні - 326 (перевищення - 314), у вересні - 231 (перевищення - 219), у жовтні - 283 (перевищення - 271), у листопаді - 95 (перевищення - 83), у грудні - 243 (перевищення - 231);

- 2016 році у куб.м. склав: у січні - 287 (перевищення - 275), у лютому - 0, у березні - 157 (перевищення - 145), у квітні - 245 (перевищення - 233), у травні - 217 (перевищення - 205), у червні - 271 (перевищення - 259), у липні - 272 (перевищення - 260), у серпні - 381 (перевищення - 369), у вересні - 279 (перевищення - 267), у жовтні - 204 (перевищення - 192), у листопаді - 202 (перевищення - 190), у грудні - 224 (перевищення - 212);

- 2017 році у куб.м. склав: у січні - 150 (перевищення - 138), у лютому - 207 (перевищення - 195), у березні - 198 (перевищення - 186), у квітні - 264 (перевищення - 252), у травні - 191 (перевищення - 179), у червні - 259 (перевищення - 247), у липні - 309 (перевищення - 297), у серпні - 279 (перевищення - 267), у вересні - 297 (перевищення - 285), у жовтні - 202 (перевищення - 190).

А всього на суму 183298,39 грн.

Як вбачається з уточнених звітів відповідача, підписаних ОСОБА_5, об'єм води отриманий за листопад 2014 року склав 185 куб.м., за лютий 2015 року - 185 куб.м., за серпень 2015 року - 343 куб.м., за вересень 2015 року - 238 куб.м., за листопад 2015 року - 174 куб.м., за травень 2016 року - 219 куб.м., за липень 2016 року - 272 куб.м., за вересень 2016 року - 287 куб.м., за жовтень 2016 року - 207 куб.м., за листопад 2016 року - 208 куб.м., за грудень 2016 року - 227 куб.м., за січень 2017 року - 152 куб.м., за лютий 2017 року - 210 куб.м., за березень 2017 року - 200 куб.м., за квітень 2017 року - 268 куб.м., за травень 2017 року - 194 куб.м., за червень 2017 року - 269 куб.м., за липень 2017 року - 315 куб.м., за серпень 2017 року - 573 куб.м., за вересень 2017 року - 207 куб.м.

Таким чином, позивачем зазначена кількість поставленої води менша, ніж зазначена відповідачем у його звітах, крім періоду за вересень і жовтень 2017 року, однак, враховуючи, що відповідачем за серпень зазначено 573 куб.м. і за вересень 207 куб.м., то додаючи ці показники, вони більші, ніж показники, вказані позивачем за серпень - жовтень (279+297+202) на 2 куб.м.

Також, дійсно є місяці, в яких позивач вбачає наявність перевищення обсягів скидання, але звітів взагалі не надано.

13.09.2018р. позивач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи належним чином засвідченої копії гарантійного листа відповідача (вх.№10427 від 06.09.2018р.) та розрахунку понадлімітного скиду з 01.01.2014р. по липень 2018р., оскільки тільки 06.09.2018р. позивачу надійшов цей гарантійний лист від відповідача.

Цей доказ прийнятий судом апеляційної інстанції як додатковий доказ відповідно до норми ч.3 ст.269 ГПК України.

З наведеного гарантійного листа відповідача вбачається, що вартість фактичного об'єму водовідведення становить 228757,42грн. та визнається як заборгованість відповідачем.

За розрахунком понадлімітного скиду за рік, наданого позивачем суду апеляційної інстанції, вартість становить 228757,48грн. та включає понадлімітні скиди спірного періоду та новий період листопад 2017 року - липень 2018 року, а саме:

- 2014 році у куб.м. склав: у січні - 72 (перевищення - 60), у лютому - 115 (перевищення - 103), у березні - 116 (перевищення - 104), у квітні - 158 (перевищення - 146), у травні - 191 (перевищення - 179), у червні - 0, у липні - 290 (перевищення - 278), у серпні - 196 (перевищення - 184), у вересні - 178 (перевищення - 166), у жовтні - 228 (перевищення - 216), у листопаді - 126 (перевищення - 114), у грудні - 176 (перевищення - 164);

- 2015 році у куб.м. склав: у січні - 88 (перевищення - 76), у лютому - 181 (перевищення - 169), у березні - 136 (перевищення - 124), у квітні - 145 (перевищення - 133), у травні - 218 (перевищення - 206), у червні - 250 (перевищення - 238), у липні - 214 (перевищення - 202), у серпні - 326 (перевищення - 314), у вересні - 231 (перевищення - 219), у жовтні - 283 (перевищення - 271), у листопаді - 95 (перевищення - 83), у грудні - 243 (перевищення - 231);

- 2016 році у куб.м. склав: у січні - 287 (перевищення - 275), у лютому - 0, у березні - 157 (перевищення - 145), у квітні - 245 (перевищення - 233), у травні - 217 (перевищення - 205), у червні - 271 (перевищення - 259), у липні - 272 (перевищення - 260), у серпні - 381 (перевищення - 369), у вересні - 279 (перевищення - 267), у жовтні - 204 (перевищення - 192), у листопаді - 202 (перевищення - 190), у грудні - 224 (перевищення - 212);

- 2017 році у куб.м. склав: у січні - 150 (перевищення - 138), у лютому - 207 (перевищення - 195), у березні - 198 (перевищення - 186), у квітні - 264 (перевищення - 252), у травні - 191 (перевищення - 179), у червні - 259 (перевищення - 247), у липні - 309 (перевищення - 297), у серпні - 279 (перевищення - 267), у вересні - 297 (перевищення - 285), у жовтні - 202 (перевищення - 190), у листопаді - 247 (перевищення - 235), у грудні - 140 (перевищення - 128);

- 2018 році у куб.м. склав: у січні - 141 (перевищення - 129), у лютому - 198 (перевищення - 186), у березні - 24 (перевищення - 12), у квітні - 34 (перевищення - 22), у травні - 417 (перевищення - 405), у червні - 312 (перевищення - 300), у липні - 247 (перевищення - 235).

А всього на суму 228757,42 грн.

Тобто дані з цього гарантійного листа, наведені самим ТОВ Юком-трейд повністю співпадають з розрахунком позивача, який зроблений до жовтня 2017 року, і навіть включають в себе розрахунок ще й з листопада 2017 року по липень 2018 року.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи усі докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, у тому числі й акти про проведення контрольного зняття показників лічильника, колегія суддів вважає за можливе погодитись із позицією позивача щодо доведеності понадлімітного водовідведення, що тягне за собою стягнення плати у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу для підприємств, які перевищують указані в договорі допустимі обсяги згідно з п.4.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, а саме у розмірі 183298,39 грн за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року (фактично нараховано 4-кратний розмір, оскільки за поясненнями позивача відповідач сплачував весь період плату за скид стічних вод в однократному розмірі у складі щомісячних платежів за виставленими йому рахунками).

Відповідно до п.2.1 Договору №6376/3 від 03.10.2012р. сторони зобов'язані керуватися діючими нормативними актами, зокрема, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, які затверджені рішенням виконавчого комітету одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632 (далі - Правила № 632). Абзаци 3-4 п.4.2 Правил № 632 встановлюють, що понадлімітні обсяги стічних сод підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.

Обов'язок сплати своєчасно та в повному обсязі послуг водопостачання та водовідведення, скид ненормативно - очищених стоків та інші платежі, передбачені Правилами № 632 та п. 2.4.15 Договору №6376/3 від 03.10.2012р.

Суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою положення договору від 03.10.2017р. №6376/3, невнесення змін до нього після підписання додаткової угоди з ТОВ Юком-трейд 29.01.2013р. та відсутність заяв Споживача про таку необхідність, згоду ТОВ Юком-трейд із зобов'язаннями за договором та порядком визначення обсягів стоків (пункти 1.1., 2.1, 3.7 договору), засвідчену відповідачем у п.5 Додаткової угоди, що призвело до порушення норм матеріального права при ухваленні рішення - ст.ст.629, 526 ЦК України, та помилкового висновку щодо незастосування положень договору до спірних відносин з наданням переважного значення п.5.30 Правил за відсутності угоди сторін про відповідний порядок визначення обсягів стоків в договорі.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви (2749,48 грн) та апеляційної скарги (4124,22 грн) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, оскільки вимоги апеляційної скарги та позовної заяви повністю задоволені.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2018р. у справі №916/297/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Стягнути з ТОВ «Юком-трейд» на користь ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованість за послуги понадлімітного водовідведення у сумі 183298,39 грн.

Стягнути з ТОВ «Юком-трейд» на користь ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» 2749,48 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ТОВ «Юком-трейд» на користь ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» 4124,22 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова, в порядку ст.282 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття, згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повна постанова складена 28 вересня 2018 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран