Рішення

від 27.09.2018 по справі 373/1266/18

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1266/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу №373/1266/18 (2/373/781/18) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

представник позивача ОСОБА_4,

представник позивача ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

Представники позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом і просять визнати за кожним із позивачів в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 71,00 кв.м., житловою площею 44,50 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, та на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,850 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,600 га, та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 та належали померлому ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 18 жовтня 2002 року.

Посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_6 Після його смерті відкрилася спадщина на вищезазначене майно. За життя ОСОБА_6 склав два заповіти, по одному з яких він заповідав все своє майно позивачам в рівних частках; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6731 га, що розташована на території Переяслав-Хмельницького району Київської області, заповідав позивачу ОСОБА_3Позивачі прийняли спадщину, подавши нотаріусу у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини. Також спадкоємцем за законом першої черги була дружина ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Інших спадкоємців, в тому числі і тих, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, немає. Нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачам було відмовлено в зв'язку з тим, що ними не було надано витягу з Державного земельного кадастру. Зареєструвати дану земельну ділянку в даний час неможливо у зв'язку із смертю її власника.

Факт володіння померлим ОСОБА_6 вищезазначеним будинком підтверджують випискою з погосподарської книги № 181 від 22 травня 2018 року, виданою Мазінською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області; копією технічного паспорта на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1; висновком про технічний стан приватного житлового будинку № НОМЕР_5 від 27 травня 2015 року; звітом про оцінку майна.

Факт володіння померлим ОСОБА_6 вищезазначеною земельною ділянкою підтверджує копією Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 18 жовтня 2002 року; копією листа Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київській області № 34-1014-99.2-481/2-17 від 15 лютого 2017 року; звітом про оцінку майна.

Право позивачів на спадщину підтверджує копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_6 та ОСОБА_7; копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_8; копіями свідоцтв про народження позивачів; копіями свідоцтв про одруження позивачів; довідкою Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 179 від 21 травня 2018 року; копією заповіту, посвідченого 04 лютого 2015 року секретарем Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (реєстровий № 1); копіями витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7; копіями паспортів позивачів; матеріалами спадкових справ відносно померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 не з'явилися. Представники позивачів подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та відсутності їх довірителів. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає. Наслідки визнання позову йому роз'яснені та зрозумілі.

Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 85, 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику в справах про спадкування", особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІV від 01 липня 2004 року речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє його спадкоємців права на нього, як частину спадкового майна, та оформлення такого права відповідно до вимог закону.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

В силу вимог ч.ч.1, 4 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Право власності спадкодавця ОСОБА_6на земельну ділянку, загальною площею 0,850 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,600 га, та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2, підтверджує копією Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 18 жовтня 2002 року (а.с.20).

Відповідно до п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень" Закону України „Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07 липня 2011 року „ до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними".

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 328, 374, 1216, 1218, 1225,1233, 1235,1268 ЦК України, ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мазінської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на

- 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 71,00 кв.м., житловою площею 44, 50 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1;

- на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,850 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,600 га, та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 та належали померлому ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 18 жовтня 2002 року.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, право власності на

- 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 71,00 кв.м., житловою площею 44, 50 кв.м.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1;

- на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,850 га, що складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,600 га, та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 та належали померлому ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 18 жовтня 2002 року.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 337 (триста тридцять сім) гривень 60 копійок, сплаченого при поданні позову в розмірі 675 гривень 21 копійок згідно квитанції № 16 від 17 липня 2018 року в ТВБВ 10026/876 ГУ Ощадбанку по м.Києву та області на розрахунковий рахунок № 31210206700475, МФО 899998, код отримувача 37644877, призначення платежу : *; 101; 2861320705; 22030101; ОСОБА_2; судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 337 (триста тридцять сім) гривень 60 копійок, сплаченого при поданні позову в розмірі 675 гривень 21 копійок згідно квитанції № 16 від 17 липня 2018 року в ТВБВ 10026/876 ГУ Ощадбанку по м.Києву та області на розрахунковий рахунок № 31210206700475, МФО 899998, код отримувача 37644877, призначення платежу : *; 101; 2904617623; 22030101; ОСОБА_3; судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

позивач - ОСОБА_2, зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

позивач - ОСОБА_3, зареєстрована та проживаюча по АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

відповідач - Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, місцезнаходження: с.Мазінки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область 08440, код ЄДРПОУ 22209373.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч.4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза