Справа № 525/1128/18
Провадження № 2/525/341/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.09.2018 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
З позову ОСОБА_1 вбачається, що 19.11.2017 року помер її батько ОСОБА_5, останнє місце проживання та реєстрації якого було село Рокита Великобагачанського району Полтавської області, вул.Зелена, буд. №12, на момент смерті проживав разом із своїм сином, а її братом - ОСОБА_6. До складу спадкового майна, поряд з іншим, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: село Рокита Великобагачанського району Полтавської області, вул. Зелена буд. №12, та складається в цілому з житлового будинку (літ. - А-1, а), літня кухня (літ. - Б,б), гараж (літ. - В), вбиральня (літ. - Г), сарай (літ. - Д), сарай (літ. - Е,е), сарай ( літ. - Є), сарай (літ. - Ж), колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3. На даний житловий будинок правовстановлюючих документів батько позивачки за життя не виготовив.
Як вказує позивач, даний житловий будинок відповідно до погосподарської книги особистий рахунок №376 на 15.04.1991 рік відносився до колгоспного двору, головою двору був ОСОБА_5, членами двору були: її мати ОСОБА_7 та її брат ОСОБА_3, який своєї долі у бувшому колгоспному дворі не виділяв та не бажає її виділяти, від прийняття спадщини відмовився. За домоволодінням рахується земельна ділянка для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,13 га, у власність не передавалась. Позивач зазначає, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька, спадщину вона прийняла шляхом подання заяви в шестимісячний строк після смерті батька до приватного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу ОСОБА_8 Її брат ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовився. Спадкоємицею за заповітом на земельну ділянку (земельну частку пай) є її дочка, батькова внука ОСОБА_4.
Як вказує позивач, коли вона звернувся до приватного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, то нотаріус відмовила їй в зв'язку з тим, що на житловий будинок немає правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на ім'я батька.
Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що в позасудовому порядку отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями) не можливо, так як на померлого документи не видаються, позивач змушена звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування (а.с.а.с.2-3).
До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист №02-10/427 від 12.09.2018 року про те, що даний відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача і просить провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.43). Треті особи у справі повідомлялись про день і час проведення підготовчого засідання, їм за вказаними у позовній заяві адресами направлялися копію позовної заяви з додатками, неявка третіх осіб не є перешкодою для розгляду справи.
Від представника позивача адвоката ОСОБА_9 28.09.2018 року до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні 28.09.2018 року у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.
За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлено, що батько позивача по справі ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_3) ОСОБА_10 (а.с.а.с.6,7) - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 19.11.2017 року, про що виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.5).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно довідки №02-20/313 від 05.07.2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на день своєї смерті 19.11.2017 року був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за даною адресою (а.с.8).
Згідно довідки №02-20/314 від 05.07.2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що згідно земельно-облікових документів, земельна ділянка розміром 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: с. Рокита, вул. Зелена, 12 Великобагачанського району Полтавської області та рахується за гр. ОСОБА_5, не приватизована (а.с.9).
Згідно виписки з погосподарської книги №11 обліку сільськогосподарського населення за 1991-1995 роки с. Рокита ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів №02-09/312 від 05.07.2018 року вбачається, що житловий будинок в с. Рокита, вул. Зелена, 12 Великобагачанського району Полтавської області відповідно до погосподарської книги особистий рахунок №376 на 15.04.1991 рік відносився до колгоспного двору, головою двору був ОСОБА_5, членами двору були: її мати ОСОБА_7 та її брат ОСОБА_3 (а.с.10).
Домоволодіння по вул. Зелена, 12 в с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. - А-1, а), літня кухня (літ. - Б,б), гараж (літ. - В), вбиральня (літ. - Г), сарай (літ. - Д), сарай (літ. - Е,е), сарай (літ. - Є), сарай (літ. - Ж), колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3 (а.с.а.с.11-13).
З листа Полтавського БТІ Інвентаризатор від 06.12.2017 року №498 вбачається, що житловий будинок за адресою: вул. Зелена, 12 в с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому з житлового будинку (літ. - А-1, а), літня кухня (літ. - Б,б), гараж (літ. - В), вбиральня (літ. - Г), сарай (літ. - Д), сарай (літ. - Е,е), сарай (літ. - Є), сарай (літ. - Ж), колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3. Загальна площа житлового будинку 1954 року побудови становить 69,9 кв.м., житлова площа 32,6 кв.м. Право власності на даний житловий будинок не оформлялось (а.с.14).
Постановою від 06.07.2018 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в с. Рокита, вул. Зелена, 12 Великобагачанського району Полтавської області у зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документа на даний житловий будинок (а.с.15).
З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 №1239/01-16 від 13.09.2018 року, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що після померлого 19.11.2017 року ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якого було с. Рокита, вулиця Зелена, 12 Великобагачанського району Полтавської області заяву про прийняття спадщини подали ОСОБА_4 та ОСОБА_1, заяву про відмову від прийняття спадщини подав ОСОБА_3. Інших заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило та відсутні претензії кредиторів; свідоцтво про право на спадщину видано 12.07.2018 року; також, як вбачається з копії заповіту ОСОБА_5 від 18.10.2011 року, реєстровий номер 171, він належну йому приватизовану земельну ділянку розміром 3,40 га для ведення товарного с/г виробництва згідно Державного акту №171580, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району від заповідав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.а.с.33-40). Отже, враховуючи наявний заповіт ОСОБА_5, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, яка є спадкоємцем першої черги за законом, не стосуються майна, яке було заповідано згідно даного заповіту ОСОБА_4
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.
Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем за законом першої черги після померлого 19.11.2017 року ОСОБА_5 є позивач у справі ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, однак в даний час, з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину (у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок), позивач ОСОБА_1 не може оформити своє право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, тому змушена звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).
Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.
Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, визнання відповідачем позову, виходячи з підстав, які викладені нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати, що на момент смерті на 19.11.2017 року ОСОБА_5 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: село Рокита Великобагачанського району Полтавської області вулиця Зелена, буд. № 12 та складається в цілому з житлового будинку (літ. - А-1,а), літня кухня (літ. - Б,б), гараж (літ. - В), вбиральня (літ. - Г), сарай (літ. - Д), сарай (літ. - Е, е ), сарай (літ. - Є), сарай (літ. - Ж), колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3.
В порядку спадкування після смерті 19.11.2017 року ОСОБА_5 як за спадкоємицею першої черги за законом визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: село Рокита Великобагачанського району Полтавської області, вулиця Зелена буд. №12 та складається в цілому з житлового будинку (літ. - А-1,а), літня кухня (літ. - Б,б), гараж (літ. - В), вбиральня (літ. - Г), сарай (літ. - Д), сарай (літ. - Е,е), сарай (літ. - Є), сарай (літ. - Ж), колодязь №1, огорожа № 2, огорожа №3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серія КО №084836, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; представник позивача адвокат ОСОБА_9, місце знаходження селище ОСОБА_11, вулиця Каштанова, 20 Полтавської області; відповідач ОСОБА_2 сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Рокита, вул. Центральна, 34 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381789; треті особи ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6.
Суддя В.В.Хоролець
Суд | Великобагачанський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2018 |
Оприлюднено | 01.10.2018 |
Номер документу | 76804105 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великобагачанський районний суд Полтавської області
Хоролець В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні