Ухвала

від 26.07.2018 по справі 753/13670/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13670/18

провадження № 1-кс/753/3913/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 з участю прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , розглянувши клопотанняадвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «АСБ ЩИТ»,про скасування арешту -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою, про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді на ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ» у сумі 1280000 грн., посилаючись на те, що арешт накладений необґрунтовано. Так скаржник зазначає про те, що: підозра у кримінальному провадженні не пред`явлена; досудове розслідування, де відповідно до фабули витягу з ЄРДР фігурує

ТОВ «АСБ ЩИТ», проводиться за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, максимальна санкція статей становить штраф; конфіскація майна не передбачена; цивільний позов не заявлено; ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) під ознаки речового доказу не підпадає; застосовані судом заходи забезпечення кримінально провадження перешкоджають господарській діяльності товариства і є не пропорційними відповідно до легітимної мети та завдання накладення арешту.

В судовому засіданні скаржник та керівник ТОВ «АСБ ЩИТ» скаргу підтримали, просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадження СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32018100020000001 від 17.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР стосовно юридичних осіб, зокрема ТОВ «АСБ ЩИТ» проводиться досудове розслідування кримінального провадження ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України,а саме щодо реєстрації останнього на підставних осіб, з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб, організатором якої є ОСОБА_5 , для незаконного обготівкування грошових коштів та ухилення від сплати податків в великих розмірах суб`єктами реального сектору економіки за формування фіктивного податкового кредиту та ухилення від сплати податків ПДВ, що підтверджується висновком експертного дослідження.

В ході проведення ряду слідчих дій в даному кримінальному провадженні встановлено, що незаконно сформований податковий кредит після його надходження на адресу ТОВ «АСБ ЩИТ» в подальшому буде безпідставно сформований суб`єктами реального сектору економіки. Отже, слідчий дійшов висновку про те, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ» у сумі 120000 грн., на яку товариство має право зареєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок незаконної діяльності і така сума може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки і призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб. Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «АСБ ЩИТ» ухилилось від сплати ПДВ, разом з тим окремо не визначено сума не надходження до бюджету такого податку, саме через винні дії вказаного товариства.

06.04.2018 слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ» (код ЄДРПОУ: 38834088) у сумі 1280000 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 174 КПК України, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вона доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи те, що представник ТОВ «АСБ ЩИТ» не приймав участі під час розгляду клопотання про накладення арешту, звернення до суду із даним клопотанням відповідає вимогам процесу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, арешт на суму ПДВ 120000 грн., в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ» накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з клопотання слідчого про арешт відповідні дані не вбачаються, відсутні останні і в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчий суддя, застосовуючи такий вид обтяження, як арешт майна, повинен неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За умови арешту майна юридичної особи з метою збереження речових доказів, необхідно звертати увагу на наявність процесуальних документів щодо визнання відповідних матеріальних об`єктів речовими доказами. За відсутності таких процесуальних документів, зокрема постанови про визнання певного матеріального об`єкта речовим доказом, існують підстави для відмови в арешті майна, а якщо такий арешт було накладено, відповідна ухвала слідчого судді про арешт майна повинна визнаватися такою, що прийнята необґрунтовано.

З клопотання про арешт майна та ухвали слідчого не вбачається, що під час досудового розслідування стосовно діяльності ТОВ «АСБ ЩИТ» мала місце постанова слідчого про визнання ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ» в сумі 1280000 грн.речовим доказом.

Система електронного адміністрування ПДВ, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку: сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), та розрахунках коригування до них; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі електронний рахунок) рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

З аналізу наведених правових норм (ч. 1 ст. 98 ч. 10 ст. 170 КПК України), вбачається, що ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), не підпадає під ознаки речового доказу, оскільки не є матеріальним об`єктом. У даному випадку належними речовими доказами будуть документ, а саме податкові накладні, інші документи, які підтверджують вчинення незаконних операцій.

Накладення арешту на (ліміт ПДВ) призвело до того, що ТОВ «АСБ ЩИТ» позбавлено можливості повноцінно вести підприємницьку діяльність.Через накладення оскаржуваного арешту фіскальна служба відмовляє товариству у реєстрації податкових накладених, що шкодить товариству і не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 173 КПК України, при тому що підозра у кримінальному провадженні не пред`явлена і підстав вважати, що підприємницька діяльність вказаного товариства не є правомірною відсутня.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що обґрунтовані підстави для накладення арешту згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України були відсутні. Враховуючи вище наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АСБ ЩИТ»(код ЄДРПОУ: 38834088) у сумі 1280000 грн., накладений 06.04.2018 слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1