Постанова

від 26.09.2018 по справі 293/1493/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1493/15-ц Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.

Категорія 5 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М. , Миніч Т.І.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №293/1493/15 за позовом ОСОБА_1 до Зороківської сільської ради Черняхівського району, Виконавчого комітету Зороківської сільської ради, ОСОБА_2, Садівничого товариства Берізка , КП Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок, визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку від 20.07.2011 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на садовий будинок та земельну ділянку

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Бруховського Є.Б. у смт. Черняхів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в кінцевій редакції якого просив визнати за ним право власності в порядку спадкування після матері - ОСОБА_4, на 1/6 частину садового будинку, що знаходиться в садовому товаристві Берізка в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області.

В березні 2016 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов, в якому просив визнати за ним право власності на садовий будинок № 223 та земельну ділянку, що розташовані в садовому товаристві Берізка в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає, що суд, в порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, залишив його позов без розгляду та одночасно ухвалив рішення за зустрічним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що не отримував повістки про дату та час розгляду справи. Зазначив, що суду було достовірно відомо де він проживав, оскільки він озвучував адресу місця проживання як у своїх анкетних даних у судових засіданнях так і в письмових документах, поданих до суду. Окрім того, він зазначив адресу для листування своїх родичів, які завжди передають йому поштову кореспонденцію.

Представник Зороківської сільської ради Черняхівського району ОСОБА_5, представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 та представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 проти доводів апеляційної заперечили, пояснили, що про оголошення перерв та наступні судові засідання повідомлялось судом, а тому ОСОБА_1 було відомо про час та місце розгляду справи. Окрім того вказали, що ОСОБА_1 проживає за іншою адресою, ніж та, яка вказана в позові, а тому повістка повернулась з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, мотивуючи його наступним.

Суд першої інстанцій виходив із того, що є всі підстави залишити позов без розгляду, оскільки позивач та його представник не з'явилися у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком через його невідповідність нормам процесуального права.

Згідно з положеннями ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, умовами для вчинення цієї процесуальної дії є належне повідомлення позивача про час і місце судового розгляду справи (виклик до суду в порядку, передбаченому ст.ст. 128-130 ЦПК України), повторність неявки та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

При цьому поважність причин не має правового значення.

Із матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, яке відбулося 19 червня 2018 р. (дата постановлення оскаржуваної ухвали), позивач повідомлявся, однак повістка повернулася до суду із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.41 Том №2).

Також матеріали справи не містять будь-яких підтверджень про вручення судової повістки ОСОБА_1 щодо судового засідання, яке відбулося 15 грудня 2017 р. - засідання, що передувало тому, на якому було вирішено питання про залишення позову без розгляду.

Отже, є всі підстави констатувати про відсутність факту належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи як 15.12.2017, так і 19.06.2018 р., а відтак - відсутня повторність неявки позивача.

У контексті наведеного, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, через що постановлена ним ухвала відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.374, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 червня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.09.2018.

Головуючий Судді