Рішення

від 27.09.2018 по справі 699/341/17

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/341/17

Номер провадження 2/699/33/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого- судді Свитки С. Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Набутівської сільської ради з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом і просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки площею 1,6482 га та 0,2364 га, розташовані на території Деренковецької сільської ради Черкаської області, які належали померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 120424, який за життя померлої був втрачений і виданий дублікат серії ЯЕ №143958.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у тому числі на земельні ділянки, але через те, що правовстановлюючий документ втрачений не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Заяву про прийняття спадщини також подала ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 10.10.2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 699/455/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Набутівської сільської ради, Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори про встановлення нікчемності заповіту (а.с.71-72).

Ухвалою суду від 03.07.2018 року провадження у справі поновлено, оскільки рішення по справі №699/455/17 набрало законної сили 02.07.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позов підтримала та надала пояснення аналогічні до змісту позову. Зазначила, що ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки на час смерті матері була пенсіонеркою.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи у їхню відсутність, проти задоволення позову не заперечують (а.с.54).

Треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Корсунь-Шевченківська державна нотаріальна контора направили заяви про розгляд справи у їхню відсутність (а.с.53, 59-60).

Третя особа ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що у матері було шість дітей. Вона тривалий час доглядала матір перед смертю. На час смерті матері вона була пенсіонеркою.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, з ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 23 січня 2012 року в с. Деренковець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР №178470 (а.с.8).

Померла залишила заповіт від 31.10.2011 року, яким належні їй земельні ділянки заповіла ОСОБА_3, заповіт не змінений і не скасований (а.с.12).

ОСОБА_4 до дня смерті проживала зі своєю донькою ОСОБА_3 в с.Деренковець, що підтверджується довідкою Деренковецької сільської ради №664 від 31.10.2016 року (а.с.9).

Позивач ОСОБА_3 прийняла спадщину, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, заведена спадкова справа №92/2012 від 28.02.2012 року, що підтверджується довідкою Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори від 24.06.2016 року №738/01-16 (а.с.23). Заяву про прийняття спадщини також подала ОСОБА_2. Заяви про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 подали ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.13-15).

04.07.2017 року до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_2 звернулася з позовом, у якому просить суд встановити, що заповіт від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, який посвідчений 31.10.2011 року секретарем Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області ОСОБА_8 є нікчемним.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 31.05.2018 року, яке набрало законної сили 02.07.2018 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Набутівської сільської ради, Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори про встановлення нікчемності заповіту (а.с.82-86).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Набутівської сільської ради 17.05.2017 року №283 в господарстві ОСОБА_9 (батько позивача) проживали: дружина ОСОБА_4, дочка ОСОБА_10, дочка ОСОБА_11, дочка ОСОБА_12, син ОСОБА_7, дочка ОСОБА_13, дочка ОСОБА_14 (а.с.101).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Набутівської сільської ради 26.06.2017 року №345 ОСОБА_15 (дошлюбне прізвище ОСОБА_14) померла 21.04.2010 року (а.с.102).

Сторонами визнається, що у ОСОБА_4 було шість дітей і одна з них померла.

На час смерті ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_2, яка народилася 01.02.1955 року, була пенсіонеркою, що визнається стороною позивача.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_15 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) померла 21.04.2010 року, тобто, до смерті спадкодавця і вона має дітей, що сторонами не заперечується, тому її діти в порядку ч.1 ст.1266 ЦК України мали б право спадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом їхній матері якби вона була живою на час відкриття спадщини.

Тому розмір обов'язкової частки ОСОБА_2 у спадщині, зокрема у земельних ділянках становить 1/12 частину.

Право власності померлої ОСОБА_4 на земельні ділянки площею 1,6482 га та 0,2364 га, розташовані на території Деренковецької сільської ради підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 120424 (а.с.16). За життя ОСОБА_4 вказаний державний акт був втрачений і їй був виданий дублікат серії ЯЕ №143958 (а.с.17).

Тому позивачем розміщено оголошення у газеті Надросся №93 від 10.11.2016 року про втрату державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №143958 (а.с.18).

17 грудня 2016 року державним нотаріусом Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 з тих підстав, що документ, який засвідчує право власності на земельні ділянки втрачений (а.с.24).

Згідно довідки відділу Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі від 07.07.2016 року (а.с.35) вартість земельної частки (паю) середнім розміром 1,756 га становить 48385,23 грн.

У листах відділу Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі від 27.12.2016 року та Корсунь-Шевченківської РДА від 19.12.2016 року зазначено, що провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за померлим неможливо (а.с.19-22).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.25-33 ) ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 1,6482 га, кадастровий номер земельної ділянки 7122581500:03:002:0016 згідно Державного акту від 20.02.2004 року ЯЕ 143958 та земельної ділянки площею 0,2364 га, кадастровий номер земельної ділянки 7122581500:06:002:0119 згідно Державного акту від 20.02.2004 року ЯЕ 143958.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до приписів ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до Законів Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Відповідно 23.08.2013 року втратив чинність наказ Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999-року Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі , який регулював, в тому числі, порядок видачі дубліката державного акта при втраті або псуванні оригіналу. Тому дублікат втраченого дубліката державного акта на землю позивач отримати не може.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, враховуючи, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, в тому числі на дві земельні ділянки, померла залишила заповіт, яким вказані земельні ділянки заповіла ОСОБА_3, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, крім неї заяву про прийняття спадщини також подала ОСОБА_2, яка має право на обов'язкову частку, розмір якої становить 1/12 частину, державний акт на право власності на земельну ділянку втрачений, згідно вимог закону цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково та визнає за позивачем в порядку за заповітом право власності на 11/12 частини земельної ділянки площею 1,6482 га, кадастровий номер 7122581500:03:002:0016 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля) та на 11/12 частини земельної ділянки площею 0,2364 га, кадастровий номер 7122581500:06:002:0119 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), розташовані території Деренковецької сільської ради, правонаступником якої є Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Набутівської сільської ради з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою, жителькою та зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НС № 564416 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 31.12.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 23 січня 2012 року в с.Деренковець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, право власності на 11/12 частини земельної ділянки площею 1,6482 га, кадастровий номер 7122581500:03:002:0016 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля) та на 11/12 частини земельної ділянки площею 0,2364 га, кадастровий номер 7122581500:06:002:0119 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), розташовані території Деренковецької сільської ради, правонаступником якої є Набутівська сільська рада Корсунь-Шевченківсь кого району Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_16.