Рішення

від 24.09.2018 по справі 910/9382/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.09.2018Справа №  910/9382/18  Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою  Приватного підприємства “Індастріалбуд” (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефа Нова” (м. Київ) про стягнення 30 969, 04 грн. без  повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство “Індастріалбуд” (далі – ПП “Індастріалбуд”, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефа Нова” (далі - ТОВ “Тефа Нова”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 30 969, 04 грн. Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 15890 від 03.04.2017 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ПП “Індастріалбуд” просить суд стягнути з ТОВ “Тефа Нова” заборгованість в сумі 27 499,80 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2 648,44 грн., 3 % річних у сумі 820,80 грн., а всього – 30 969, 04 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Суд, розглянувши позовні вимоги по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Встановлено, що 03.04.2017 р. між ПП “Індастріалбуд” (постачальник) та ТОВ “Тефа Нова” (покупець) був укладений договір поставки № 15890 (далі – договір). Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, на підставі замовлення останнього, товар визначений у п. 1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, зазначених в договорі. Сторони погодили, що найменування, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, оформлених на підставі замовлень покупця (п. 1.4). Поставка товару здійснюється на умовах EXW, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника (п.п. 3.2, 3.7 договору). Ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару погоджується сторонами і зазначається у рахунках-фактури, видаткових накладних, виписаних на підставі замовлень покупця (п. 4.1 договору). Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом 100 % вартості передплати або на інших умовах, якщо такі визначені додатковою угодою (п. 4.12). Відповідно до п. 2.2 покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, що поставляється у відповідності до умов договору або додаткових угод до нього. Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, та діє протягом року, з подальшою його пролонгацією (п. 10.1). Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37 530,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4135 від 13.06.2017 р., № 4945 від 13.07.2017 р., № 6648 від 25.09.2017 р., наявними в матеріалах справи. Зі свого боку, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково – у сумі 10 030,20 грн. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 27 499,80 грн. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 27 499,80 грн. підлягають задоволенню. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 2 648,44 грн. та 3 % річних у сумі 820,80 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 2 648,44 грн. та 3 % річних у сумі 820,80 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем. Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Приватного підприємства “Індастріалбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефа Нова” про стягнення заборгованості у сумі 30 969, 04 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефа Нова” (02088, місто Київ, вул. Лісна, буд. 80, ідентифікаційний код 41013613) на користь Приватного підприємства “Індастріалбуд” (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний код 36691017) основний борг у сумі 27 499 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп., інфляційні втрати у сумі 2 648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) грн. 44 коп., 3 % річних у сумі 820 (вісімсот двадцять) грн. 80 коп., судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                Головіна К.І.