Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/8598/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 910/8598/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Інвестиції"

про стягнення 2 595 622,07 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників сторін:

від позивача Худякова Н.О., за довіреністю

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Інвестиції" про стягнення 2 552 249,08 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 29-г від 16.03.2018, а саме: 2 350 000,00 грн. основного боргу, 185 850,51 грн. пені, 16 398,57 трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані порушення відповідачем вказаного вище договору в частині повноти та своєчасності оплати газу, поставленого позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8598/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.08.2018.

01.08.2018 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить стягнути з відповідача 2 286 323,52 грн. основного боргу, якою фактично одночасно збільшено розмір пені до 243 912,93 грн. та 3% річних до 21 461,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2018 відкладено підготовче засідання на 28.08.2018.

15.08.2018 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить стягнути з відповідача 2 286 323,52 грн. (ту ж саму суму, що й в заяві від 01.08.2018) основного боргу, а також 284 043,75 грн. пені та 25 254,80 грн. 3% річних. Отже, позивачем збільшено розмір пені та 3% річних, заяву завчасно направлено на адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2018 прийнято заяву позивача про збільшення та зменшення розміру позовних вимог до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2018.

У судовому засіданні 13.09.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалами суду, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на неявку відповідача, оскільки останній не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.03.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газові Інвестиції" (далі - покупець) укладено договір № 29-г купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати покупцю для подальшої реалізації природний газ в обсягах і за ціною, що передбачені п. 2.4 та 4.1 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.4 договору, обсяг природного газу за цим договором у квітні 2018 року становить 700,000 тис. м. куб.

Приймання-передача газу продавцем покупцю оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3. договору встановлений обов'язок покупця прийняти об'єми газу від продавця відповідно до умов цього договору та оплатити продавцю вартість прийнятого природного газу в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 4.1 договору ціна за 1000,00 м. куб природного газу, що поставляється за даним договором, без витрат на транспортування, на час укладення цього договору 7 291,67 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 458,33 грн. Всього 8 750,00 грн.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що загальна вартість газу складає 5104169,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 1020833,80 грн. Сума договору складає 6125002,80 грн.

Оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в такому порядку:

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.04.2018;

- 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 20.04.2018;

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 17.04.2018;

остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 3 травня 2018 року (п. 5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з 16.03.2018 і діє в частині поставки газу до 30.04.2018, а в частині проведення розрахунків за газ, до їх повного здійснення (п.10.1 договору).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи акту передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 30.04.2018 та акту № 01/04-18/0156 приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці від 30.04.2018, позивачем у квітні 2018 передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 700,000 тис. м. куб. на загальну суму 6 125 002,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, не виконав у повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого газу, у зв'язку з чим заборгованість становить 2 286 323,52 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 284 043,75 грн. пені та 25 254,80 грн. 3% річних.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку природного газу, а у відповідача прийняти природний газ в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач у квітні 2018 передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну 6 125 002,80 грн., що підтверджується актом передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 30.04.2018 та актом № 01/04-18/0156 приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці від 30.04.2018, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджений наступний порядок розрахунків: 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 10.04.2018; 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 20.04.2018; 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 17.04.2018; остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 3 травня 2018 року (п. 5.1 договору).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений газ на суму 3 838 679,28 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи: № 61 від 11.04.2018, № 62 від 11.04.2018, № 63 від 18.04.2018, № 64 від 18.04.2018, № 65 від 19.04.2018, № 66 від 20.04.2018, № 71 від 25.04.2018, № 72 від 27.04.2018, № 73 від 02.05.2018, № 74 від 03.05.2018, № 75 від 07.05.2018, № 76 від 08.05.2018, № 77 від 10.05.2018, № 78 від 11.05.2018, № 80 від 14.05.2018, № 81 від 15.05.2018, № 82 від 16.05.2018, № 83 від 18.05.2018, № 84 від 21.05.2018, № 85 від 23.05.2018, № 89 від 29.05.2018, № 90 від 30.05.2018, № 91 від 31.05.2018, № 92 від 01.06.2018, № 93 від 04.06.2018, № 94 від 05.06.2018, № 95 від 06.06.2018, № 96 від 07.06.2018, № 97 від 08.06.2018, № 98 від 11.06.2018, № 99 від 12.06.2018, № 100 від 13.06.2018, № 101 від 15.06.2018, № 102 від 18.06.2018, № 103 від 19.06.2018, № 104 від 20.06.2018, № 105 від 21.06.2018, № 109 від 26.06.2018, № 112 від 03.07.2018.

Листами від 04.05.2018 та від 08.06.2018 відповідач гарантував проведення оплати, однак станом на дату розгляду спору остаточний розрахунок відповідачем здійснено не було.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 2 286 323,52 грн. за договором № 29-г купівлі-продажу природного газу належним чином доведений.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 2 286 323,52 грн. на час прийняття рішення суду не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 2 286 323,52 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 286 323,52 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 25 254,80 грн. (нараховані за загальний період з 11.04.2018 по 10.08.2018) та пеня у розмірі 284 043,75 грн. (нарахована за загальний період з 11.04.2018 по 10.08.2018).

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та пені.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені погоджена сторонами в п. 6.1 договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату отриманого обсягу газу у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд встановив, що розмір 3% річних та пені є більшим, ніж позивачем заявлено до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 254,80 грн. 3% річних та 284 043,75 грн. пені.

Приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газові Інвестиції" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 30-А, ідентифікаційний код 37243263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, ідентифікаційний код 24186185) 2 286 323,52 грн. (два мільйони двісті вісімдесят шість тисяч триста двадцять три грн. 52 коп.) основного боргу, 284 043,75 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі сорок три грн. 75 коп.) пені, 25 254,80 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири грн. 80 коп.) 3% річних та 38 934,33 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн. 33 коп.) витрати по сплаті судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова