Рішення

від 21.09.2018 по справі 925/888/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Черкаси справа № 925/888/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - адвокат за довіреністю від 18.12.2017 №7/А/Б,

від відповідача - представники не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Седна-Агро , м. Монастирище, Черкаська область

до Приватного акціонерного товариства Сміла-Агропромсервіс , м. Сміла, Черкаська область

про стягнення 287184, 22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Агро» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сміла-Агропромсервіс» про стягнення 171360,00 грн. заборгованості, 51069, 97 грн. пені, 49295, 34 грн. відсотків річних, 15458,91 грн. втрат від інфляції, які виникли у відповідача при виконанні умов договору поставки насіння від 07.08.2017.

Також позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього на сплату судового збору та на оплату професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки насіння від 07.08.2017 № 027-ПО щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем на виконання цього договору товару.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

19 вересня 2018 року відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив, заперечення вмотивовано наступним.

За твердженням відповідача позивач своїх зобов'язань за Договором поставки насіння 2017 № 027-ПО від 07 серпня 2017 року не виконав, сертифікатів ОЕСР та/або ІSТА (або іншого сертифікату якості виробника), що підтверджують якість товару Відповідачу не надав, чим порушив умови договору та закону.

Відповідач стверджує, що в доданих до позовної заяви видаткових накладних не зазначено строк оплати, що суперечить положенням договору та ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Специфікації, подані позивачем, не відповідають зазначеним положенням Закону 996-ХІУ, оскільки в них не зазначено назву підприємства, від імені якого складено документ, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Таким чином, на думку відповідача, специфікації не є належними доказами по справі, оскільки складені в порушення вимог ст. 266 ГК України без дотримання вимог щодо обов'язкових вимог до первинних документів, передбачених ст. 9 Закону 996-XIV, у специфікації не зазначені істотні умови договору тому вона суперечить положенням ст.ст. 203, 204, 621 ЦК України, ст.ст. 180, 266 ГК України і не може вважаться зобов'язанням сторін. Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні пені, інфляційних та 30% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча про дату та час проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, предмет чи підставу спору не змінив.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності представників обох сторін за наявними документами у справі.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 21.09.2018 проголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕДНА-АГРО" (Постачальник за договором, позивач у справі) та Приватне акціонерне товариство Сміла-Агропромсервіс (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки насіння №027-ПО від 07.08.2017, далі - Договір, за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов'язався продати та поставити Покупцеві у строки, передбачені цим договором, насіння рослин (далі - Товар), а Покупець зобов'язався приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку (а.с. 24-26).

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики Товару визначаються сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності Товару на складі Постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - Специфікація) та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину Договору.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити Товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або додатковими угодами (специфікаціями, видатковими накладними) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару та/або його окремої партії вказується в специфікаціях до договору та/або видаткових накладних, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії Товару) у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США та/або ЄВРО про, що зазначають в Специфікаціях.

Пунктом 3.2 договору сторонами встановлено, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. В тому випадку, якщо курси іноземних валют (долара США та/або ЄВРО) до гривні, що склалися на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати товару є вищим за курси іноземних валют, що були на дату укладення специфікації, ціна товару та загальна сума договору, яка підлягає до оплати покупцем в гривнях, коригується в сторону збільшення.

У п. 3.4. договору загальна сума договору становить суму вартості замовленого і поставленого товару за даним договором, згідно укладених сторонами специфікацій та/або видаткових накладних на товар в період дії даного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар у строки встановлені в Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони обумовили, що товар оплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника в національній валюті - гривні, згідно цін вказаних у специфікаціях до договору, скоригованих у порядку визначеному п. 3.2 даного договору.

Пунктом 4.5 договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків проведення оплати, встановлених договором та/або специфікаціями, постачальник з першого дня порушення таких строків набуває право вимагати від покупця дострокової та негайної повної оплати за весь товар отриманий покупцем за цим договором до настання строку оплати за товар, а покупець має негайно, на першу вимогу постачальника, здійснити повну оплату за товар.

Розділ 5 договору містить, зокрема, такі пункти:

5.1. Поставка товару здійснюються на умовах DAP: склад продавця за адресою: м. Сміла, відповідно до Правил 1СС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРМС 2010", які застосовуються сторонами з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером даного договору, а також тих особливостей, які випливають з умов цього договору.

5.2. Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

5.3. Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент передачі згідно умов визначених пунктом 5.1. цього договору.

5.4. Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар, відповідно до якості, вказаній в сертифікаті підприємства-виробника. Покупець має право висунути претензії щодо якості товару протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання накладної на відповідну партію товару, згідно якісних показників, що зазначені в сертифікаті на даний товар, якщо такий сертифікат надається покупцю. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем інструкцій виробника, інших нормативних документів по правильному транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару, а також дотримання вимог встановлених пунктом 2.2.3. цього договору. При виявленні можливих недоліків покупець зобов'язаний викликати уповноваженого представника постачальника та двохсторонньою комісією скласти відповідний акт невідповідності. У випадку виникнення спору сторони можуть ініціювати звернення до державної експертної (спеціалізованої) установи акредитованій УкрЦСМ та/або УкрСЕПРО щодо надання відповідного висновку. Висновки будь-яких установ, що зроблені без дотримання вимог визначених в цьому пункті не приймаються постачальником до уваги та не можуть бути використані (розглядатись) сторонами в якості належних доказів.

У п. 7.3 договору його сторони передбачили, що у разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в п. 4.1. договору та специфікаціях, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

Згідно з п. 7.5. договору у разі порушення покупцем строків оплати за товар (його партію), більш ніж десять календарних днів - покупець додатково до пені визначеної в п. 7.3 сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної суми заборгованості.

Пунктом 7.6 договору встановлено, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

У п. 10.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Договору представниками сторін складено, підписано та скріплено печатками Специфікацію № 001 від 07.08.2017 на суму 95760 грн. 00 коп., в якій вказано товар, вартість та термін його оплати (а. с. 27); специфікацію № 002 від 17.08.2017 на суму 75600 грн. 00 коп., в якій вказано товар, вартість та термін його оплати (а. с. 28).

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 171 360 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 5326 від 11.08.2017 (а.с. 29), № 5396 від 17.08.2017 (а.с. 30). Вказаний товар отриманий уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреностей №19 від 11.08.2017, № 20 від 17.08.2017 на отримання ТМЦ (а.с. 31,32). Поставлений товар був прийнятий відповідачем, що також підтверджується товарно-транспортними накладними № РТУ 5326 від 11.08.2017, № РТУ 5396 від 17.08.2017, які скріплені його підписом та печаткою (а.с.33 - 36).

Відповідно до Специфікації № 001 від 07.08.2017 та специфікації № 002 від 17.08.2017 відповідач мав оплати отриманий товар до 08 вересня 2017 року. Однак, Відповідач взяті на себе грошові зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за придбаний товар не виконав.

Крім боргу у сумі 171360 грн. позивач за прострочення оплати вартості поставленого ним товару нарахував відповідачу до сплати:

51069 грн. 97 коп. передбаченої п. 7.3 договору пені за період прострочення з 08.09.2017 по 23.08.2018 від суми боргу 171360 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у вказаний період прострочення;

49295 грн. 34 коп. передбачених п. 7.6 договору 30% річних від суми боргу 171360 грн., за період прострочення з 08.09.2017 по 23.08.2018.

15458 грн. 91 коп. передбачених п. 7.6 договору 30% річних від суми боргу 171360 грн., за період прострочення з 08.09.2017 по 31.07.2018.

На день прийняття господарським судом цього рішення відповідач борг у сумі 171360 грн. та нараховані позивачем суми пені, інфляційних, 30% річних не сплатив.

Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським зобов'язанням визнає зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 524 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань, що виникли з господарського договору поставки насіння 2017 № 027 - ПО від 07.08.2017, щодо оплати прийнятого ним від позивача за видатковими накладними товару в установлений цим договором та специфікаціями строк у сумі 171360,00 грн. і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання плати за товар у вказаній сумі.

Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача виконання своїх зобов'язань в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь боргу у сумі 171360,00 грн., а також передбачених п. 7.3, п. 7.6 договору № 027 - ПО пені, інфляційних і 30% річних, нарахованих на суму боргу за вказані вище періоди прострочення.

Стягувана суми основного боргу у розмірі 171360 грн. відповідає його фактичній сумі невиконаного зобів'язання.

Стягувані суми пені, інфляційних та 30% річних нараховані позивачем у відповідності з умовами договору № 027 - ПО і специфікацій до нього, фактичними обставинами виконання сторонами цього договору та вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім не було надано суду достатньо доказів які б довели ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 27.08.2018 №5346 сплатив 4307 грн. 76 коп. судового збору, які відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Крім того, позивач поніс витрати на правничу професійну допомогу у сумі 8850,00 грн., що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді від 20.08.2018 №9 (а.с. 46-50), актом приймання-передачі виконаних робіт за вказаним договором від 27.08.2018 №1 з докладним переліком виконаних робіт (а.с. 51-52), свідоцтвом про право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 55), витягом із Єдиного реєстру адвокатів України з відомостями про адвоката ОСОБА_3 9а.с 53-54), рахунком на оплату правничих послуг від 27.08.2018 на суму 12000 грн. і проведеним банком платіжним дорученням товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" від 07.02.2018 №688 на оплату 8850,00 грн. правничої допомоги по справі 925/888/18.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у сумі 8850,00 грн. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Сміла-Агропромсервіс (вул. Мазура, 21А, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код ЄДРПОУ 30065580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Седна-Агро (вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код ЄДРПОУ 33143734) - 171360, 00 грн боргу, 51069, 97 грн пені, 49295, 34 грн 30% річних, 15458, 91 грн інфляційних втрат, 8850 грн витрат на професійну правничу допомогу, 4307, 76 грн витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене та підписане 28.09.2018

Суддя О.В. Чевгуз