ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 806/3324/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова про стягнення коштів,
встановив:
Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова із позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 1 865,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказана заборгованість утворилась за період з квітня 2018 року по червень 2018 року та вказані витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути відшкодовані згідно з вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена, вона підлягає стягненню в примусовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 06.07.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.
Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Кірова зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Ємільчинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача за період квітень 2018 року - червень 2018 року утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 865,91 грн по списку №2, чим порушено вимоги частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (а.с. 8) та довідкою від 26.06.2018 щодо стану заборгованості на суму 1 865,91 грн (а.с. 7).
Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій надсилався відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справ копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1, п.2 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно з п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року (пункт "а");
- працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. (пункт "б").
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1).
Відповідно до п.6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з п.6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду повідомляють про це підприємства у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Верховним Судом України при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України неодноразово висловлювалась правова позиція, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, покладений на підприємства (постанова від 07 липня 2015 року (№ 21-735а15), постанова від 11 листопада 2015 року (справа № 21-2810а15).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив.
Позивачем та наявними у матеріалах доказами підтверджено, а відповідачем самостійно визнано заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1 865,91 грн, а тому позовні вимоги Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
вирішив:
Адміністративний позов Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, Олевськ, Житомирська область, 11001. Код ЄДРПОУ 41246527) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова (вул. Морозова, 3, Зольня, Олевський район, Житомирська область, 11035. Код ЄДРПОУ 05418738) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова на користь Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень 2018 року - червень 2018 року у розмірі 1 865,91 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять гривень дев'яносто одна копійка).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене: 01 жовтня 2018 року.
Суддя О.Г. Попова
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76815351 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні