Ухвала

від 25.09.2018 по справі 810/4941/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2018 року м. Київ Справа № 810/4941/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши позовну заявуОСОБА_1 доБориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно, провести позивачу індексацію пенсії відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII з урахуванням показника індексу інфляції по Україні у розмірі 224,4% в межах строку позовної давності.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу положень пунктів 2, 4 та 5 частини п'ятої статті 160 та частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: відомості щодо сторін та інших учасників справи, серед яких, зокрема, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та поштовий індекс; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач просить суд зобов'язати відповідача провести йому за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно індексацію пенсії (щомісячних пенсійних виплат ) у розмірі 224,4% в межах строку позовної давності.

Водночас, з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 18.09.2018 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 18.09.2018), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Крім того, незрозумілим є період, за який позивач просить суд здійснити індексацію його пенсії, а саме: починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року включно чи в межах строку позовної давності , визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, тобто шести місяців.

Судом також встановлено, що в позовній заяві місцем проживання (перебування, знаходження) позивача визначено наступну поштову адресу: АДРЕСА_1.

При цьому, жодних належних та допустимих доказів (зокрема, належним чином засвідченої копії паспорту громадянина України або довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи) стосовно проживання (перебування, знаходження) позивача за вказаною адресою суду не надано.

Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вже зазначалось судом вище, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача провести йому індексацію пенсії відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII.

При цьому, позивач у позовній заяві обґрунтовує свою позовну вимогу протиправною відмовою відповідача - суб`єкта владних повноважень - у проведенні такої індексації. В той же час, позовна вимога про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними у прохальній частині позовної заяви відсутня.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; доказів проживання (перебування, знаходження) позивача за адресою: АДРЕСА_1; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог у справі) з урахуванням статті 5 цього Кодексу та наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.