Рішення

від 17.09.2018 по справі 366/2105/18

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2105/18

Провадження № 2/366/535/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2018 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі - Німченко Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області, третя особа: Відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 18 листопада 2017 року померла гр.ОСОБА_4.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт на її користь. Заповіт посвідчено ОСОБА_3 сільською радою, 27 червня 2013 року за реєстром № 2.

ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності мала право на земельні ділянки, одна з яких площею 1,6349 га, кадастровий номер 3222085000:03:001:0019, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області; друга - площею 2,6399 га, кадастровий номер 3222085000:07:001:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_4 її спадкове майно успадкувала позивач, ОСОБА_2, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області. Інших осіб, які б мали намір успадкувати майно ОСОБА_4, немає.

08 серпня 2018 року позивач звернулась до ОСОБА_5, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області з проханням видати свідоцтво про право власності на спадкове майно. У видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом позивачу відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки. Відповідно до п.4.15 глави 14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно . Всі правовстановлюючі документи на спадкове майно були втрачені ще за життя спадкодавці, з причин які не відомі позивачу.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_5, приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області не може видати свідоцтво про право на спадщину, позивач звертається з даним позовом до суду та просить визнати за нею право приватної власності:

- на земельну ділянку, площею 1,6349 га, кадастровий номер 3222085000:03:001:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та належала гр.ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 000503 виданого Іванківською райдержадміністрацією 13.09.2010 року;

- на земельну ділянку, площею 2,6399 га, кадастровий номер 3222085000:07:001:0055, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та належала гр.ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 000362 виданого Іванківською райдержадміністрацією 13.09.2010 року.

В підготовче судове засідання сторони не з'явилися.

Позивач звернулася до суду із заявою, в якій просить розгляд справи провести у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати залишити за нею.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада, звернулися до суду з листом, в якому позов ОСОБА_2 визнають та просять справу розглядати у відсутності їх представника.

Третя особа, Відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань до суду не надіслали.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється, в зв'язку з неявкою в судове засідання сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем .

Відповідач позов визнав.

Позивач надав суду належні докази:

- копію свідоцтва про смерть спадкодавці ОСОБА_4, яка померла 18 листопада 2017 року;

- копію заповіту, посвідченого 27 червня 2013 року, ОСОБА_7, секретарем виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 2, з якого слідує, що ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все, що їй належатиме на день смерті і на що за законом матиме вона право заповіла ОСОБА_2;

- копію державного акта на право власності на земельну ділянку (Серії ЯЛ № 000503), площею 1,6349 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094501574, виданого 13.09.2010 року, ОСОБА_6, начальником управління Держкомзему у Іванківському районі на підставі Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 06.10.2009 року за № 1176;

- копію державного акта на право власності на земельну ділянку (Серії ЯЛ № 000362), площею 2,6399 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094501575, виданого 13.09.2010 року, ОСОБА_6, начальником управління Держкомзему у Іванківському районі на підставі Розпорядження Іванківської районної державної адміністрації від 06.10.2009 року за № 1176;

- з оголошення, яке розміщено в засобах масової інформації (газеті), слідує, що втрачені державні акти на право власності на земельні ділянки, серії ЯЛ № 000503, площею 1,6349 га, виданий 13.09.2010 року, ЯЛ № 000362, площею 2,6399 га, виданий 13.09.2010 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на ім'я ОСОБА_4, вважати недійними.

Відповідно до ст.1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняла спадщину після смерті гр.ОСОБА_4, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно ст.1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_5, приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу від 08.08.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, розмірами: 1,6349 га, кадастровий номер 3222085000:03:001:0019 та 2,6399 га, кадастровий номер 3222085000:07:001:0055, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У зв'язку з тим, що на земельну ділянку Спадкодавця відсутній оригінал державного акта - нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину на це майно.

Враховуючи те, що Спадкодавець набув майнове право на земельну ділянку, то, відповідно, і спадкоємець - позивач у справі - набув лише майнове право в порядку спадкування на дану земельну ділянку.

Ст.1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику в справах про спадкування , зокрема пункту 11 При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю .

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Сертифікату на право на земельну частку (пай); реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З матеріалів справи слідує, що позивач, ОСОБА_2 здійснила всі дії, які необхідні для набуття права власності на спадкове майно, а саме: земельні ділянки, які залишились після смерті гр.ОСОБА_4, тому її позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, який вона просить залишити за нею.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.392, 1216-1223, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області, третя особа: Відділ в Іванківському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право приватної власності на спадкове майно ОСОБА_4, яка померла 18 листопада 2017 року, а саме:

- на земельну ділянку, площею 1,6349 га, кадастровий номер 3222085000:03:001:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та належала гр.ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 000503 виданого Іванківською райдержадміністрацією 13.09.2010 року;

- на земельну ділянку, площею 2,6399 га, кадастровий номер 3222085000:07:001:0055, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Іванківського району Київської області та належала гр.ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 000362 виданого Іванківською райдержадміністрацією 13.09.2010 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України , до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : Н.А. Тетервак