Рішення

від 28.09.2018 по справі 826/18885/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2018 року № 826/18885/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства НІФРІТ до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, 2. Шосткінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство НІФРІТ (далі -ПП НІФРІТ , позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 1) про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №250720161 від 25.07.2016 року.

- вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2016 року, що було доставлено до ДПС України 08.11.2016р. операційним днем та часом їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2016 року суддею Качуром І.А. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18885/16 та призначено дану справу до судового розгляду.

11.04.2017 року протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Шосткінську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткінська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, відповідач 2).

20.06.2017 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №6711 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/18885/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/18885/16 прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.12.2017 року.

06.12.2017 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП НІФРІТ при поданні податкової звітності за жовтень 2016 року було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21. Також ПП НІФРІТ зазначило, що має чинні сертифікати відкритих ключів, та не змінювало свого місцезнаходження, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

А тому, на думку позивача, у відповідача 1 були відсутні підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №250720161 від 25.07.2016року, та, відповідно, протиправно відмовлено у прийнятті для реєстрації звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та звітних розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2016 року, що було доставлено до ДПС України 08.11.2016 року.

Також позивач звертає увагу, що вказаними діями ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві порушила умови Договору про визнання електронних документів та цивільного законодавства, що як наслідок перешкоджає позивачу як платнику податків на додану вартість за відсутності договору про визнання електронних реєструвати податкові накладні та подавати податкові декларації у строки та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, що тягне за собою негативні наслідки як для ПП НІФРІТ , так і для його контрагентів.

05.04.2016 року представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за наявними у ній матеріалами та за відсутності представників ПП НІФРІТ .

Відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подала до суду письмові пояснення, в яких з посиланням на п. 10.1 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 та у зв'язку зі зміною з 01.01.2017 року місцезнаходження ПП НІФРІТ , повідомила про передачу облікової справи та інших документів щодо адміністрування податків та зборів останнього до Шосткінської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області та просила замінити неналежного відповідача на належного.

Відповідач 2, Шосткінська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що з 01.01.2017 року ПП НІФРІТ перебуває в неї на обліку, як платник податків та зборів. Також зазначила, що Договір про визнання електронних документів між Шосткінською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області та ПП НІФРІТ не укладався, податкова звітність в поточному періоді (2017 році) позивачем не подавалася.

Одночасно, відповідач 2 просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство НІФРІТ зареєстровано як юридична особа за кодом - 40668814, місцезнаходження: 03035, м. Київ, Шевченківський район, вул. Льва Толстого, 62, що підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20 липня 2016 року.

25.07.2016 року між ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та ПП НІФРІТ укладено Договір про визнання електронних документів № 250720161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до розділу 6 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

08.11.2016 року ПП НІФРІТ було надіслано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з додатком № 5 до неї Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

Згідно квитанцій № 1 від 08.11.2016 року вказані документи податковим органом було не прийнято з підстав порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: можливо розірвано Договір про визнання електронних документів.

Незгода з вказаними діями щодо неприйняття податкової звітності за жовтень 2016 року та розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів, обумовила ПП НІФРІТ на звернення до суду.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (підпункт "в").

Відповідно до норм статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №0320/15011) затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (надалі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою розділу II Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №233 передбачено, що з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є: 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Як було зазначено вище, відповідачем 1 не було прийнято звітної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, з підстав можливого розірвання Договору про визнання електронних документів.

При цьому, суд звертає увагу, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано до суду письмового заперечення/відзиву на позов, так само як і не надано письмових пояснень щодо підстав розірвання Договору про визнання електронних документів від 25.07.2016 року № 250720161. Також, відповідачем 1 не було спростовано факту укладання вказаного Договору. Натомість, відповідачем 1 надано суду пояснення щодо зміни місцезнаходження ПП НІФРІТ , та передачі його облікової справи до Шосткінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області.

У той же, час суд при вирішенні вказаної справи, зазначає наступне.

Пунктом 4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів від 25.07.2016 року № 250720161 передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, з витягу з бази даних АІС , місце реєстрації ПП НІФРІТ з 19.07.2016 року по 26.12.2016 року було: м. Київ, вул. Льва Толстого, 62.

З 26.12.2016 року місце реєстрації ПП НІФРІТ - 41601, Сумська область, Шосткінський район, с. Ображаївка, вул. Вишнева, 24.

У той же час, ПП НІФРІТ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами електронного зв'язку 08.11.2016 року.

При цьому, за наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової звітності судом встановлено її відповідність формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів, що відповідачем 1 не спростовано.

Крім того, позивачем у поданій податковій декларації зазначено місцезнаходження позивача, яке є достовірними в силу статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а саме: 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 62.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

До того ж, на підтвердження місцезнаходження позивача за вказаною адресою, станом на час подання податкової звітності, останнім надано суду безкоштовний витяг з сайту Міністерства юстиції України (https://online.minjust.gov.ua/edr-search/).

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про зміну місця реєстрації ПП НІФРІТ до 08.11.2016 року податковим органом не надано.

Таким чином, позивачем до подачі податковому органу податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, місце реєстрації не змінювалося.

Суд також бере до уваги посилання позивача на наявність у нього чинного сертифіката відкритого ключа, за відсутності доказів його скасування.

Крім того, суд звертає увагу, що доказів повідомлення позивача про розірвання (припинення) договору відповідачем 1 не надано.

Також судом з'ясовано, що бухгалтерський облік ПП НІФРІТ здійснюється безпосередньо керівником, а подана позивачем на паперовому носії податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року підписана керівником позивача Рудягою О.С., який відповідно до наказу від 18.07.2016 року № 1 є директором ПП НІФРІТ та скріплено печаткою.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №250720161 від 25.07.2016 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При вирішенні вказаної вимоги, суд виходив з того, що оскільки підставою для надсилання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку є укладення платником податків з відповідним податковим органом Договору про визнання електронних документів, та підставами його розірвання в односторонньому порядку є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації, то за наявності дій щодо неприйняття електронної звітності та відсутності правових підстав для розірвання такого Договору, дії відповідача 1 є протиправними.

Щодо вимоги позивача про вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2016 року, що було доставлено до ДПС України 08.11.2016р. операційним днем та часом їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, суд зазначає наступне.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із вимогами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлений перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація та за відсутності яких документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Наведені правові норми підтверджують висновок про те, що прийняття декларації, оформленої з дотриманням положень ПК України, є обов'язком податкового органу, на обліку якого перебуває платник податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постановах від 30.01.2018 року № К/9901/2227/17 (справа № 826/9598/17), від 14.02.2018 року № К/9901/3318/17 (справа 811/1625/16), від 21.03.2018 року №К/9901/5851/18 (справа №826/1374/15).

Як було зазначено вище, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем під час заповнення та подання зазначеної податкової звітності допущено порушення п. 48.3 та п. 48.4 Податкового кодексу України та контролюючим органом було надіслано письмову відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за жовтень 2016 року ПП НІФРІТ .

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, податкова звітність з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, подана ПП НІФРІТ засобами телекомунікаційного зв'язку не була прийнята відповідачем у зв'язку з тим, що договір про визнання електронної звітності можливо було розірвано.

Разом з тим, під час розгляду справи, судом встановлено протиправні дії відповідача 1 щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронної звітності, то відповідно договір на час подання спірної податкової звітності не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, відповідно, у відповідача 1 продовжували мати місце зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

Враховуючи викладене, відмова контролюючого органу у прийнятті податкової звітності з підстав розірвання (припинення) дії договору, також є протиправною.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог ПП НІФРІТ , втім, з урахуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію ПП НІФРІТ з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2016 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за жовтень 2016 року, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за жовтень 2016 року визнати такими, що подані ПП НІФРІТ , у день її фактичного отримання, а саме 08.11.201 року.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний Приватного підприємства НІФРІТ (код ЄДРПОУ 40668814, 41601, Сумська область, Шосткінський район, с. Ображаївка, вул. Вишнева, 24) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №250720161 від 25.07.2016 року.

3. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію Приватного підприємства НІФРІТ з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за жовтень 2016 року.

4. Вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (д5) за жовтень 2016 року днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а саме 08.11.2016 року.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) на користь Приватного підприємства НІФРІТ (код ЄДРПОУ 40668814, 41601, Сумська область, Шосткінський район, с. Ображаївка, вул. Вишнева, 24) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін