Рішення

від 28.09.2018 по справі 826/10846/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2018 року № 826/10846/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр (далі - ТОВ Аутсорсинговий контакт центр , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2016 року №0001901402.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016 року суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10846/16, закінчено підготовче провадження по справі та призначено дану справу до судового розгляду.

20.03.2017 року у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №6513 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/10846/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/10846/16 прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків Акту перевірки, що ґрунтуються загалом на податковій інформації отриманій в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та в базах даних ІС Податковий блок відносно контрагентів ПП Стопкран XXI та ПП Експостач XXI .

При цьому позивач наголошує, що господарські операції, проведені між ТОВ Аутсорсинговий контакт центр та контрагентами ПП Стопкран XXI та ПП Експостач XXI підтверджується відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими належним чином, які підтверджують виконання договору, що свідчить про помилковість та безпідставність висновку податкового органу про заниження ТОВ Аутсорсинговий контакт центр податку на додану вартість у сумі 762 025,98грн.

Також такі документи в повному обсязі були надані для перевірки представникам податкового органу для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (виконані роботи, надані послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", та зауважень щодо наданих документів отримано не було.

Також, позивач звертає увагу, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти повноваження контрагента на предмет дієздатності та дотримання контрагентом законодавства, зокрема податкового.

У той же час, позивач зазначає, що на момент оформлення господарських операцій його контрагенти не перебували в процесі припинення та були зареєстровані платниками ПДВ та податку на прибуток підприємства.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Письмові заперечення обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення від 20.04.2016 року №0001901402 прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

20.11.2017 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

31.03.2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (код ЄДРПОУ 37725479) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово господарських операцій з ПП Стопкран XXI (39478270) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року та ПП Експостач XXI (39478362) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, за результатами якої складено Акт №124/26-15-14-02-03/37725479.

Висновками вказаного Акту встановлено порушення ТОВ Аутсорсинговий контакт центр вимог:

- п. п., 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п.14.1.36 п.14.1, ст.14, п.201.10. ст. 201, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого ТОВ Аутсорсинговий контакт центр занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 762 025, 98 грн. в т.ч. по періодах:

за лютий 2015 року на суму 306 399, 14 грн.,

за березень 2015 року на суму 455 626, 84 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками відповідача, у порядку пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу, позивач направив заперечення від 15.04.2016 року №9016/10/26-15-14-02-03-18 на акт перевірки від 31.03.2016 р. №124/26-15-14-02- 03/37725479, за результатами розгляду якого листом ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2016 року № 9016/10/26-15-14-02-03-18 висновки Акту перевірки залишено без змін.

20.04.2016 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001901402, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 86.7, п. 86.8, ст. 86 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) за порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями ТОВ Аутсорсинговий контакт центр збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 952 533, 00 грн., в тому числі: 762 026, 00 грн. - за податковими зобов'язаннями; 190 507, 00 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкові податкове повідомлення-рішення позивачем в порядку адміністративного оскарження оскаржено до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якого остання рішенням від 14.06.2016 року № 13183/6/99-99-11-01-02-25 зазначене повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У відповідності до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що у бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, згідно з ч.ч. 1,2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що

дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено матеріалами справи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додатну вартість у розмірі 952 533, 00 грн. податковим органом прийнято за результатами перевірки проведених фінансово - господарських операцій позивача з ПП Стопкран XXI (39478270) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року та ПП Експостач XXI (39478362) за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, висновки щодо чого було відображено в Акті перевірки №124/26-15-14-02-03/37725479 від 31.03.2016 року.

Зокрема, під час перевірки податковим органом встановлено, що ПП Стопкран XXI та ПП Експостач XXI є підприємствами, що здійснюють свою діяльність на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам, а тому перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами.

В свою чергу такий висновок було побудовано на інформації баз даних ДПІ, відповідно до яких:

- засновником, керівником, головним бухгалтером ПП Експостач XXI є Подейко Олександр Вікторович. Відповідно до податкової звітності директором, головним бухгалтером ПП Експостач XXI є Ковальов Андрій Володимирович, який являється посадовою особою ще 13 товариств. Стан платника податків - 0. Чисельність працюючих - 0 чоловік. Свідоцтво платника податків анульовано 16.03.2016 року. Основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Вартість основних фондів товариства дорівнює нулю. Останню податкову звітність ПП Експостач XXI до податкового органу подано за березень 2015 року. Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних ПП Експостач XXI податкові накладні не зареєстровано, що унеможливлює встановити номенклатуру придбаного та проданого товару;

- засновником, керівником, головним бухгалтером ПП Стопкран XXI є Подейко Олександр Вікторович. Відповідно до податкової звітності директором, головним бухгалтером ПП Експостач XXI є Ковальов Андрій Володимирович, який являється посадовою особою ще 13 товариств. Стан платника податків - 0. Чисельність працюючих - 0 чоловік. Свідоцтво платника податків анульовано 06.07.2015 року. Основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Вартість основних фондів товариства дорівнює нулю. Останню податкову звітність ПП Експостач XXI до податкового органу подано за квітень 2015 року. Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних ПП Експостач XXI податкові накладні не зареєстровано, що унеможливлює встановити номенклатуру придбаного та проданого товару.

У той же час, судом досліджені подані позивачем в підтвердження здійснення реальності господарських операцій з ПП Стопкран ХХІ та ПП Експостач XXI наступні документи:

- договір оренди обладнання та програмного забезпечення № А12/02 від 12.02.2015 року, укладений між ПП Стопкран XXI (Орендодавець) в особі директора Ковальова Андрія Володимировича та ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (Орендар).

- договір оренди обладнання та програмного забезпечення № А16/01 від 16.01.2015 року, укладений між ПП Експостач XXI (Орендодавець) в особі директора Ковальова Андрія Володимировича та ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (Орендар).

За умовами вказаних договорів Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) обладнання та програмне забезпечення для його підтримки, вартість Предмету оренди також встановлюється у Додатку № 1 до цього Договору (надалі - предмет оренди ), що належить Орендодавцю на праві власності.

Перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку № 1 до цього Договору (Специфікації), що є його невід'ємною частиною. Передача предмету оренди від Орендодавця Орендарю здійснюється за актом приймання-передачі (Додаток № 2 до цього Договору), що є його невідємною частиною.

Відповідно до розділу 4 Договору Орендар сплачує місячну орендну плату, визначену в п. З цього Договору, не пізніше місяця, наступного за тим, за який сплачується така орендна плата, згідно рахунків-фактур, які надаються Орендодавцем до 5-го (п'ятого) числа відповідного місяця. Сплата вказаної орендної плати (за погодженням Сторін) може здійснюватись частинами протягом встановлених звітних періодів за погодженням Сторін. При цьому вказані часткові сплати не обов'язково повинні бути кратними сумі місячної орендної плати.

Оплата орендної плати здійснюється безготівковим переказом на банківській рахунок Орендодавця, вказаний в цьому Договорі або в письмовому повідомленні, направленому Орендодавцем Орендарю не пізніше, ніж через 5 (п'ять) днів після зміни реквізитів. В разі порушення такого строку виконання зобов'язання з сплати орендної плати на рахунок, зазначений в цьому Договорі, вважатиметься належним виконанням.

Орендна плата за користування предметом оренди складає 958 580, 27 грн. за 1 календарний місяць, при цьому вартість технічної підтримки предмету оренди не є фіксованою та визначається сторонами у Актах приймання-передачі за кожен період оренди окремо у залежності від кількості звернень орендаря за таким період (п. 3.1 Договору.

На виконання вимог Договору № А16/01 від 16.01.2015 року позивачем надано копії: специфікації (Додаток № 1), акту приймання-передачі предмету оренди від 16.01.2015 року (Додаток № 2), податкової накладної від 28.02.2015 року № 7, акту здачі-приймання (надання послуг) № 8, платіжні доручення від 15.04.2015 року № 2378, від 17.03.2015 року № 2271, від 19.03.2015 року № 2281, від 20.03.2015 року № 2284, від 24.03.2015 року № 2298, від 25.03.2015 року № 2303, від 26.03.2015 року № 2305, від 27.03.2015 року № 2307, від 30.03.2015 року № 2311.

На виконання вимог Договору № А12/02 від 12.02.2015 року позивачем надано копії: специфікації (Додаток № 1), акту приймання-передачі предмету оренди від 16.01.2015 року (Додаток № 2), Додаток № 3 від 11.03.2015 року до Договору № А12/02 від 12.02.2015 року, податкової накладної від 31.03.2015 року № 96, акту здачі-приймання (надання послуг) № 96, платіжні доручення від 27.04.2015 року № 2433, від 24.04.2015 року № 2425, від 23.04.2015 року № 2419, від 22.04.2015 року № 2417, від 21.04.2015 року № 2415, від 20.04.2015 року № 2410, від 17.04.2015 року № 2400, від 16.04.2015 року № 2385, від 27.04.2015 року № 2433.

- договір про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії № А23/01 від 23.01.2015 року, укладений між ПП Експостач XXI (Виконавець) в особі директора Ковальова Андрія Володимировича та ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (Замовник).

- договір про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії № А23/01 від 23.01.2015 року, № А23/02 від 23.02.2015 року, укладений між ПП Стопкран XXI (Виконавець) в особі директора Ковальова Андрія Володимировича та ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (Замовник).

За умовами вказаних договорів Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі Визначення термінів в даному Договорі послуги за цим Договором, що поділяються на:

- Фіксовані щомісячні абонентські послуги зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом строків від 6 до 9 календарних місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

- Послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу MP3).

Сторони погодились з тим, що Послуги, які надаються Виконавцем відповідно до цього Договору, є ексклюзивними та наданими на замовлення, і будь-які результати таких Послуг, включаючи створені в процесі надання Послуг аналітичні матеріали, належатимуть виключно Замовнику.

На виконання вимог Договору № А23/01 від 23.01.2015 року позивачем надано копії: податкової накладної від 28.02.2015 року № 8, акту здачі-приймання (надання послуг) № 7, платіжні доручення від 14.04.2015 року № 2373, від 109.04.2015 року № 2358, від 08.04.2015 року № 2341, від 07.04.2015 року № 2340, від 06.04.2015 року № 2335, від 03.04.2015 року № 2328, від 02.04.2015 року № 2319, від 01.04.2015 року № 2316, оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631.

На виконання вимог Договору № А23/02 від 23.02.2015 року позивачем надано копії: Додатків № 1 від 11.03.2015 року до Договору № А23/02 від 23.02.2015 року, № 2 від 31.03.2015 року (розшифрування кількості наданих за період послуг), податкової накладної від 31.03.2015 року № 97, акту здачі-приймання (надання послуг) № 97, платіжні доручення від 26.05.2015 року № 2546, від 27.05.2015 року № 2547, від 28.05.2015 року № 2551, від 25.05.2015 року № 2527, від 22.05.2015 року № 2525, від 20.05.2015 року № 2521, від 19.05.2015 року № 2512, від 15.05.2015 року № 2506, від 18.05.2015 року № 2507, від 14.05.2015 року № 2499, від 12.05.2015 року № 2487, від 13.05.2015 року № 2589, від 26.05.2015 року № 2546, оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631.

- договір № А19/02 про надання послуг з пошуку та підбору персоналу від 19.02.2015 року, укладений між ПП Стопкран XXI (Виконавець) в особі директора Ковальова Андрія Володимировича та ТОВ Аутсорсинговий контакт центр (Замовник), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати за оплату послуги з пошуку та підбору персоналу, згідно до Замовлень, узгоджених сторонами (Додатки до Договору).

На виконання вимог вказаного Договору позивачем надано копії: Додатків № 1 від 11.03.2015 року, № 2 від 31.03.2015 року, акту здачі-приймання (надання послуг) № 95, податкової накладної від 31.03.2015 року № 95, платіжні доручення від 05.05.2015 року № 2452, від 28.04.2015 року № 2437, від 29.04.2015 року № 2442.

За результатами дослідження вказаних документів, суд приходить до висновку про відповідність їх вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

При цьому, суд звертає увагу та як було зазначено вище, що збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період, який підлягав перевірці, податковим органом зроблено за наявною у нього податковою інформацією, відповідно до якої штатна чисельність працівників вказаних контрагентів є меншою за ту, яка необхідна для здійснення спірних фінансово-господарських операцій.

Також, в Акті перевірки зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, вказані контрагенти позивача не придбавали товар з номенклатурою товару, який постачався на користь ТОВ Аутсорсинговий контакт центр , у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних ними у вказаному реєстрі.

Втім, судом вказані доводи відповідача не беруться до уваги, оскільки такі висновки податкового органу зроблено з наявних даних інформаційно-аналітичної системи Податковий блок , а тому є безпідставними, в силу того, що така інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань) з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Аналогічні висновки підтверджуються і судовою практикою, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року (справа № К/800/26813/16).

При цьому, суд звертає увагу, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, ПП Експостач XXI зверталося до суду з позовом до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 16.02.2015 №160220151 та зобов'язання відповідача виконувати умови договору про визнання електронних документів від 16.02.2015 №160220151, укладеного з приватного підприємства Експостач ХХІ до моменту його припинення, за результати розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року по справі № 826/15921/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 16.02.2015 №160220151, укладеного між приватним підприємством Експостач ХХІ та державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Також судом з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року по справі № 826/10841/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації наступних податкових накладних приватного підприємства Стопкран ХХІ : податкової накладної від 15.04.2015 №18, податкової накладної від 15.04.2015 №17, податкової накладної від 05.04.2015 №16, податкової накладної від 02.04.2015 №15. Вважаються прийнятими та зареєстрованими податкові накладні приватного підприємства Стопкран ХХІ від 15.04.2015 №18, від 15.04.2015 №17, від 05.04.2015 №16, від 02.04.2015 №15 днем їхнього надіслання платником податку, а саме: 21.05.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року по справі № 826/11312/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 07 жовтня 2015 року адміністративний позов Приватного підприємства Стопкран XXI задоволено. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби міста Києва у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за квітень 2015 року. Вважати податкову звітність - податкову декларацію податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за квітень 2015 року прийнятими та зареєстрованими 16 травня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року по справі № 826/18187/15 адміністративний позов Приватного підприємства Стопкран ХХІ задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 12 лютого 2015 року № 10022015.

У той же час, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 16 березня 2016 року по справі № 826/19818/15 адміністративний позов Приватного підприємства Стопкран ХХІ задоволено частково. Визнано протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Шевченківського району реєстраційної служби щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису 10741430011053001 від 06.07.2015. Зобов'язано державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Шевченківського району реєстраційної служби скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис 10741430011053001 від 06.07.2015 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Отже, вказані рішення суду підтверджують поважність відсутності реєстрації податкових накладних ПП Стопкран ХХІ та ПП Експостач XXI у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, доводи податкового органу, що були покладені в основу висновків безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, суд вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі № К/800/3837/16 звернуто увагу на необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Також, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2016 року у справі № 808/7907/13-а в якому, зокрема, закріплені межі доказування під час розгляду справ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Верховний Суд України зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В даному випадку, у матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Стопкран ХХІ , ПП Експостач XXI , які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять в собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Відповідачем також не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платників ПДВ.

Також доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що результати наданих робіт і послуг ПП Стопкран ХХІ та ПП Експостач XXI спожиті ТОВ Аутсорсинговий контакт центр у межах його господарської діяльності та реалізовано результати на користь третіх осіб, на підтвердження чого позивачем надано відповідні пояснення та докази. Зокрема, шляхом укладання Договорів про надання послуг з ПрАТ МТС Україна .

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2016 року №0001901402, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр (код ЄДРПОУ 37725479, 04070, м. Київ, вул. Братська, 8, кімната 207) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20 квітня 2016 року №0001901402.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий контакт центр (код ЄДРПОУ 37725479, 04070, м. Київ, вул. Братська, 8, кімната 207) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 665 (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 99 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін