Рішення

від 28.09.2018 по справі 826/9549/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 вересня 2018 року                      № 826/9549/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявним у справі матеріалами адміністративну справу за позовом  Підприємства Центрального будинку художника Спілки художників України до                  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного                     управління ДФС у м. Києві про               зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Підприємство Центрального будинку художника Спілки художників України (далі – позивач) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач) та просить суд зобов'язати відповідача  перевести та зареєструвати позивача на спрощену систему оподаткування зі ставкою 5%, 3 група. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2016 року суддею Іщуком І.О. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. У зв'язку з припиненням повноважень судді Іщука І.О., 17.02.2017 року на підставі «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах» справу №826/9549/16, передано на розгляд головуючому судді Арсірію Р.О. Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017 р. №7694 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/9549/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 року суддею Амельохіним В.В. справу 826/9549/16 прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно прийняв рішення про відмову перевести позивача на спрощену систему оподаткування, оскільки положення статуту підприємства не містить розподілу часток у статутному капіталі, які б належали Національній спілці художників України чи будь-якій іншій юридичній особі, як учаснику підприємницького товариства. Крім того, позивач звертає увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 року К/800/40234/13, та зазначає про ідентичність спору. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. При цьому, згідно реєстраційних даних Підприємства Центрального будинку художника Спілки художників України, засновником підприємства є Національна спілка художників України (код ЄДРПОУ: 00185471) – сума внеску в статутний фонд складає 100 відсотків (Національна спілка художників України не є платником єдиного податку). Крім того, Підприємство Центральний будинок художника Спілки художників України просить перевести його на спрощену систему оподаткування з відсотковою ставкою 5 відсотків, при цьому є платником ПДВ (дата реєстрації 10.11.2016 року ІПН 001854726592). 08.02.2018 року ухвалено про продовження розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування вх. № 27602/10 від 12.05.2016 року. Листом №14656/10/26-59-12-04-22 від 17.05.2016  відповідач залишив вказану заяву позивача без виконання, оскільки згідно із підпунктом 291.5.5. пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, а згідно реєстраційних даних засновником підприємства є Національна спілка художників України (код ЄДРПОУ: 00015912) – сума внеску в статутний фонд складає 100 відсотків (Національна спілка художників України не є платником єдиного податку). Позивач вважає таке рішення необґрунтованим, а відмову незаконною у зв'язку з чим звернувся із даним позовом до суду. Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне. Згідно із статтею 10 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07.10.1997 №554-97/ВР (далі – Закон №554-97/ВР) з моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок набувають статусу юридичної особи. Відповідно до п. 2.6 Статуту засновника Підприємства Центрального будинку художника Спілки художників України, дана спілка складається з 33-х територіальних організацій. Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу ХIV ПК України. Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5  000  000 гривень. Згідно з п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку. Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи). Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків. Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Дане роз'яснення міститься на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/306141.html). Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), засновником позивача є Національна спілка художників України (код ЄДРПОУ: 00015912), внесок до статного статутного капіталу позивача складає 13  258 грн, 100% та не є платником єдиного податку, а тому не може перейти до спрощеної системи оподаткування. Водночас, згідно даних з ЄДР, розмір внеску до статутного фонду Національної спілки художників України – 0,00 грн. При цьому в Реєстрі платників податку (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv) міститься інформація про те, що позивач (код ЄДРПОУ: 00185471), після звернення до суду з даним позовом (22.06.2016) отримав 11.10.2016 статус платника ПДВ за ІПН 001854726592, дана дія розцінюється судом таким чином, що у позивача відпала потреба у перехід на спрощену систему оподаткування та він відмовляється від застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідно до пп. 5 п. 293.8 ст. 293 ПК України у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Отже, платник єдиного податку не може перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі реєстрації його як платником податку на додану вартість. З огляду на вищевикладене, підприємству було відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування. Суд не приймає до уваги посилання позивача на позицію Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 25.03.2014 року у справі К/800/40234/13, оскільки в тій справі досліджувалось інші обставини по справі, зокрема, у позивача був взагалі відсутній сформований статутний капітал, та останній не мав статусу платника ПДВ. Враховуючи зазначене, суд вважає вказані позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до положень частини 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню. Враховуючи те, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – В И Р І Ш И В: В задоволенні адміністративного позову Підприємству Центрального будинку художника Спілки художників України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 1-5, код ЄДРПОУ 00185471) відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                               В.В. Амельохін