УХВАЛА
21 вересня 2018 року
Київ
справа №808/2729/17
касаційне провадження №К/9901/54327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №808/2729/17 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови Хортицького району м. Запоріжжя" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Релігійна організація "Релігійна громада Свідків Єгови Хортицького району м.Запоріжжя" у вересні 2017 року звернулася до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005321313, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 32919,26грн., №0005341313, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 2809,56грн., №0005331313, яким застосовано штраф у сумі 510 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 02.11.2017 позовні вимоги задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.03.2018 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося 23.06.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статтей 168, 171 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, на підставі положень частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 06.08.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано скаржником 16.07.2018, що підтверджується поштовим відправленням №4900063372892, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаної постанови на адресу відповідача.
Враховуючи викладене, а також положення вимог частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/2729/17 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0005321313, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 32919,26грн., №0005341313, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 2809,56грн., №0005331313, яким застосовано штраф у сумі 510грн.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідно до абзацу "б" підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України постановою № 653 від 26.11.2014 затверджено Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, згідно з пунктом 2 якого не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб сума благодійної допомоги для забезпечення житлом та житлово-комунальними послугами, а також паливом, необхідним для приготування їжі та обігрівання приміщення, транспортне обслуговування, пов'язане з переміщенням осіб з тимчасово окупованої території України та території проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (який був чинним до 02.12.2015), до якого віднесено й м. Маріуполь Донецької області.
Таким чином, з огляду на викладене, вказані правовідносини, а саме дарування релігійною організацією "Релігійна громада Свідків Єгови Хортицького району м.Запоріжжя", яка у розумінні пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" є благодійником, ОСОБА_2 квартири, яка на момент угоди мала статус внутрішньо переміщеної особи, підпадають під дію підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 і абзацу "б" підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України, а тому у позивача були відсутні підстави для включення вартості дарунка до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0005321313, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 32919,26грн., №0005341313, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 2809,56грн., №0005331313, яким застосовано штраф у сумі 510грн., не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частиною четвертою статті 332, статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Поновити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №808/2729/17.
2. Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №808/2729/17 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови Хортицького району м. Запоріжжя" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2018 |
Оприлюднено | 02.10.2018 |
Номер документу | 76821032 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Уханенко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні