Рішення

від 17.09.2018 по справі 342/235/18

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/235/18

Провадження № 2-о/342/30/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І., позивачки ОСОБА_1, відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 22 липня 1987 року жилий будинок з приналежними господарськими будівлями, спорудами по АДРЕСА_1 на праві особистої власності належав колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_5. При житті 24 квітня 2000 р. ОСОБА_5 зробила письмове розпорядження на випадок своєї смерті, яким все своє майно заповіла позивачці, заповіт посвідчений секретарем виконкому Торговицької сільської ради Городенківського району, зареєстрований в реєстрі за № 45. ОСОБА_5 є бабусею позивачки по батьковій лінії, вона померла ІНФОРМАЦІЯ_20 р. З метою реалізації свого спадкового права позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про оформлення власності на спадкове майно за заповітом. Вивчивши представлені позивачкою документи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі, оскільки спадкове господарство зареєстроване як колгоспний двір, головою якого була спадкодавець, і кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 р., належить відповідна частка житлового будинку. Згідно інформації, наданої виконкомом Торговицької сільської ради, станом на 15.04.1991 р. у спадковому господарстві були зареєстровані та проживали: голова двору - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 р., син спадкодавця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка спадкодавця - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, онук спадкодавця - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, онука спадкодавця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 З приводу оформлення спадщини чи виділення частки члена колгоспного двору не звертався ніхто, відповідачі не заперечують щодо визнання права власності за позивачкою. З часу досягнення повноліття позивачка допомагала бабусі у веденні господарства та обслуговуванні житла, обробляла земельну ділянку, однак не може реалізувати своє спадкове право через реєстрацію господарства як колгоспного двору.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить позов задовольнити. Суду пояснила, що спадкодавець ОСОБА_5 є мамою її батька ОСОБА_2. Чоловік спадкодавця, одночасно дідусь позивачки, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_21. На час смерті спадкодавця позивачка проживала разом з нею, фактично спадщину прийняла. Причина, по якій нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_2, - належність домоволодіння колгоспному двору, в якому частка померлої не визначена. Пояснила, що відповідачі в справі - це її батьки ОСОБА_2, ОСОБА_3, і брат ОСОБА_4.

Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали, не заперечують щодо задоволення позову. Відповідач ОСОБА_2 уточнив, що вулиця, на якій розміщений спадковий житловий будинок, в даний час має назву АДРЕСА_3

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в заяві зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_4

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

З копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 22 липня 1987 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 142 від 10 липня 1987 р., слідує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5.

Довідкою № 1837, виданою 12.12.2017 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району стверджується, що згідно попередніх рішень сільвиконкому АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 а номер індивідуального житлового будинку не змінено.

Копія довідки № 71 про об'єкт нерухомого майна, виданої 27.11.2017 р. ФОП ОСОБА_7 свідчить, що самочинних будівель по АДРЕСА_1 немає; згідно архівних даних ОКП КМБТІ станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право власності, виданого 22.07.1987 р. виконкомом Городенківської районної Ради.

Станом на 15.04.1991 року в господарстві по АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 - голова господарства, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 - син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 - невістка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 - онук, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 - онучка, що підтверджується довідкою № 1829, виданою 08.12.2017 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

За заповітом, посвідченим 24 квітня 2000 р. секретарем виконкому Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в реєстрі за № 45, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, жителька АДРЕСА_1 усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона відповідно до чинного законодавства України буде мати право, заповіла своїй внучці ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, яка проживає в АДРЕСА_1 Заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 45224533, що доводиться копією Інформаційної довідки № 51148161 зі Спадкового реєстру, виданої 06.03.2018 року.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_20 р., актовий запис № 3 від 05 січня 2015 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 05 січня 2015 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Довідкою № 1830, виданою 08.12.2017 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області підтверджується, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 р. а/з № 3 від 05.01.2015 р., на час смерті проживала та була зареєстрована АДРЕСА_4; і з нею були зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 - син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 - невістка, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 - онучка, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16 - правнук, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_17 - правнучка.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого 30 жовтня 1984 року Торговицькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, встановлено, що її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, запис за № 46 від 30 жовтня 1984 р. в книзі реєстрації актів про народження. Після одруження 01.09.2002 року з ОСОБА_16 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , запис за № 4 від 01 вересня 2002 р. в книзі реєстрації актів про одруження, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого Торговицькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Про те, що спадкодавець ОСОБА_5 є матір'ю батька позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_18, свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого 21 серпня 1964 р. Городенківським рай бюро ЗАГС Івано-Франківсьокої області.

Наведене свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_5, оскільки проживала з померлою на час її смерті.

Частиною 1 ст.1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Із копії спадкової справи, наданої суду приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Стефурак Н.Я. встановлено, що після смерті ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом 06 березня 2018 р. звернулась ОСОБА_1 Копією Витягу № 51148600 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06.03.2018 року доводиться, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 62104923 (номер у нотаріуса 34/2018), спадкодавець - ОСОБА_5, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_20 р.

До складу спадщини ОСОБА_5 входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1. З копії технічного паспорта на згаданий садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлено, що житловий будинок збудований в 1961 р., інші господарські будівлі та споруди збудовані в 1984, 1985, 1991 роках. Як вбачається із звіту про оцінку житлового будинку № 30112017¬_00217 ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 станом на 30.11.2017 р. становить 99002 грн.

Постановою приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу від 06.03.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20 р., з посиланням на те, що вищезгадане господарство належало колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_5, будинок не належав померлій в цілому, частка померлої в даному житловому будинку конкретно не визначена.

Судом встановлено, що позивачка, як спадкоємець за заповітом ОСОБА_5, фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті баби, колишні члени колгоспного двору - відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_15 та ОСОБА_4 не заперечують відносно задоволення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_19, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо Апеляційному суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Місце проживання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 область.

Місце проживання відповідача ОСОБА_4 АДРЕСА_5

Повне судове рішення складене 27.09.2018 року.

Суддя: Ничик Г. І.