Вирок

від 28.09.2018 по справі 672/1014/18

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1014/18

Провадження №1-кп/672/103/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорук І.М.

з участю: секретаря судового засідання Жиловської Т.В.,

прокурора Гома В.О.,

представника потерпілого- Городоцької районної ради - ОСОБА_1, захисників Лебідь О.П., Чухась М.С.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Городку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за внесеного до ЄРДР за № 12018240120000233, по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхнячка Сколівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, неодруженого, раніше не судимого, колишнього військовослужбовця за контрактом військової частини А2641 (м. Кам'янець-Подільський), у військовому званні солдат , та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Севастополь АР Крим, жителя АДРЕСА_2 громадянина України, освіта середня, неодруженого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.185 КК України

встановив:

Згідно угоди про примирення ОСОБА_4, 07.02.2018 року призваний на військову службу Городоцьким районним військовим комісаріатом за контрактом у військову частину А2641 (м. Кам'янець - Подільський) та призначений на посаду сапера розмінування групи спеціального мінування загону спеціального мінування.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України

Про оборону України , ч. 1 ст. 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Згідно до положень ст. 24 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу за контрактом вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Відтак, з моменту відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

26.06.2018 року ОСОБА_4 звільнений з лав Збройних сил України через службову невідповідність.

Разом з цим, що 14 червня 2018 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в с. Лісоводи, Городоцького району Хмельницької області, неподалік цілісного майнового комплексу Лісоводської дитячо-юнацької спортивної школи, що знаходиться за адресою: с. Лісоводи, вул. Ткачука, 88, Городоцького району Хмельницької області та знаходиться в оперативному управлінні Городоцької районної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос агропромислового комплексу України та належить Городоцькій районній раді, вирішили проникнути у вищевказаний комплекс через отвір у дерев'яних дверях, які ведуть до підвалу, з метою пограти у настільний теніс.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи у приміщенні даного спорткомплексу, вирішили вчинити крадіжку алюмінієвих пластин, що використовувалися, як декор між дерев'яними плитами, які являються оздобленням стін в кімнатах, з метою власного збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний намір, цього ж дня, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні вищевказаного спорткомплексу, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, переконавшись у тому, що в приміщенні спорткомплексу, яке не обладнане будь-якими засобами захисту, а також неподалік останнього, немає його власників та інших осіб, якими вони могли бути викритий, шляхом вільного доступу, з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, таємно, викрали 54 алюмінієві пластини, загальною вагою 55 кг, а саме, позривавши їх із стін в приміщеннях двох вбиралень та однієї душової, та викинувши їх через вікно на тильну сторону приміщення спорткомплексу.

Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи свої злочинні дії, 15.06.2018 року, близько 01 год. 00 хв., переніс частину алюмінієвих пластин до себе додому, а саме на господарство, що розташоване по вул. АДРЕСА_3, залишивши частину пластин біля приміщення спорткомплексу. ОСОБА_4 в той час перебував у приміщенні спорткомплексу.

Разом з цим, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця 15.06.2018 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5, завантаживши у автомобіль свого знайомого ОСОБА_6 алюмінієві пластини, що знаходилися вдома у ОСОБА_5, та після цього, забравши ще частину пластин, які знаходилися біля приміщення спорткомплексу, з метою власного збагачення, близько 23 год. 00 хв., перевезли їх до пункту прийому металобрухту, що розташований у м. Городок по вул. Л. Чайкіної, та здали вищевказані пластини, обмінявши їх на грошові кошти у сумі 990 грн.

За вказаних обставин ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав належні Городоцькій районній раді алюмінієві пластини, що використовувалися, як декор між дерев'яними плитами в кімнатах цілісного майнового комплексу Лісоводської дитячо-юнацької спортивної школи у кількості 54 шт., вагою 55 кг., чим спричинили матеріальних збитків на загальну суму 1925 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинили злочин, відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 185 КК України.

28.09.2018 року між представником потерпілого -Городоцької районної ради Хмельницької області ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди ОСОБА_4, ОСОБА_5 беззаперечно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4, у виді обмеження волі строком на один рік із звільненням від відбування покарання із застосуванням ст.. 75 КК України.

Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді обмеження волі строком на один рік із звільненням від відбування покарання із застосуванням ст.. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1, обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили затвердити угоду про примирення. Захисники не заперечили проти укладення угоди.

Прокурор вважає, що умови угоди відповідають вимогам закону, а тому вона підлягає затвердженню.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши угоду про примирення, вважає, що укладена угода про примирення відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинувачених; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним, обвинувачені мають можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання та можуть нести узгоджене покарання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з'ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_1 цілком розуміє свої права та наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 цілком розуміють права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом. Обвинувачені в судовому засіданні безумовно та беззастережно пояснили про повне визнання вини та всіх обставин інкримінованого злочину.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік із звільненням від відбування покарання із застосуванням ст.. 75 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік із звільненням від відбування покарання із застосуванням ст.. 75 КК України.

Погоджене, на думку суду, покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, принципам його призначення та санкції ч.2 ст.185 КК України. Обвинувачені погоджуються на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого та обвинуваченими, призначенні обвинуваченим узгодженого сторонами виду покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №12018240120000233 між представником потерпілого - Городоцької районної ради Хмельницької області ОСОБА_1 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю один рік.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю один рік.

Покласти на ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: алюмінієві пластини у кількості 54 шт. вагою 55 кг повернути потерпілому - Городоцькій районній раді Хмельницької області після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Апеляційного суду Хмельницької області через Городоцький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення та набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.М.Федорук