Рішення

від 21.09.2018 по справі 195/401/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/401/18

2/195/172/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

21.09.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., за участю: представника позивача - прокурора Скрипченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до ОСОБА_1 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення ОСОБА_1 сільської ради, договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся з позовом до суду до відповідачів ОСОБА_1 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 сільської ради, договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку.

До розгляду справи по суті позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, де зазначено, що необхідно уточнити пункт 1 позовних вимог, та викласти їх у наступній редакції: визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_1 сільської ради №343-24/УІІ від 31.10.2017 Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 на території ОСОБА_1 сільської ради, площею 8,15 га кадастровий номер 1225483200:01:002:0178.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що інтереси держави є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

31.10.2017 ОСОБА_1 сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області прийнято рішення №343-24/УІІ про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 на території ОСОБА_1 сільської ради площею 8,15 га кадастровий номер 1225483200:01:002:0178, строком на 10 років.

На підставі вказаного рішення, 04.11.2017 між ОСОБА_1 сільською радою Томаківського району та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки комунальної власності (далі - Договір), який 13.11.2017 зареєстрований у державного реєстратора Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості за №23430502.

Рішення ОСОБА_1 сільської ради №343-24/VІІ від 31.10.2017 є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Відтак, надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення .

В порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України рішення ОСОБА_1 сільської ради №343-24/VІІ від 31.10.2017 прийнято без проведення земельних торгів, а ОСОБА_2 набув право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності не на конкурентних засадах .

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_1 сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, але подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з'явився, про дні, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому один раз надав суду заяву про відкладення судового засідання з приводу хвороби, та долучив медичну довідку, судове засідання призначене на 14.05.2018 року за таких обставин відкладалося, в наступному відповідач надавав суду заяви , а саме від 04.09.2018 року та 21.09.2018 року про відкладення слухання справи , так як він зайнятий на польових роботах, та заперечував проти слухання справи за його відсутності, жодних доказів до заяв долучено не було. Свою позицію відповідач виклав у запереченнях на позовну заяву у письмовому вигляді, де заперечує проти позову у повному об'ємі та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на викладене, суд вбачає у діях відповідача зловживання процесуальними правами, а саме вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, що відповідно до ст. 44 ЦПК України - є неприпустимим. Відповідач по справі є самозайнятою особою, про дату та час судових засідань повідомляється завчасно, поважних причин своєї неявки у судові засідання суду не надав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути цивільну справу за відсутності відповідача - ОСОБА_2

Свої заперечення проти позову відповідач обгрунтовує тим, що він є добросовісним користувачем спірної земельної ділянки, ним сплачено грошові кошти в якості орендної плати за землю за 2017 рік та 2018 рік, оброблено ділянку, яка була в занедбаному стані більше 10 років, викорчувано дерева, внесено мінеральні добрива. Зазначене свідчить про виконання усіх умов договору оренди землі від 04.11.2017 з його боку та відсутність підстав для його розірвання чи визнання недійсним.

Ним земельну ділянку в оренду отримано в правомірний спосіб, органом, який правомочний розпоряджатись земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності, технічну документацію погоджено в установленому порядку.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 та ч. 4 ст. 56 ЦПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою.

13.11.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №23430502 за ОСОБА_2 зареєстровано право користування на правах оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 8,15 га, кадастровий номер 1225483200:01:002:0178. Право користування зазначеною земельною ділянкою виникло у ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.11.2017, укладеного з ОСОБА_1 сільською радою на підставі рішення №343-24/УІІ від 31.10.2017, що підтверджується доданими до матеріалів справи копією вказаного договору оренди землі від 04.11.2017 р., актом прийому-передачі земельної ділянки від 08.11.2017 р., Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 104194650 від 17.11.2017 р.

З рішенням ОСОБА_1 сільської ради №343-24/УІІ від 31.10.2017 Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 на території ОСОБА_1 сільської ради» вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 було дійсно передано вищевказану земельну ділянку, копію вказаного рішення додано до матеріалів справи.

Вказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято з перевищенням наданих йому повноважень за відсутності правових підстав, тому є незаконним.

Вищевикладені обставини також підтверджуються доданими до матеріалів справи копіями наступних документів: розпорядження Томаківської РДА від 12.01.2017 №12-р Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (паю) ОСОБА_1 сільській раді Томаківського району Дніпропетровської області ; технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості), яка надається у комунальну власність ОСОБА_1 сільській раді Томаківського району Дніпропетровській області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; розпорядження РДА Томаківського району від 02.06.2017 №127-р Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 сільській раді Томаківського району Дніпропетровській області ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.08.2017 №94626469; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.11.2017 №НВ-1205459572017; інформація ОСОБА_1 сільської ради від 26.02.2018 № 55.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування нерухоме майно, що є у комунальній власності територіальної громади селища є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, то незаконне вибуття такого майна з володіння та користування територіальної громади підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам громадян та держави, яка відповідно до ст.ст. 7, 142 Конституції України, гарантує та фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Передача в оренду спірної земельної ділянки відбулася на підставі протиправного рішення органу місцевого самоврядування, якому державою надані повноваження здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин.

Враховуючи викладене, Нікопольською місцевою прокуратурою встановлена наявність підстав для вжиття представницьких повноважень, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру , з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. З ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Статтею 127 Земельного кодексу України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття рішення та укладення договору), земельні ділянки комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 135 цього ж кодексу визначено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі - продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно із ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.

Частинами 2 та 3 ст. 134 Земельного Кодексу України визначено випадки, за якими земельні ділянки або право на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) і передача в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не підпадає.

Відтак, надання спірної земельної ділянки в оренду не належить до випадків, передбачених частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України, а тому необхідною умовою для передачі в оренду в такому випадку є проведення земельних торгів, за результатами яких органом місцевого самоврядування приймається відповідне рішення.

В порушення вимог ст.ст. 124, 127, 134, 135 Земельного кодексу України рішення ОСОБА_1 сільської ради я №343-24/УІІ від 31.10.2017 прийнято без проведення земельних торгів, а ОСОБА_2 набув право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності не на конкурентних засадах.

Вказані обставини підтверджуються інформацією ОСОБА_1 сільської ради від 26.02.2018 №55.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, рішення ОСОБА_1 сільської ради я №343- 24/УІІ від 31.10.2017 підлягає визнанню незаконним.

Відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки площею 8,15 га кадастровий номер 1225483200:01:002:0178 від 04.11.2017 був укладений сторонами з порушенням процедури, передбаченої статтею 124 Земельного кодексу України, він підлягає визнанню недійсним.

Недотримання органом місцевого самоврядування визначеної законом процедури передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 03.06.2014 у справі №3-22гс14.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України та ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім цього, згідно із вимогами ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Так, Європейський суд з прав людини визнає, що саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02.11. 2004 року в справі Трегубенко проти України ).

Таким чином, правочин вчинений сторонами з порушенням законодавства України щодо об'єкту права власності Українського народу не відповідає інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання його недійсним.

Вказаний спосіб захисту передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З огляду на незаконність набуття ОСОБА_2 права користування спірною земельною ділянкою, земельна ділянка площею 8,15 га кадастровий номер 1225483200:01:002:0178 підлягає поверненню територіальній громаді.

Згідно ст. 141 ЦПК України, ст. 4 ЗУ Про судовий збір з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , ст. ст. 116, 122, 124, 127, 134, 135, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,16, 21, 203, 215, 216, 228, 1212 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до ОСОБА_1 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04525248, с.Зелений Гай, вул. Центральна, 18 Томаківського району Дніпропетровської області), ОСОБА_2 (прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання незаконним рішення ОСОБА_1 сільської ради, договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_1 сільської ради №343-24/УІІ від 31.10.2017 Про передачу в оренду земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 на території ОСОБА_1 сільської ради , площею 8,15 га кадастровий номер 1225483200:01:002:0178.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 04.11.2017 загальною площею 8,15 га (кадастровий номер 1225483200:01:002:0178) розташованої на території ОСОБА_1 сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 сільською радою (код ЄДРПОУ 04525248) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН2456212390)

Зобов'язати ОСОБА_2 (ІПН2456212390) повернути ОСОБА_1 сільській раді (код ЄДРПОУ 04525248) земельну ділянку загальною площею 8,15 га (кадастровий номер 1225483200:01:002:0178) за актом приймання-передачі.

Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради (код ЄДРПОУ 04525248) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38 МФО 820172 р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 2643 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00 коп.) .

Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради (код ЄДРПОУ 04525248) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38 МФО 820172 р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 2643 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН2456212390) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38 МФО 820172 р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938) судовий збір у сумі 2643 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 00 коп.) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 28.09.2018 року .

Суддя: ОСОБА_3