Постанова

від 29.10.2010 по справі 2-а-324/10-1119

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-324/10 р.-1119

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого - судді Бондаренка Г.К.;

при секретарі Скочко О.В.; розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Олександрійської роти ДПС ДАІ прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відповідачем постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВА без номера від 07.07.2010 року, посилаючись на те, що 13 серпня 2010 року він отримав у відділі державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови. На його прохання було надано копію постанови, в якій зазначено, що

07.07.2010року в 5 годин 50 хвилин на а/д Знам'янка - Луганськ - Ізверино він, керуючи автомобілем Форд д\н ВА 27-45 АР, перевищив встановлену швидкість на 23 км., рухався з швидкістю 63 км/годину в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 40 км. чим порушив п. 12.96 ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом Беркут № 0501097. Прочитавши копію постанови ВДАІ, він згадав, що 07.07.2010 року рухався по зазначеній дорозі і його зупинили особи в форменому одязі працівників міліції. Один з них підійшов до мого автомобіля, не відрекомендувавши себе та не пред'явивши своє посвідчення, повідомив, що ніби то він перевищив швидкість руху, - рухався зі швидкістю 63 км./годину - та почав складати протокол. На його вимогу показати яким приладом зафіксовано перевищення швидкості, вказана особа мельком показала йому щось схоже на радар і пояснила, що інша особа в форменому одязі працівників міліції в даний момент повинна працювати з приладом фіксації швидкості. Він намагався пояснити особі в одязі працівника ДПС ВДАІ, що не перевищував швидкість, так як на спідометрі була швидкість 40 км/годину, що вказаний факт можуть підтвердити свідки, які сиділи на той час в його автомобілі та запропонував відібрати у них письмові пояснення. В його проханні було відмовлено. Він вдруге попросив надати можливість написати пояснення про не перевищення швидкості і сказав, що дії особи в форменному одязі незаконні і він змушений буде звертатися до суду. Особа, яка його зупинила, вислухавши його сказала, що на перший раз попереджає про відповідальність за перевищення швидкості, а також дала бланк для підпису, пояснивши, що він підписує попередження. Він, заспокоївшись, поставив на тому місці, де вказала особа в форменому одязі підпис і з думкою, що він

лише попереджений і штрафу сплачувати не буде, поїхав додому. В відділі ДВС він з'ясував, що штраф все таки наклали, хоча ні постанова, ні протокол не були складені на місці затримання, і йому нічого не надано. Виходячи з вказаного, його працівники ДПС ДАІ обдурили, сказавши, що він підписує попередження, а насправді він підписав постанову. Саме з копії постанови він дізнався, що саме відповідач зупинив його

07.07.2010року та обдурив, підсунувши для підпису пустий бланк постанови про адміністративне правопорушення, чим позбавив мене можливості вчасно оскаржити постанову до суду. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення є необгрунтованим та недоведеним з таких підстав.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому було відмовлено у залученні свідків, права та обов'язки, передбачені ст. 268 КупАП, не були роз'яснені, постанова та протокол взагалі не складалися на місці.

Крім того вказана в постанові швидкість 63 км на годину сумнівна тому, що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості Беркут кут огляд регулюється, прилад Беркут може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухався поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що вимірювана швидкість насправді є швидкістю автомобіля, який рухався або праворуч, або ліворуч або навіть у кількох десятках метрів від його автомобіля.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, пославшись на обставини, викладені у позові.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, але у судове засідання не з'явився, причину неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутність не подав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідач не виконав свого обов'язку по доказуванню правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача , суду не надав. Такі докази у справі відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вина позивача у порушенні вимог ПДР України не доведена, а тому в його діях склад правопорушення, передбачений ч.І ст. 122 КУпАП, відсутній, а зазначена вище постанова щодо позивача є незаконною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256,283,288,289 КУпАП, ст. ст. 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВА без номера від 07.07.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Олександрійської роти ДПС ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_2, про накладання на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу розміром 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП.

Постанова є статочною і оскарженню не підлягає.

Суддя Онуфріївського

районного суду ОСОБА_3