Рішення

від 05.09.2018 по справі 908/1175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/82/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05.09.2018 Справа № 908/1175/18

          м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” (69096 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, код ЄДРПОУ 23288728)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” (69032 м. Запоріжжя, вул. Доківська, 1, код ЄДРПОУ 39539267)

про стягнення 285750 грн. 86 коп.

          за участю

представника позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

20.06.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” (69032 м. Запоріжжя, вул. Дяківська, 1, код ЄДРПОУ 39539267) про розірвання договору підряду № 15/03 від 15.03.2017 р., стягнення 277 100 грн. 00 коп. основного боргу, 8 650 грн. 86 коп. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2018 р., справу № 908/1175/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.06.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1175/18, присвоєно справі номер провадження 27/82/18 та призначено підготовче судове засідання на 09.07.2018 р.

Справа № 908/1175/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

09.07.2018 р. судом проведено підготовче засідання у справі № 908/1175/18 за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 09.07.2018 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідач не прибув в підготовче засідання, засідання суду було відкладено на 15.08.2018 р.

15.08.2018 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/1175/18.

           15.08.2018 р. представник позивача звернувся до суду з заявою б/н (вх № 08-08/14610/18 від 15.08.2018 р.) про уточнення заявлених позовних вимог. Просить суд суму в розмірі 277 100 грн. 00 коп. вважати не основним боргом, як зазначено у позовній заяві, а передплатою за роботи по обслуговуванню систем вентиляції згідно договору № 15/03 від 15.03.2017 р., як зазначено у платіжних доручення “призначення платежу”.

Заяву представника позивача, про уточнення позовних вимог судом прийнято.

Крім того, звернувся до суду з письмовою заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заяву представника позивача, в порядку ч.6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято.

15.08.2018 р. суд перейшов до розгляду справи № 908/1175/18 по суті.

Ухвалою суду від 15.08.2018 р., підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Оголошено перерву до 05.09.2018 р.

У судовому засіданні 05.09.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представники сторін Товариства з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс”, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ”, м. Запоріжжя у судове засідання 05.09.2018 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином, причини своєї неявки у засідання суду не повідомили.

У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви б/н (вх № 08-08/14610/18 від 15.08.2018 р.) про уточнення заявлених позовних вимог. Позивач просить суд: розірвати договір підряду № 15/03 від 15.03.2017 р. та стягнути з відповідача на користь позивача 277 100 грн. 00 коп. передплати за роботи по обслуговуванню систем вентиляції згідно договору № 15/03 від 15.03.2017 р., 8 650 грн. 86 коп. пені.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, клопотань про розгляд справи без представника відповідача або про відкладення розгляду справи не заявлено. Про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” є: 69032 м. Запоріжжя, вул. Доківська, 1, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

15.03.2017 р. між ТОВ «Исток-Плюс» (замовник) та ТОВ «ВБК Юженергомонтаж» (підрядник) був укладений договір підряду № 15/03.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується своїми силами виконати роботи по облаштуванню системи вентиляції в приміщенні аптечного складу (що належить Замовнику), розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренко, 4 (надалі - Роботи), а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Роботи включають у себе:

- поставка матеріалів, обладнання відповідно затвердженої Замовником Специфікації (додатку № 1 до договору) - надалі Обладнання;

- монтажні роботи.

Відповідно до п. 3.1 договору термін виконання робіт складає 80 календарних днів з моменту здійснення Замовником авансового платежу відповідно до п. 5.1.1 договору в розмірі 136 050,00 грн. разом з ПДВ, а також за умови будівельної готовності об'єкту.

Згідно п. 5.1.2 договору наступна (друга) оплата в розмірі 136 050,00 грн. разом з ПДВ Замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Підрядника повідомлення про готовність відвантаження приточно-витяжного устаткування (обладнання) з заводу виробника.

Враховуючи умови договору та отримання 05.09.2017 р. замовником від підрядника повідомлення про готовність відвантаження приточно-витяжного устаткування (обладнання) з заводу виробника, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові суми в розмірі:

- 136 050 (сто тридцять шість тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. разом з ПДВ, 20 квітня 2017 року, відповідно до платіжного доручення № 875 від 20.04.2017 року - за обладнання;

- 136 050 (сто тридцять шість тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. разом з ПДВ, 07 вересня 2017 року, відповідно до платіжного доручення № 1642 від 07.09.2017 року - за обладнання;

- 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. разом з ПДВ, 07 березня 2018 року, відповідно до платіжного доручення № 354, від 07.03.2018 року – за монтажні роботи.

В порушення умов договору, в узгоджені строки відповідач не приступив до виконання робіт, суму передоплати в розмірі 277 100 грн. 00 коп. не повернув, що послугувало звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 173, 174 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

          За своєю правовою природою та ознаками, укладений між сторонами договір № 15/03 від 15.03.2017 р. є договором підряду. Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено та підтверджено матеріалами

справи, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на день розгляду справи у господарському суді, відповідач роботи не виконав, суму попередньої оплати не повернув.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” передплати за роботи по обслуговуванню систем вентиляції згідно договору № 15/03 від 15.03.2017 р. в розмірі 277 100 грн. 00 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 650 грн. 836 коп. пені.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (далі – Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 8.1 договору, яким передбачено, що за порушення строків виконання робіт, а також строків усунення недоліків або виконання гарантійних зобов'язань, передбачених даним договором, при умові виконання замовником своїх зобов'язань за даним договором, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі в розмірі 0,01 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який виплачується пеня, розрахована від суми невиконаних (несвоєчасно виконаних) робіт, за кожний день прострочення.

За невиконання зобов'язання по виконанню робіт за договором № 15/03 від 15.03.2017 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 8 650 грн. 86 коп., яка розрахована за період з 10.07.2017 р. по 20.06.2018 р.

Факт порушення відповідачем термінів виконання робіт, передбачених договором, є доведеним і вимога про стягнення заявленої позивачем пені в розмірі 8 650 грн. 86 коп. є доведеною та підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявленої позивачем до стягнення суми пені.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір підряду № 15/03 від 15.03.2017 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” (69096 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, код ЄДРПОУ 23288728) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” (69032 м. Запоріжжя, вул. Дяківська, 1, код ЄДРПОУ 39539267).

Позивач 25.05.2018 р. звернувся до відповідача з пропозицією за вих. № 341 від 25.05.2018 р. про розірвання договору підряду № 15/03 та повернення сплачених грошових коштів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з повідомленням № 6903203294494 від 25.05.2018 р. та фіскального чеку ПН 215600426655 від 25.05.2018 р.

          Пропозиція позивача залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо виконання робіт та не повернення суми передоплати за роботи по обслуговуванню систем вентиляції, згідно договору № 15/03 від 15.03.2017 р. вимога позивача щодо розірвання договору підряду № 15/03 від 15.03.2017 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

          Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором підряду № 15/03 від 15.03.2017 р. в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 4 287 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” задовольнити.

Розірвати договір підряду № 15/03 від 15.03.2017 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” (69096 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, код ЄДРПОУ 23288728) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” (69032 м. Запоріжжя, вул. Дяківська, 1, код ЄДРПОУ 39539267).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК ЮЖЕНЕРГОМОНТАЖ” (69032 м. Запоріжжя, вул. Дяківська, 1, код ЄДРПОУ 39539267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Исток-Плюс” (69096 м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, код ЄДРПОУ 23288728) 277 100 (двісті сімдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп. передплати, 8 650 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 86 коп. пені, 4 287 (чотири тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 07.09.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова