Рішення

від 25.09.2018 по справі 909/651/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/651/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - Еко"

вул.Угорська, 14, м.Львів, 79034; поштова адреса: вул.Тернопільська, 9, м.Львів, 79000

до приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"

вул.Залізнична, 22, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 18967 грн 29 коп заборгованості

за участю представників:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 - представник

ВСТАНОВИВ: ТОВ "Моноліт - Еко" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення 15000 грн боргу, 3188 грн 93 коп інфляційних втрат та 778 грн 36 коп 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору на виконання разових робіт не розрахувався з позивачем у повному обсязі за виконані роботи, в зв'язку з чим виникла заборгованість, на яку позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; розгляд справи призначено на 30.08.18.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.18 яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 25.09.18.

В судове засідання 25.09.18 представник позивача не з'явився, про причини неявки представника позивач суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника позивача на повідомленні господарського суду від 30.08.18, наявному в матеріалах справи.

Відповідач не скористався передбаченим ГПК України правом на подання відзиву на позов. Представник відповідача в судовому засіданні наявність основної заборгованості перед позивачем в розмірі 15000 грн не заперечив, однак просив в задоволенні позову відмовити з огляду на те, що позивач не пред'являв йому вимоги про сплату заборгованості.. Крім того, просив застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

20.07.16 між ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (замовник) та ТОВ "Моноліт-Еко" (виконавець) укладено договір № 117/16 про виконання разових робіт, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати такі роботи: вимірювання опору заземлюючих пристроїв, опору ізоляції електромереж та струмоприймачів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

В п.2.1 договору сторони погодили, що вартість усіх робіт, виконання яких доручається виконавцеві виконати за даним договором становить 32040 грн.

Відповідно до п.4.2 договору замовник до початку виконання робіт за цим договором сплачує виконавцеві 30% вказаної в договорі вартості робіт (послуг).

Згідно п.4.3 договору замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість виконаних робіт протягом двадцяти днів з моменту підписання приймально-здавального акту. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником належної до оплати суми на банківський рахунок виконавця, вказаний у цьому договорі. Підставою для оплати є цей договір та акт виконаних робіт.

Строк виконання робіт становить 30 календарних днів з моменту отримання авансу, в повному обсязі, вказаному у цьому договорі (п.6.1 договору).

В п.6.2 договору сторони погодили, що він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

На виконання умов договору № 117/16 відповідач 16.08.16 перерахував позивачу 5000 грн, а 04.10.16 ще 7040 грн.

29.12.16 ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та ТОВ "Моноліт-Еко" підписали акт виконаних робіт на суму 32040 грн.

22.09.17 відповідач на виконання умов договору № 117/16 перерахував позивачу 5000 грн.

Всього на виконання умов договору № 117/16 відповідачем сплачено 17040 грн.

ОСОБА_2, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Як визначено в ст.174 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є зокрема, господарський договір.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В ст.627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Зобов'язання у відповідності до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обору та вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в порушення взятих на себе згідно договору № 117/16 зобов'язань не розрахувався з позивачем у повному обсязі за виконані ним роботи, а тому пред'явлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 15000 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що стягнення заборгованості за договором в даному випадку є передчасним з огляду на те, що позивач не пред'являв йому вимог про сплату боргу, оскільки умовами укладеного між сторонами договору чітко визначено обов'язок замовника повністю оплатити вартість виконаних робіт саме після підписання приймально-здавального акту; надсилання будь-яких вимог договором не передбачено.

Відповідно до ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. ОСОБА_2 на судовий захист гарантується ст.55 Конституції України, в якій зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а отже можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншим нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших способів правового захисту.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, слід зазначити, що інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а являють собою особливу міру відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальний строк позовної давності - три роки у відповідності до ст.257 Цивільного кодексу України.

Таким чином, нараховані позивачем в зв'язку з простроченням виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт інфляційні втрати у розмірі 3188 грн 93 коп та 3% річних у розмірі 778 грн 36 коп підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул.Залізнична, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 13655435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - Еко" (вул.Угорська, 14, м.Львів, 79034, код ЄДРПОУ 32639930) 15000 (п"ятнадцять тисяч) грн основної заборгованості, 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 93 коп інфляційних втрат, 778 (сімсот сімдесят вісім) гривень 36 коп 3% річних та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп судового збору.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.10.18.

Суддя Рочняк О.В.