Рішення

від 21.09.2018 по справі 910/2762/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2018Справа № 910/2762/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Спичак О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" Простягнення 91 738,44 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" про стягнення 91 738,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору про перевезення вантажів № 07/03-2017 від 07.03.2016 в частині здійснення оплати за отримані послуги в сумі 66 199,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/2762/18 від 19.03.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" про стягнення 91 738,44 грн. залишено без руху.

29.03.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 6/1, оф. 1.

Однак, зазначене поштове відправлення не було вручено адресату у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання та повернуто на адресу Господарського суду м. Києва.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому відділенні відмітки про те, що поштове відправлення повертається у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.04.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Разом із тим, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2018 було ухвалено здійснювати розгляд справи №910/2762/18 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 13.07.18.

13.07.2018 представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про відкриття провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.07.2018 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 30.07.2018, яка занесена до протоколу судового засідання.

30.07.2018 представник позивача подав до канцелярії суду додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 30.07.2018 представник позивача заявив усне клопотання про продовження строків для подачі та долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 30.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2762/18 до розгляду по суті на 29.08.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. 29.08.2018 на лікарняному, судове засідання, призначене на 29.08.2018, не відбулось.

Ухвалою суду від 03.09.2018 розгляд справи призначено на 21.09.2018.

13.09.2018 представником позивача було подано до канцелярії суду додаткові матеріали.

21.09.2018 в судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 21.09.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 07/03-2017 про перевезення вантажів (далі - договір), відповідно до п. 1.1 та 1.2 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Найменування, кількість вантажу або маса(вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовленні на перевезення.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останній надав відповідачу послуги з міжнародного перевезення вантажу та експедиційних послуг на загальну суму 66 199,00 грн.

В свою чергу відповідач, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення простроченої оплати за договором з відповідача 66 199,00 грн. - основного боргу, 7 275,77 грн. інфляційних втрат, 1 833,62 грн. 3 % річних та 16 430,05 грн. нарахованої пені.

В свою чергу, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 07.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ" (далі - позивач, перевізник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 07/03-2017 про перевезення вантажів (далі - договір), відповідно до п. 1.1 та 1.2 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Найменування, кількість вантажу або маса(вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються сторонами в замовленні на перевезення.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, замовник зобов'язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого замовлення на перевезення , що є невід'ємною частиною цього договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об'єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Умовами п. 1.1 додатку № 1 від 07.03.2017 до договору сторони визначили, що перевізник надає замовнику послуги з перевезення вантажів згідно наступних умов: Маршрут перевезення: Бурса(Туреччина) - Київська обл., с. Мила (Україна); назва, вага, об'єм вантажу 23,500 кг 86 куб; адреса завантаження: COSKUNOZ RADYTOR FABRIKASI, Nilufer Organixze Sanayi Bolgesi. CEVIZ CAD № 2116140 BURSA TURKIYE; дата і час завантаження 08.03.2017; адреса розвантаження: АДРЕСА_1; автомобіль, марка, номер автомобіля: НОМЕР_1/ НОМЕР_2 ПІБ водія, телефон водія ОСОБА_1; вартість перевезення, порядок розрахунків: грн, 66199 Б/Н.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника.

Пунктом 4.1 додатку № 1 до договору визначено порядок розрахунків, зокрема, замовник здійснює оплату послуг перевізника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок перевізника на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня отримання замовником належним чином оформлених товарно - транспортних документів, актів виконаних робіт, податкової накладної і розрахунку оплати. За погодженням сторін допускається інший допустимий для обох сторін спосіб оплати або поєднання вказаних способів оплати.

Згідно з п. 8.3 договору, договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 28 грудня 2017.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 07/03-2017 про перевезення вантажів від 07.03.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що пунктом 4.1 додатку № 1 до договору сторони передбачили строк оплати за послуги перевезення - на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня отримання замовником належним чином оформлених товарно - транспортних документів, актів виконаних робіт, податкової накладної і розрахунку оплати.

На доказ підтвердження наданих послуг відповідачу з перевезення вантажу позивач надав суду міжнародну товарно-транспортну накладну СMR № 219650, копію договору № 07032017/В-1 на транспортно-експедиційне обслуговування від 07.03.2017, копію договору № 01-02/17 від 01.02.2017 на надання транспортно-експедиціних послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом приймається міжнародна товарно-транспортна накладна СMR № 219650, як доказ здійснення позивачем перевезення вантажу об'ємом 23,500 кг 86 куб за маршрутом - Бурса(Туреччина) - Київська обл., с. Мила (Україна).

Беручи до уваги те, що договором встановлено строк здійснення відповідачем оплати - на протязі 10 (десяти) банківських днів з дня отримання замовником належним чином оформлених товарно - транспортних документів, актів виконаних робіт, податкової накладної і розрахунку оплати, та враховуючи те, що позивачем було відправлено відповідачу вищенаведені документи тільки 24.07.2018, тому на момент звернення позивачем із розглядуваним позовом до суду строк оплати ще не настав.

Разом із тим, на момент прийняття судом рішення, прострочення щодо здійснення оплати за надані послуги настало і останнє сплачено відповідачем не було, чим порушено права позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 66 199,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.2 договору, у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1, 4.1 даного договору, замовник виплачу перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Позивач, за прострочення оплати, нарахував та просить стягнути з відповідача 16 430,05 грн. пені, визначивши період нарахування з 05.04.2017 по 07.03.2018.

Наразі суд зазначає, що прострочення по оплаті заборгованості за надані послуги у відповідача настало поза межами періоду, визначеного позивачем, у зв'язку із чим, суд відмовляє в зазначеній частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 833,62 грн. та 7 275,77 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи те, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат також за період з 05.04.2017 по 07.03.2018, тому суд, із мотивів викладених вище, відмовляє в задоволенні зазначених вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про чазадоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 271,47 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1 Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аcro Інтернешинал" (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 68/1, оф. №1, код ЄДРПОУ 38260185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬПЕ"(02222, м. Київ, пр.-т Маяковського, 53/64, код ЄДРПОУ 40233687) 66 199,00 грн. основного боргу та 1 271,47 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч. 2 ст. 256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено

01.10.2018

Суддя Спичак О.М.