Рішення

від 01.10.2018 по справі 910/10564/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2018Справа № 910/10564/18

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бенчмарк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалстрой А

про стягнення 139 526,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бенчмарк (надалі - ТОВ Будівельна компанія Бенчмарк ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалстрой А (надалі - ТОВ Універсалстрой А ) про стягнення 139 526,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №С-11 від 29.05.2017, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 103 259,20 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 26 075,13 грн., інфляційних у розмірі 7 681,85 грн. та 3% річних у розмірі 2 510,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103046182069, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки, щодо пересилання поштового відправлення (Вибули) .

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 09.08.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

29.05.2017 між ТОВ Універсалстрой А (замовник) та ТОВ Будівельна компанія Бенчмарк (виконавець) був укладений договір підряду №С-11 (надалі - Договір ), відповідно до п. 2.1 якого предметом договору є виконання підрядником робіт з штукатурення стін гіпсовою штукатуркою механізованим способом в 7-ми поверховій секції на будівництві об'єкту, відповідно до проектної документації, кошторису, плану виконання робіт, погоджених та затверджених у встановленому порядку сторонами договору.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата виконаних робіт за договором проводиться після завершення робіт на поверсі, на підставі підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 не пізніше 5 (п'яти) днів з дати підписання замовником зазначених актів та довідки за місяць вартість робіт за даним договором складає 42 555,17 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7092,53 грн.

На виконання умов Договору, позивачем виконано робіт на загальну суму 302 519,12 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, які підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за виконані згідно Договору роботи 199 259,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №661 від 18.09.2017, №517 від 31.05.2017, №557 від 05.07.2017, №689 від 28.09.2017, №783 від 06.12.2017, №819 від 08.01.2018.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати виконаних згідно Договору робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 103 259,20 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується (акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року) виконання позивачем робіт згідно Договору на суму 302 519,12 грн.

Разом з тим, відповідачем частково оплачені виконані позивачем роботи у загальному розмірі 199 259,92 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №517 від 31.05.2017 на суму 30 000,00 грн., №557 від 05.07.2017 на суму 30 000,00 грн., №661 від 18.09.2017 на суму 57 883,00 грн., №689 від 28.09.2017 на суму 31 376,92 грн., № 783 від 06.12.2017 на суму 10 000,00 грн. та №819 від 18.01.2018 на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 302 519,12 грн. за виконані згідно Договору роботи, проте сплатив 199 259,92 грн., а строк виконання такого зобов'язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 103 259,20 грн. за виконані на підставі Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Будівельна компанія Бенчмарк про стягнення з ТОВ Універсалстрой А заборгованості у розмірі 103 259,20 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 26 075,13 грн., інфляційних у розмірі 7 681,85 грн. та 3 % річних у розмірі 2 510,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.10.2017 по 23.07.2018.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.2 Договору передбачено, що при порушенні замовником договірних зобов'язань по оплаті (в т.ч. авансів) виконаних підрядником робіт він сплачує підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої заборгованості за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача підлягає стягненню пеня, яка нарахована за період з 02.10.2017 по 23.07.2018, проте суд відзначає, що пеня за періоди 02.10.2017 та з 03.04.2018 по 23.07.2018 нарахована неправомірно з огляду на наступне.

Приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року підписані замовником 26.09.2017, а тому не пізніше п'яти днів саме з цієї дати замовник мав оплатити виконані роботи, однак п'ятим днем є 01.10.2017 (неділя), який є вихідним, а тому днем закінчення встановленого в п. 4.1 Договору строку є перший за ним робочий день, тобто 02.10.2017, а відтак прострочення виконання грошового зобов'язання почалось з 03.10.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в даному випадку, правомірним є нарахування пені за період з 03.10.2017 по 02.04.2018.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 171,96 грн., яка нарахована за період з 03.10.2017 по 02.04.2018.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням встановленого судом початку прострочення, суд вважає за можливе сягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 501,72 грн. на інфляційні у розмірі 7 681,85 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Універсалстрой А на користь ТОВ Будівельна компанія Бенчмарк заборгованості у розмірі 103 259,20 грн., пені у розмірі 15 171,96 грн., 3% річних у розмірі 2 501,72 грн. та інфляційних у розмірі 7 681,85 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 10 903,17 грн. та 3% річних у розмірі 8,5 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про можливість відшкодування витрати, пов'язаних з правничою допомогою саме адвоката,

Разом з тим, позовна заява у даній справі підписана представником позивача за довіреністю ОСОБА_1, проте докази в підтвердження того, що вона є адвокатом в матеріалах справи відсутні.

При цьому, в обґрунтування заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №17/07-18/БКБ від 17.07.2018, який укладений між Адвокатським об'єднанням Адвокатський центр (виконавець) та ТОВ Будівельна компанія Бенчмарк (клієнт).

Також, надано платіжне доручення №1647 від 18.07.2018, з якого вбачається, що на підставі зазначеного договору позивачем сплачено Адвокатському об'єднанню Адвокатський центр 6 500,00 грн. передплати за надання юридичних послуг.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для висновку про надання правової допомоги, пов'язаної з розглядом даного спору, саме адвокатом, а тому суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні таких витрат відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бенчмарк задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалстрой А (01054, м. Київ, вул. Павлівська, будинок 17, офіс 33; ідентифікаційний код 39935545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Бенчмарк (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 19, офіс 1117; ідентифікаційний код 40065189) заборгованість у розмірі 103 259 (сто три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 15 171 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 96 коп., 3 % річних у розмірі 2 501 (дві тисячі п'ятсот одна) грн. 72 коп., інфляційних у розмір 7 681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 1 929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 22 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий