Рішення

від 23.07.2018 по справі 911/1081/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1081/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб»

про стягнення 111439,62 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 183-1 від 18.01.2018 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб» про стягнення 111439,62 грн. з яких 106836,49 грн. основного боргу, 4233,93 грн. пені та 369,20 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1081/18, справу № 911/1081/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.2018 року.

25.06.2018 року представником позивача подано супровідний лист з додатковими документами по справі.

В судовому засіданні 25.06.2018 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 25.06.2018 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2018 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та неможливості прибуття до суду не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 25.06.2018 року закрив підготовче провадження у справі № 911/1081/18 та призначив справу № 911/1081/18 до судового розгляду по суті на 23.07.2018 року.

В судовому засіданні 23.07.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 23.07.2018 року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 23.07.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

04.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб» (далі - відповідач, Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141137D81GP016 (далі - Договір) з Додатковими угодами.

Відповідно до п.1.1 Договору з врахуванням Додаткової угоди № 3 від 30.12.2016 року та № 11 від 29.12.2017 року, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016-2018 роках природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором (п. 3.6 Договору).

Як передбачено п. 4.2 Договору оплата газу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок Постачальника в наступному порядку:

100 % місячної вартості запланованого обсягу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.2.1 Договору);

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.2.2 Договору).

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 Договору).

Ціна газу становить 6595,50 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1319,10 грн., всього з ПДВ - 7914,60 грн. (п. 3.2 Договору).

Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 3.3 Договору).

Додатковою угодою № 13 від 31.01.2018 року сторони внесли зміни в п. 3.2 Договору, зокрема виклали його в наступній редакції з 01 лютого 2018 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 9083,00 грн., крім того ПДВ - 1816,60 грн., всього з ПДВ - 10899,60 грн. і погодили, що ця додаткова угода вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01 лютого 2018 року, і діє протягом строку дії Договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 Договору та 3.3 Договору застосовується Сторонами при складанні Актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором (п. 3.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 року до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору з врахуванням Додаткової угоди № 11 від 29.12.2017 року).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов Договору позивач протягом лютого-березня 2018 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 131928,76 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: № КОЗ00006939 від 28.02.2018 року на суму 77256,36 грн. та № КОЗ00010673 від 31.03.2018 року на суму 54672,00 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий природний газ не оплатив, розрахувався частково, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість в сумі 106836,49 грн., що підтверджується наданим позивачем ОСОБА_2 звіряння взаємних розрахунків за спірним Договором за період з січня 2017 року по березень 2018 року на суму 106836,49 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, що й змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у лютому-березні 2018 року в загальній сумі 106836,49 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнаний відповідачем в Акті звіряння розрахунків, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 106836,49 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою природного газу позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 6.2.1 Договору 4233,93 грн. пені за загальний період з 12.03.2018 року по 07.05.2018 року та в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 369,20 грн. 3 % річних за загальний період з 12.03.2018 року по 07.05.2018 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Підстави та умови нарахування пені визначені у відповідному п. 6.2.1 Договору, зокрема, передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована за фактичні періоди прострочення платежів, які не перевищують шестимісячного строку нарахування пені передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога про стягнення пені правомірна та обґрунтована.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку пені, у зв'язку з чим судом було здійснено правильний розрахунок пені за заявлений позивачем період на заявлену суму боргу, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 4195,68 грн. пені.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що заявлена в позові вимога щодо стягнення 3% річних, які нараховані на суму фактичного прострочення за відповідні періоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, вимога про стягнення 3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню в заявленій сумі .

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1761,39 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129,233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб» про стягнення 111439,62 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, буд. 3, ідентифікаційний код 39265289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 106836 (сто шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 49 коп. основного боргу, 4195 (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 68 грн. пені, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. 3% річних та 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят один) грн. 39 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинхліб» про стягнення 111439,62 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.08.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін