Рішення

від 01.10.2018 по справі 911/1541/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1541/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго"

до Державного підприємства "Підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (95)"

про стягнення 203673,23грн

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Горової О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №6 від 07.08.2018);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (далі - ТОВ "Захід-Схід-Енерго") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (95)" (далі - ДП «Підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (95)» ) про стягнення 203 673,23грн, а саме:

- 133 300,00грн сума основного боргу;

- 39 496,97грн - пеня за період з 11.07.2017 по 10.07.2018;

- 24 839,41грн - інфляційні втрати за період з січня 2017 по червень 2018;

- 6 036,85грн - 3% річних за період 06.01.2017 по 10.07.2018.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про співпрацю №Г-10 від 08.02.2016 в частині своєчасної оплати за виготовлену та поставлену позивачем теплову енергію.

Відповідач у справі - ДП "Підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України (95)" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2018 порушено провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 09.08.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2018 підготовче судове засідання відкладено на 10.09.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті .

17.09.2018 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, яка на підставі ст. 42 ГПК України, суд приймає відповідну заяву до розгляду.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Захід-Схід-Сервіс (далі - Учасник-1) та Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№95) (далі - Учасник-2) укладений договір про співпрацю №Г-10 (далі - договір). За умовами даного договору, Учасник-1 виготовляє та передає у власність для господарської діяльності Учасник-2 теплову енергію, яку виробляє на котельних установках, які знаходяться у користуванні Учасника-1 на умовах, обумовлених договором. Найменування, ціна, кількість поставленої послуги визначена в рахунках-фактурах та актах приймання-передачі послуг.

У відповідності до розділу IVдоговору, оплата учаснику 1 за виконані роботи здійснюється учасником 2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника 1 протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з розділом VII договору, вразі порушення умов, передбачених цим договором, винний учасник сплачує штраф в розмірах передбачених законодавством України.

На виконання умов договору позивачем надано послуги з виробництва та постачання теплової енергії відповідачеві на суму 1475900,40грн, проте відповідачем частково сплачено за надані в послуги в розмірі - 1342600,40грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, позивач вказує на те, що відповідач прострочив терміни оплати ще в січні 2017 року. Остання оплата була одержана позивачем від відповідача 19.10.2017.

Позивачем направлявся лист №23 від 03.05.2018 про досудову вимогу в якій просив сплатити заборгованість у розмір 133300,00грн, проте відповіді на вимогу відповідачем не надано, заборгованість за договором не сплачено.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 13.04.2018 борг відповідача перед позивачем склав 133300,00грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що у відповідача існує заборгованість за надані послуги в розмірі 133300,00грн.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заявленої заборгованості, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 133300,00грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 39496,97грн пені за період з 11.07.2017 по 10.07.2018.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з договору, зокрема розділом VII договору, вразі порушення умов, передбачених цим договором, винний учасник сплачує штраф в розмірах передбачених законодавством України.

Сплата пені вразі порушення умов передбачених договором не передбачена в договорі, тобто такий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання не вчинений сторонами у письмовій формі.

На підставі викладеного, суд у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 39496,97грн відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6036,85грн 3% річних за період з 06.01.2017 по 10.07.2018 та 24839,41грн інфляційних втрат за період з січня 2017 по червень 2018.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає їх арифметично вірними, а вимоги в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 24839,41грн та 6036,85грн 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2462,64грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№95) (07542, Київська область, м. Березань, вул. Поштова; ідентифікаційний код 08680193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Схід-Енерго (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська, 1; ідентифікаційний код 37993043) 133300,00грн основного боргу, 24839,41грн інфляційних втрат, 6036,85грн 3% річних, а також 2462,64грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 39496,97грн пені в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.10.2018

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова