Рішення

від 20.09.2018 по справі 917/501/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2018 Справа № 917/501/18

м. Полтава

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометан", АДРЕСА_1, 36039

про стягнення 173511,16 грн. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 86 від 15.12.2017.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - позивач/ ПАТ "Полтавагаз") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометан", (далі - відповідач/ ТОВ "Екометан") 180037,91 грн., в тому числі 145412,93 грн. основного боргу, 2500,26 грн. 3% річних, 24895,70 грн. пені, 7229,02 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу № 1262Р від 30.12.2016.

20.07.2018. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 173511,18 грн., в тому числі 145412,93 грн. основного боргу, 1833,15 грн. 3% річних, 19036,08 грн. пені, 7229,02 грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вказану норму, заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду. В зв'язку з цим, розглядається позов про стягнення з відповідача 173511,18 грн., в тому числі 145412,93 грн. основного боргу, 1833,15 грн. 3% річних, 19036,08 грн. пені, 7229,02 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.05.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 21.06.2018.

У зв'язку з надходженням до суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд ухвалою від 21.06.2018. продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі на 17.07.2018.

17.07.2018. суд за клопотанням позивача відклав підготовче засідання у справі на 24.07.2018.

Ухвалою від 24.07.2018. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.08.2018.

21.08.2018. суд за клопотанням відповідача відклав розгляд справи на 12.09.2018.

12.09.2018. суд за клопотанням позивача відклав розгляд справи на 20.09.2018.

В судове засідання 20.09.2018. відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми, яку він просить стягнути; наданий позивачем розрахунок та текст позовної заяви містять розбіжності в частині сум оплати; обставини зазначені у позовній заяві не підтверджені достатніми доказами та мають суттєві суперечності між собою.

В судовому засіданні 20.09.2018. представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016. між позивачем (Оператор ГРМ за договором) та відповідачем (Споживач за договором) укладено договір розподілу природного газу № 1262Р (далі -договір).

За умовами договору оператор ГРМ зобов'язався надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язався прийняти послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.3 договору).

Як передбачено п. 6.4 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Остаточний розрахунок за послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем до 05 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата здійснюється виключного грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Згідно з п. 7.4 договору споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Главою 6 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем визначено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

ПАТ Полтавагаз виконало належним чином умови договору по розподілу природного газу, що підтверджується підписаними сторонами без застережень:

- актом приймання - передачі № 0УВІ-028823 від 31.10.2017. розподіливши 172,083 тис.куб.м., за жовтень 2017 року на загальну суму 139263,34 грн.;

- актом приймання - передачі № 0УВІ-031829 від 30.11.2017. розподіливши 105,539 тис.куб.м., за листопад 2017 року на загальну суму 85410,60 грн. (копії актів - в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що з боку відповідача договірні зобов'язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунків не виконані.

На підтвердження часткової оплати відповідачем за розподіл природного газу позивачем надано копії платіжних доручень № 828 від 24.10.2017. на суму 90000,00 грн. та № 829 від 24.10.2017. на суму 30600, при цьому, у графі "Призначення платежу" обох платіжних доручень вказано: оплата за розподіл природного газу в листопаді 2017 року згідно договору № 1262Р від 30.12.2016.

Так, пунктом 6.5 Договору визначено, у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно інформації за даними ПАТ "Полтавагаз" щодо сальдо розрахунків суми основного боргу по ТОВ "Екометан", станом на 24.10.2017. за відповідачем рахувалася заборгованість по договору № 1262Р від 30.12.2016. (з врахуванням залишку невикористаних коштів за умовами договору розподілу природного газу за заявою-приєднання № 1262Р від 30.12.2015.) в розмірі 41338,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до п. 6.5. договору, оплати здійснені відповідачем 24.10.2017. за листопад 2017 року у зв'язку з наявністю заборгованості у відповідача за договором були зараховані в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення, а саме 79261,01 грн. було зараховано в рахунок оплати розподілу природного газу за вересень 2017 року, а 41338,99 грн. - в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди. Документів відповідно до пункту 6.5. Договору сторони не укладали.

Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за період жовтень-листопад 2017 року з врахуванням оплат здійснених відповідачем становить 145412,93 грн.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 19036,08 грн. пені, 1833,15 грн. 3% річних та 7229,02 грн. інфляційних втрат.

Вказані суми основного боргу, пені, річних та інфляційних втрат позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві позов заперечує. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову, проте не наведено обґрунтованого розрахунку суми, яку він просить стягнути; з тексту позовної заяви також не зрозуміло, з яких підстав позивач дійшов висновку, що стягувана сума складає 180037,91грн.; наданий позивачем розрахунок та текст позовної заяви містять розбіжності, а саме, заява про усунення недоліків позивача містить відомості про здійснення оплати відповідачем послуг з розподілу природного газу позивачу платіжними дорученнями № 828 та № 829 від 24.10.2017. на суму 90000,00 грн. та 30600,00 грн. відповідно, але наданий позивачем розрахунок основного боргу не містить інформації щодо здійснення відповідачем таких платежів, натомість в ньому зазначено про оплату відповідачем послуг позивача в сумі 79261,01 грн.

Вказані заперечення відповідача судом до уваги не беруться з тих підстав, що в підготовчому провадженні позивачем було надано заяву про зменшення суми позовних вимог і уточнений розрахунок стягуваних сум, а також інформацію за даними ПАТ "Полтавагаз" щодо сальдо розрахунків суми основного боргу по ТОВ "Екометан", станом на 24.10.2017. Щодо уточненого розрахунку чи інформації щодо сальдо розрахунків по договору відповідач жодних заперечень не надав (копії вказаних документів позивач направляв відповідачу, докази направлення наявні в матеріалах справи).

Крім цього, вище зазначено порядок та підстави зарахування позивачем оплат здійснених відповідачем платіжними дорученнями № 828 та № 829 від 24.10.2017.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач не надав контррозрахунок, а також не зазначив у відзиві на позов, що заборгованість за договором у нього відсутня, і так само не зазначив дійсну суму боргу по договору, яка на його думку є правильною. Отже, відповідач не надав іншого розрахунку та не спростував іншими доказами обгрунтованості нарахування позивачем зазначених сум.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладені норми суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості по договору за період жовтень-листопад 2017 року в розмірі 145412,93 грн. До того ж, відповідач у відзиві не заперечує сам факт наявності у нього заборгованості по договору, а лише вказує на недоведеність позивачем такого боргу.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Частинами 3-5 статті 3 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору .

На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу (ч. 4 ст. 3 розділу VI).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу 145412,93 грн. за послуги з розподілу природного газу. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих позивачем послуг у повному обсязі.

Таким чином, позов в частині стягнення 145412,93 грн. основного боргу є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, а отже підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 19036,08 грн. пені нарахованої на зобов'язання жовтня-листопада 2017 року за загальний період прострочення з 05.11.2017. по 24.04.2017., 1833,15 грн. 3% річних нарахованих на зобов'язання жовтня-листопада 2017 року за загальний період прострочення з 05.11.2017. по 24.04.2018. та 7229,02 грн. інфляційних втрат нарахованих на зобов'язання жовтня-листопада за період з 01.11.2017. по 31.03.2018., суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунків заявлених до стягнення сум 3% річних, пені та інфляційних втрат не вірно визначено періоди такого нарахування, що призвело до завищення вказаних сум.

Так, згідно п. 6.4 договору остаточний розрахунок за послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем до 05 числа місяця наступного за розрахунковим. Тобто, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги з розподілу природного газу включно по 04 число місяця наступного за розрахунковим. При цьому при здійсненні нарахувань пені та річних необхідно дотримуватися вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що позивач нараховує пеню та річні на прострочені зобов'язання за жовтень 2017 року - з 05.11.2017., в той час як 04.11.2017. був вихідним днем (субота), а отже останнім днем строку сплати послуг за жовтень 2017 року буде наступний робочий день - 06.11.2017. Тобто, прострочення зобов'язання з оплати послуг за жовтень 2017 року розпочинається з 07.11.2017.

З врахуванням вказаної норми, суд здійснив перерахунок пені та річних і встановив, що стягненню підлягають 18947,31 грн. пені та 1823,29 грн. 3% річних, нараховані за загальний період з 07.11.2017. по 24.04.2018. В іншій частині стягнення пені та річних позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, судом встановлено, що при нарахуванні суми інфляційних втрат позивачем не дотримано вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, позивач безпідставно нараховує інфляційні втрати на прострочені зобов'язання з місця у якому мав бути здійснений платіж.

З врахуванням вказаної норми стягненню підлягають інфляційні втрати на прострочену суму вартості послуг спожитих відповідачем у жовтні 2017 року нараховані за період з грудня 2017 року по березень 2018 року, та на прострочену суму вартості послуг спожитих відповідачем у листопаді 2017 року нараховані за період з січня по березень 2018 року, що в сумі склали 5768,96 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

11.07.2018. від позивача надійшло клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору.

Вирішуючи питання щодо повернення надлишково сплаченого судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову платіжним дорученням № 2031 від 02.05.2018. сплачено судовий збір у розмірі 2700,57 грн. З врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, судовий збір за розгляд позову, ціна якого становить 173511,18 грн., складає 2602,67 грн. Тобто, за подання позову позивачем надлишково сплачено судовий збір у розмірі 97,90 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір в розмірі 97 грн. 90 коп., надлишково сплачений платіжним дорученням № 2031 від 02.05.2018., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/501/18, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометан" (АДРЕСА_1, 36039; код ЄДРПОУ 32635606) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912) 145412 грн. 93 коп. основного боргу, 18947 грн. 31 коп. пені, 1823 грн. 29 коп. 3% річних, 5768 грн. 96 коп. інфляційних втрат, 2579 грн. 29 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у сумі 97 грн. 90 коп., який сплачено платіжним дорученням № 2031 від 02.05.2018. (оригінал платіжного доручення № 2031 від 02.05.2018. знаходиться в матеріалах справи № 917/501/18).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01.10.2018.

Суддя О.С. Семчук