Рішення

від 22.06.2007 по справі 9/184-07-4912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2007 р.

Справа  № 9/184-07-4912

За позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3; 

до відповідача: 

Приватне підприємство "КОЛОС-93" 

про визнання дійсним договору

купівлі-продажу та визнання права власності  

Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від

позивачів:  ОСОБА_4 за довіреностями

Від

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  Позивачі -Фізична особа-підприємець

ОСОБА_1,  Фізична особа-підприємець

ОСОБА_2,  Фізична особа-підприємець

ОСОБА_3 звернулися до відповідача Приватного підприємства

"КОЛОС-93"  з позовом про

визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку для відпочинку, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був укладений між позивачами і

відповідачем 01.06.2007 р., та визнання за позивачами права власності на

об'єкти нерухомого майна - будинок для відпочинку, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1.           

Відповідач був належним чином

повідомлений про час та місце розгляду справи, 

у судове засідання не з'явився, відзив не надав, але ,згідно поданої до

господарського суду заяви просить розглянути справу без його участі, тому

справа розглядається в порядку, передбаченому 

ст.75 ГПК України.

           Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали, додані до позовної заяви, 

суд,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між позивачами та

відповідачем був укладений договір купівлі-продажу будинку для відпочинку,

загальною площею 179,2 мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказаний

будинок для відпочинку розташований на земельній ділянці, що знаходиться в

користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від

29.07.1999 р. терміном на 49 років.

На виконання п. 2 вищевказаного

договору купівлі-продажу, у вигляді повного розрахунку за вищевказаний будинок

для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивачами було сплачено

відповідачу суму, що складає 179 200 (сто сімдесят дев'ять тисяч двісті)

гривень 00 копійок. З метою забезпечення 

виконання умов договору відповідач передав, а позивачі прийняли будинок

для відпочинку, про що був складено акт прийому-передачі нерухомого майна.

          На сьогоднішній день у позивачів

виникла необхідність оформити вищезазначений будинок для відпочинку. Згідно ст.

657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки або

іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному

посвідченню та державній реєстрації. Невиконання цих умов призводить до

недійсності договору.

Але, при укладенні договору вимоги

ст. 655 Цивільного кодексу України сторонами були виконанні в повному обсязі.

Відповідач передав нерухоме майно, а позивачі, в свою чергу, нерухоме майно

прийняли і виплатили в повному об'ємі обумовлену в договорі суму грошей. Згідно

ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх важливих

умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або

часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його

нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі

наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Від нотаріального посвідчення

договору купівлі-продажу відповідач ухиляється, що й зумовило звернення

позивачів до суду.

Заслухавши пояснення представника

позивачів, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні

докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з

наступних підстав.

З 01.01.2004 р. набрав чинності

новий Цивільний кодекс України.

Правочином є дія особи, спрямована

на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /ст.  202 ЦК України/.

Підставами виникнення цивільних

прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст.203 Цивільного кодексу України

встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності

правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який вчинений у письмовій

формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом

або домовленістю сторін.

Згідно ст. 220 Цивільного кодексу

України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовились щодо

усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. 

При визнанні такої угоди дійсною,

суд повинен перевірити з яких причин вона не була нотаріально засвідчена і чи

не містить дана угода будь-яких протиправних умов.

Проаналізувавши договір, суд

прийшов до висновку про те, що він містить всі суттєві умови, передбачені

законодавством для даного виду договорів та не знайшов в ньому положень, що

суперечать діючому законодавству.

Згідно даного договору Продавець,

ПП «Колос-93», в особі Директора Пурика Петра Павловича, продав, а Покупці,

ФО-П ОСОБА_1, ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, купили будинок для відпочинку,

загальною площею 179,2 м2, що розташований на території Дальницької сільської

ради, АДРЕСА_1.

У власність Покупців переходять

наступні приміщення: ФО-П ОСОБА_1 - 1-1 - (кухня), 1-2 - (сан. вузол), 1-3 -

(коридор), 1-4 -(житлова), 1-5 - (житлова), 1-І - (лоджія), загальною площею

75,1 м2, що складає 21/50 частину будинку для відпочинку; ФО-П ОСОБА_2 - 2-1 -

(кухня), 2-2 - (сан. вузол), 2-3 - (коридор), 2-4 -(житлова), 2-5 - (житлова),

2-І - (лоджія), загальною площею 75,2 м2, що складає 21/50 частину будинку для

відпочинку; ФО-П ОСОБА_3 - 3-1 - (житлова), 3-2 - (сан. вузол), 3-3 -

(житлова), 3-4 - (сан. вузол), загальною площею 28,9 м2, що складає 4/25

частини будинку для відпочинку.

Продаж будинку для відпочинку за

домовленістю сторін вчинено за 179 200 (сто сімдесят дев'ять тисяч  двісті) 

гривень,  які  Продавець 

одержав  до  підписання 

цього  договору,   оскільки 

сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору

застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (п. З ст.

631 ЦК України).  Сторони підтвердили

факт розрахунку за продане нерухоме майно.

Продавець засвідчив, що будинок для

відпочинку, який є предметом цього договору, на момент його укладання нікому

іншому не проданий, не подарований, як внесок до статутного фонду не

передавався, не відчужувався іншим способом, не відчужуваного нерухомого майна

у третіх осіб та дітей (в тому числі оренда, земельні сервітути тощо - ст. 132

ЗК України чи за шлюбним договором), як в межах, так і за межами України та

заборгованості по податках чи інших платежах, які б стосувалися відчужуваного

будинку для відпочинку, не має.

Правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом

недійсним/ ст.204 ЦК України/.

Право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно п.3 ст. 334 Цивільного

кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає

нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або

з моменту  набрання законної сили

рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.

При укладенні договору

купівлі-продажу будинку для відпочинку від 01.06.2007р., сторони досягли згоди

щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується матеріалами справи, і

відбулося повне виконання договору, договір 

відповідає  вимогам законодавства

України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526

Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, одностороння відмова

від виконання обов'язків неможлива.

На момент подання позовної заяви

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, що, в свою чергу,

перешкоджає позивачам в реєстрації за ними право власності на нерухоме майно,

відповідно до  ч.2 ст.220 Цивільного

кодексу України суд доходить висновку, що договір від 01.06.2007р. має бути

визнаний  дійсним з моменту укладення без

необхідності подальшого нотаріального посвідчення.

Згідно статті 328 Цивільного

кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

Згідно ст. 49 Закону України “Про

власність” володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде

встановлено судом.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов 

задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір

купівлі-продажу будинку для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

який був укладений між позивачами і відповідачем 01.06. 2007 р.

3.          Визнати за позивачем,

ФО-П ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) право приватної

спільної часткової власності на 21/50 частину будинку для

відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається з: 1-1

-(кухня), 1-2 -(сан. вузол), 1-3 -(коридор), 1-4 -(житлова), 1-5 -(житлова),

1-І -(лоджія), площею 75,1 мІ.

4.          Визнати за позивачем,

ФО-П ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) право приватної

спільної часткової власності на 21/50 частину будинку для

відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається  з: 2-1 -(кухня), 2-2 -(сан. вузол), 2-3

-(коридор), 2-4 -(житлова), 2-5 -(житлова), 2-І -(лоджія), площею 75,2 мІ.

5.          Визнати за позивачем,

ФО-П ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_3) право приватної

спільної часткової власності на 4/25 частини будинку для відпочинку, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається з: 3-1 -(житлова), 3-2

-(сан. вузол), 3-3 -(житлова), 3-4 - (сан. вузол), площею 28,9 мІ.

6.          Стягнути з Приватного підприємства

Колос-93”  (Одеська область,

Овідіопольський район, с.Грибівка, вул. Приморська, 5. код 20955681)  на користь ФО-П ОСОБА_1

(АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 28 /двадцять вісім/ грн. 34 коп. -

витрат на оплату держмита; 39 /тридцять дев'ять/ грн. 34 коп. - витрати на

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

7.          Стягнути з Приватного підприємства

Колос-93”  (Одеська область,

Овідіопольський район, с.Грибівка, вул. Приморська, 5. код 20955681)  на користь ФО-П ОСОБА_2

(АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) /двадцять вісім/ грн. 34 коп. -

витрат на оплату держмита; 39 /тридцять дев'ять/ грн. 34 коп. - витрати на

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

8.          Стягнути з Приватного підприємства

Колос-93”  (Одеська область, Овідіопольський

район, с.Грибівка, вул. Приморська, 5. код 20955681)  на користь ФО-П ОСОБА_3

(АДРЕСА_4, код НОМЕР_3) 28/двадцять вісім/ грн. 34 коп. -

витрат на оплату держмита; 39 /тридцять дев'ять/ грн. 34 коп. - витрати на

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення

суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя