Рішення

від 25.09.2018 по справі 314/3883/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3883/18

Провадження № 2/314/1466/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Беспалько Т.Д.,

за участю секретаря Печонкіної В.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку за заповітом

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 24 серпня 2014 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина, яку позивач прийняв у встановленому законодавством порядку, на момент смерті спадкодавця він проживав з ним разом.

За свого життя ОСОБА_4 мав на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 3,7560 гектари, розташовану на території Гнаровської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 140752.

07 грудня 2009 року ОСОБА_4 у Гнаровськівй сільській раді склав заповіт, яким заповідав позивачу вищевказану земельну ділянку.

Спадкоємцем за заповітом на інше спадкове майно є відповідач- Дмитренко ОСОБА_5. Дружина спадкодавця ОСОБА_6 24.02.2014 року відмовилася від прийняття спадщини, подавши заяву до Вільнянської нотаріальної контори.

08 грудня 2015 року ОСОБА_3 отримав в Вільнянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, таким чином прийняв спадщину документально.

У позивача відсутні правовстановлюючі документи. Тому позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених в позовній заяві підстав. Відповідач проти позовних вимог не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 серпня 2014 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина, яку позивач прийняв у встановленому законодавством порядку, на момент смерті спадкодавця він проживав з ним разом.

За свого життя ОСОБА_4 мав на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 3,7560 гектари, розташовану на території Гнаровської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 140752.

07 грудня 2009 року ОСОБА_4 у Гнаровськівй сільській раді склав заповіт, яким заповідав позивачу вищевказану земельну ділянку.

Спадкоємцем за заповітом на інше спадкове майно є відповідач- Дмитренко ОСОБА_5. Дружина спадкодавця ОСОБА_6 24.02.2014 року відмовилася від прийняття спадщини, подавши заяву до Вільнянської нотаріальної контори.

08 грудня 2015 року ОСОБА_3 отримав в Вільнянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, таким чином прийняв спадщину документально.

Відповідно до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно із положеннями статей 182 та 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 370 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", ст.ст. 4, 19, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадщину за заповітомна земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 3,7560 гектари, кадастровий номер 2321581000:03:004:0036, розташовану на території Гнаровської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області та посвідчену державним актом серії ЗП № 140752, що належала ОСОБА_4, померлому 24 серпня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Тамара Дмитрівна Беспалько

25.09.2018