Рішення

від 21.09.2018 по справі 808/2443/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 вересня 2018 року 10:46Справа № 808/2443/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Поліщука Я.В.

третьої особи: ОСОБА_1

та представників

позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.06.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 (далі - позивач) до Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (далі - відповідач) у якому позивач просить суд :

- витребувати у відповідача копію актового запису про розірвання шлюбу №03 складеного 21.02.2018 відносно позивача та ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача анулювати актовий запис про розірвання шлюбу №03 від 21.02.2018 складений щодо позивача та ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2443/18, призначено підготовче засідання на 25 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 25 липня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, продовжено строк підготовчого провадження до 26.09.2018 та відкладено розгляд справи до 10.09.2018.

Судом оголошувалась перерва до 21.09.2018.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі на їх обґрунтування зазначив, що 21.02.2018 до Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області позивачем подано заяву про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя №1/331/29/2013 від 18.01.2013.

21.02.2018 року відповідачем зареєстровано розірвання шлюбу, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу №3 від 21.02.2018 року та видано свідоцтво про розірвання шлюбу 1-ЖС №123418 від 21.02.2018.

В подальшому позивач дізналася, що шлюб між нею та ОСОБА_1 розірвано без додержання вимог чинного законодавства, а саме на підставі пункту статті Сімейного кодексу України який було виключено ще у 2010 році.

Вважає, що розірвання шлюбу на підставі виключеної норми порушує права та інтереси позивачки та може призвести до негативних наслідків для неї.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила суду, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано 21.02.2018 року на підставі п.3 ст.107 Сімейного кодексу України, де шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. Але на момент складання актового запису вже діяли зміни внесені до Сімейного кодексу України в 2010 році, щодо виключення даною пункту. Спеціаліст, що реєстрував розірвання шлюбу не звернув уваги на внесені зміни до Сімейного кодексу України, за що був притягнений до відповідальності.

Позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд анулювати актовий запис про розірвання шлюбу.

Третя особа вважає, що державна реєстрація розірвання шлюбу здійснена незаконно, але проти задоволення позовних вимог заперечує оскільки, на теперішній час, діям та рішенню посадових осіб відповідача, щодо розірвання шлюбу, не надана правова оцінка правоохоронними органами. Вважає, що тільки після проведення слідства щодо осіб, які винесли оскаржуване рішення, шлюб може бути розірвано в судовому порядку.

Просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 21 вересня 2018 року на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи 06.02.2014 набрав законної сили вирок суду по справі №1/331/29/2013, яким ОСОБА_1 позбавлено волі на 15 років з конфіскацією всього належного йому майна (а.с. 15-23).

20 серпня 2014 року між ОСОБА_5 (прізвище позивача по даній справі до шлюбу) та ОСОБА_1 укладено шлюб, про що Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено актовий запис про шлюб №149 від 20.08.2014 та видано свідоцтво про шлюб І-ЖС №144418 (а.с. 25).

21 лютого 2018 року до Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області позивачем подано заяву про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя №1/331/29/2013 від 18.01.2013.

21 лютого 2018 року відповідачем зареєстровано розірвання шлюбу, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу №3 від 21.02.2018 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу І-ЖС №123418 від 21.02.2018 року (а.с. 26).

В подальшому представник позивача звернувся до відповідача з запитом щодо надання пояснень на підставі якої норми законодавства розірвано шлюб (відбулась державна реєстрація розірвання шлюбу) між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Листом від 21.06.2018 за №_815_/17.23-01-07 відповідач повідомив представника позивача, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано 21.02.2018 на підставі п.3 ст.107 Сімейного кодексу України, де шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки, але на момент складання актового запису вже діяли зміни внесені до Сімейного кодексу України в 2010 році, щодо виключення даною пункту (а.с. 28).

Не погодившись з нормативними підставами розірвання шлюбу позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Сімейним кодексом України від 10.01.2002 № 2497-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі - Сімейний кодекс України) та Правилами внесення змін до актових записів цивільною стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (дали - Правила №96/5).

Відповідно до ст.107 Сімейного кодексу України, в редакції яка діяла до 01.07.2010, шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

1) визнаний безвісно відсутнім;

2) визнаний недієздатним;

3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Однак, Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01.07.2010 №2398-VІ внесені зміни до Сімейного кодексу України та було виключено п.3 ч.1 ст.107 Сімейного кодексу України.

З 27.07.2010 ст.107 Сімейного кодексу України викладена в наступній редакції: шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

1) визнаний безвісно відсутнім;

2) визнаний недієздатним.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Таким чином 21.02.2018 відповідачем протиправно розірвано шлюб (складено актовий запис про розірвання шлюбу) між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.107 Сімейного кодексу України.

Вказана обставина відповідачем визнається в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.4.6 Правил №96/5 відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про анулювання актового запису цивільного стану.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженням третьої особи, що державна реєстрація розірвання шлюбу можлива лише після проведення слідства щодо осіб, які винесли оскаржуване рішення.

Звернення до правоохоронних органів та можливе проведення слідства проти посадових осіб відповідача не може позбавляти позивача на вільне користування своїми правами, в тому числі щодо укладання та/або розірвання шлюбу, і не є підставою для не скасування протиправного рішення (рішення винесеного на підставі виключеної норми законодавства).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.

2. Зобов'язати Михайлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул.Центральна, буд.22; код ЄДРПОУ 26014583) анулювати актовий запис про розірвання шлюбу №03 від 21.02.2018, складений щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок присудити на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованою за адресою: 72013, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Пришиб, пров.Дружби, буд.40; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул.Центральна, буд.22; код ЄДРПОУ 26014583).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 01.10.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко