Рішення

від 01.10.2018 по справі 814/547/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 р. № 814/547/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши я в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, пров. 1-й Яровий, 15, м. Миколаїв, 54034

до відповідача:Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_2, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2017 № 36762123,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_2 № 36762123 від 23.08.207 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є єдиним засновником та членом фермерського господарства "КОВАГРУС", а отже майно яке залишилось після задоволення всіх кредиторських вимог в зв'язку з припиненням юридичної особи (ліквідації) - ФГ "КОВАГРУС", рішенням від 15.08.2017 вирішено передати у власність засновнику фермерського господарства - ОСОБА_1. Державному реєстратору було надано рішення засновника щодо припинення юридичної особи, та всі необхідні документи відповідно до п. 49Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ліквідаційний баланс, протокол (рішення) № 4 від 15.08.2017. передавальний акт від 15.08.2017). Державний реєстратор не прийняв до уваги документи та прийняв противоправне рішення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на те, що відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вказано, що державна реєстрація права власності у зв'язку з передачею у власність фізичним особам майна проводиться у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації ) юридичної особи.

Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив таке.

18 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на згадану земельну ділянку площею 11,4033 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с/рада Ковалівська з кадастровим номером: 4824281200:01:000:0267,за собою (реєстраційний номер заяви: 23766210).

До заяви позивач додав ліквідаційний баланс, протокол (рішення) № 4 від 15.08.2017, передавальний акт від 15.08.2017, яким земельну ділянку від фермерського господарства "КОВАГРУС" передано позивачеві.

23 серпня 2017 року державним реєстратором ОСОБА_2 було прийнято рішення № 36762123 від 23.08.2017 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Приймаючи рішення у справі судом взято до уваги наступне.

Відповідно до абзацу 1 п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-VI (далі - Закон України № 1952), обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію прав встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України № 1952, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, про відмову в державній реєстрації прав, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Пунктом 49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Тобто при винесенні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідач повинен був зазначити чіткий перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування. Рішення від 23.08.2017 № 36762123 такого переліку не містить.

З матеріалів справи та додатків до неї вбачається, що позивачем надано всі необхідні документи, які передбачені законодавством для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З аналізу вищевказаних норм законодавства у відповідача не було підстав для відмови у державній реєстрації прав, у зв'язку з тим, що не завершена процедура припинення юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, державний реєстратор при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав від 23.08.2017 № 36762123 діяв неправомірно. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (пров. 1-й Яровий, 15, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_2 (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 41210422) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради ОСОБА_2 № 36762123 від 23.08.2017 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 41210422) на користь ОСОБА_1 (пров. 1-й Яровий, 15, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник